Опубліковано: 9 Квітня, 2026. Переглядів: 927


«Погрожували закопати живцем»: мобілізований закарпатець опинився в комі (+ФОТО, ВІДЕО)

Закарпатець Василь Юрик, за словами родичів, добровільно пішов у ТЦК наприкінці березня, щоб потрапити на військову службу, попри те, що мав проблеми зі здоров’ям. Вже через день після мобілізації 35-річний чоловік опинився з важкими травмами голови в лікарні у Львові. Зараз він непритомний на апараті ШВЛ, лікарі не беруться прогнозувати його шанси на життя, пише ZAXID.NET.

Родичі стверджують, що Василь Юрик став жертвою побиття на полігоні в Старичах. Натомість у навчальному центрі попередньо з’ясували, що він травмував себе самостійно – вибіг з намету та бився головою об дерево. Обставини трагедії з’ясовує спецпрокуратура у сфері оборони Західного регіону, за фактом відкрили кримінальне провадження.

Посварився з дружиною – пішов у ТЦК

До редакції ZAXID.NET звернувся мешканець Закарпатської області, ветеран ЗСУ Іван Юрик. Він розповів трагічну історію, яка трапилася з його рідним братом, мешканцем селища Міжгір’я Хустського району Василем Юриком після мобілізації.

За словами Івана Юрика, його 35-річний брат увечері 27 березня добровільно пішов у місцевий ТЦК (Другий відділ Хустського РТЦК та СП, селище Міжгір’я), щоб служити у війську. Таке рішення ухвалив після того, як посварився з дружиною. «У кожного в житті бувають такі моменти», – пояснює рішення брата Іван Юрик.

35-річний Василь Юрик 27 березня пішов у ТЦК, щоб моблізуватися (усі фото та відео Івана Юрика)

35-річний Василь Юрик 27 березня пішов у ТЦК, щоб моблізуватися (усі фото та відео Івана Юрика)

До того, як каже Іван Юрик, брата «не рухали, повістки йому не приходили». Ще у 2020 році у Василя Юрика під час МРТ голови виявили кисту великих розмірів «з об’ємною дією на суміжні структури головного мозку». Не зважаючи на проблеми зі здоров’ям, Василь Юрик не звертався за оформленням групи інвалідності та відстрочки від призову не мав.

«Він вдома сидів собі, нікуди не ходив. Ми йому казали: давай не будеш ховатися, а піди і зроби собі групу (інвалідності – Ред.) по цій кисті. Він не робив», – каже брат.

Результати МРТ голови 2020 року, які також були підтверджені у 2023 році

Результати МРТ голови 2020 року, які також були підтверджені у 2023 році

Іван Юрик розповідає, що того дня наздогнав брата біля дверей ТЦК, намагався переконати його не йти, навіть обіцяв допомогти влаштувати на службу у 118 ОМБр, де служив сам, однак той не дослухався.

Уночі на 28 березня Василя Юрика доставили з відділу ТЦК у Міжгір’ї в РТЦК Хуста для проходження ВЛК. Довідавшись, де перебуває брат, Іван Юрик взяв медичні документи, що підтверджують його хворобу, та поїхав у Хустський РТЦК. Там дізнався, що брат вже пройшов ВЛК, за висновком якої його визнали придатним до військової служби без жодних обмежень. «За висновком ВЛК, брат, у якого киста мозку, виявився здоровим», – здивувався Іван Юрик.

28 березня мобілізований Василь Юрик повідомив родичам, що перебуває на полігоні у Старичах (184 навчальний центр), а вже 29 березня (через день після мобілізації) зателефонував з невідомого номера та розповів, що госпіталізований у нейрохірургію львівської лікарні святого Пантелеймона.

«Возили по лісу, погрожували закопати заживо»

У лікарню святого Пантелеймона Василя Юрика доставили з тілесними ушкодженнями. Як видно з фото, зроблених 29 березня, які брат постраждалого надав ZAXID.NET, у Василя Юрика була розсічена верхня частина голови, численні гематоми на руках, ногах та інших частинах тіла. Телефоном з лікарні Василь Юрик розповів братові та своїй дружині, що його сильно побили військовослужбовці 184 навчального центру.

«При цьому братові проламали череп, його возили по лісу, зв’язали, погрожували закопати заживо та оформити все так, начебто він пішов у СЗЧ та сам собі завдав ушкодження», – каже брат постраждалого.

За словами Івана Юрика, брат неохоче розповідав про нападників, оскільки боявся помсти. На основі того, що вдалося почути, Іван Юрик припускає, що причиною конфлікту на полігоні могло стати те, що брата змушували виконувати «собачу роботу». Яку саме роботу відмовлявся виконувати мобілізований, Іван Юрик не знає.

«Він мені сказав, що це зробив старшина і “рижий бородатий”. Це ще правильно треба зрозуміти. Їх було багато. Просто він боявся повністю до кінця розказувати мені цю історію, казав, що не буде більше нічого говорити, бо його закопають заживо», – переповідає Іван Юрик.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *