У Києві з початку літа госпіталізували 17 людей із гарячкою Західного Нілу.
Троє з них померли через важкий перебіг хвороби, повідомляє КМДА.
“У столичну Свято-Михайлівську клінічну лікарню прийняли 17 пацієнтів із підтвердженим діагнозом гарячка Західного Нілу.
Серед них – 10 чоловіків і сім жінок.
Це жителі різних районів столиці, зокрема двоє з них – мешканці Київської та Черкаської областей. Пацієнти потребували стаціонарного лікування через важкість стану. Троє з них померли через важке ускладнення гарячки – менінгоенцефаліт”, – повідомила директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА Валентина Гінзбург.
В Україні вірус гарячки Західного Нілу віднесений до I групи особливо небезпечних захворювань і за міжнародними стандартами ВООЗ належить до IV групи ризику. Вірус подібний до інших, що спричиняють енцефаліти, та вірусу гарячки Денге.
Спостерігається ураження слизових оболонок, висипка. Недуга має літньо-осінню сезонність. Частіше нею хворіють сільські жителі, а також любителі полювання. Упродовж липня й серпня випадки захворювання на гарячку Західного Нілу фіксували, зокрема, на Київщині, Полтавщині та в Києві, повідомляють в Обласному центрі контролю та профілактики хвороб.
Головним джерелом і резервуаром вірусу в природі є птахи, переважно перелітні, у крові яких вірус може циркулювати від 14 до 200 днів. Переносники захворювання можуть також певні види комарів, які інфікуються під час харчування кров’ю і можуть передати вірус людині чи тварині. Вкрай рідко можливе контактне зараження кров’ю хворих тварин.
Гарячка Західного Нілу починається гостро – з ознобу та швидкого підвищення температури тіла, що супроводжується симптомами інтоксикації. Гарячковий період триває 2-6 днів. У важких формах можуть розвиватися менінгіт або енцефаліт.
“Специфічної терапії проти даної хвороби наразі не існує. Її лікування симптоматичне. При перших ознаках слід звертатися до лікаря та лікуватися під наглядом фахівця, повідомляючи про всі зміни свого стану. Щоб знизити ризики гарячки Західного Нілу, рекомендується встановити москітні сітки, використовувати репеленти та одягати одяг, що прикриває тіло, при відвідуванні парків і лісових зон. Зі зниженням температури повітря та зникненням комарів небезпека гарячки знижується майже до нуля”, – підсумувала Гінзбург.
