В українських дитсадках та школах продовжують з батьків збирати гроші, і найчастіше – на штори. Здавалось би, цей предмет інтер’єру має служити довго, але їх просять купувати знову і знову. До того ж насправді батьки взагалі не повинні купувати ніякі штори.
Звідки мають з’являтись штори таінші необхідні речі та як припинити практику збирання грошей, – пише Ліга.Life.
Штори на 40 мільйонів
Лише за останні два роки у школах і дитячих садках лише офіційно витратили майже 40 млн грн на різні види фіранок для вікон:
- штори;
- портьєри;
- жалюзі;
- ролети;
- тюль.
Найбільше штори або щось подібне протягом двох років купували у:
- Київській області – на 7 млн грн.
- Львівській області – на 3,7 млн грн.
- Сумській та Харківській області – по 3,2 млн грн.
Найменше витратили на Буковині, і все одно сума суттєва – 170 тис. грн.
Список шкіл, які закуповували такі товари, можна подивитися в таблиці. Також можна перевірити закупівлі самої школи, садочка або департаменту, управління чи відділу освіти, якому вона підпорядкована, на онлайн-мапі закупівель шкіл чи DOZORRO.
“Тепер здаємо гроші на штори”
Фраза “Тепер здаємо гроші на штори” давно є мемом серед батьків. Мама київської школярки Ольга розповіла, що у початковій школі за перші чотири роки вони аж двічі купували штори. За її словами, між першими і другими особливої різниці не помітила – на тюлі лише з’явилось драпірування.
“Зараз я ігнорую групу активних батьків, які завжди придумують якісь закупи, посилаючись на прохання школи. Втомилася і не бачу сенсу”, – додає Ольга.
Однак багатьох батьків досі турбує питання – куди зникають попередні штори, бо купувати їх просять знову і знову. “Діти зіпсували”, “чищення дорожче за нові”, “попередній клас купував за свої гроші і забрав, переходячи в інший кабінет”, “треба оновити, хіба ви не хочете своїм дітям затишку” – зазвичай такі приводи називають батькам.
Дитина киянки Наталі ходить у новий комунальний садочок на Осокорках. Там теж знадобилися штори. Про ті самі штори, килимок, якісь дрібні меблі спочатку казали вихователі. Минуло три роки, і зараз нові приводи зібрати гроші вигадує батьківський комітет. Наприклад, недавно збирали на кліматичну техніку.
“Я вже впевненіше кажу в групі батьків, що з мене досить, і не здаю гроші”, – зазначила Наталя.
Хто збирає гроші
Раніше збиранням грошей здебільшого займалися самі вчителі. Однак, зокрема, в 2018 та 2020 роках у Міністерстві освіти і науки підготували і надіслали освітянам листи, у яких наголошували:
- шкільна освіта є безплатною;
- незаконно будь-яким чином тиснути на батьків щодо сплати коштів чи придбання будь-чого.
Зараз збирають гроші з батьків часто самі батьки – точніше, батьківські комітети. І притягнути їх до відповідальності практично неможливо, бо юридично вони не мають ніякого стосунку до фінансових справ школи чи дитсадка.
Як мають відбуватися закупівлі
Штори, як і інші необхідні для забезпечення навчального процесу товари, мають купувати і купують за бюджетні кошти.
У пригоді батькам стане спеціальний посібник, який розробила Transparency International Ukraine за підтримки проєкту USAID “Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні “ВзаємоДія”. Там є інструкції, зокрема, про те, як правильно оформлювати батьківські внески, як писати запити до адміністрації школи чи управління освіти. А ще дізнатися, на що кошти вже виділяли, повідомити про потребу щось профінансувати та як можна вплинути на рішення про закупівлі.
Наприклад, якщо батьки самі вирішили допомогти школі чи дитсадку, варто офіційно переказати кошти на казначейський рахунок освітнього закладу. Такі самі рахунки має і місцеве управління чи департамент освіти. Можна вказати цільове призначення грошей: наприклад, для ремонту кабінету чи закупівлі обладнання. Далі ці кошти витрачають так само, як і бюджетні. Тобто всі закупівлі за них будуть проводити через Prozorro.
