Іван Петровцій – видатний поет, прозаїк, перекладач та загалом добре знана людина в нашому краї. Ще в 2016 році скульптор Михайло Белень, який добре товаришував з Іваном Юрійовичем, пообіцяв звести йому пам’ятник. Проте йшов рік за роком, а обіцянка так і не була виконана. І ось 17 травня на фасаді школи у Осої, рідному селі поета, встановили таку довгоочікувану меморіальну дошку, яку виготовив художник Іван Зейкан із Імстичова.
Ірина Юріївна, рідна сестра Івана Петровція, довго стояла і роздивлялася портрет брата, у очах виднілася радість і щастя, бо нарешті вдалося реалізувати задумане. У своєму виступі вона подякувала Івану Васильцюну та Василю Турянину.
Дошку за власний кошт зробили і встановили колишній Осійський сільський голова, начальник Іршавської експлуатаційної дільниці Берегівського МУВГ Василь Турянин та колишній військовий комісар Закарпатського обласного військового комісаріату, полковник, а нині заступник Іршавського міського голови Іван Васильцюн.
Дійсно, Осій – унікальне село у Закарпатті, адже тут народилося багато відомих особистостей. Радіємо, що тепер біля дверей рідної школи, поруч з пам’ятниками Федіра Потушняка та Феодосія Злоцького, висітиме портрет й Івана Петровція, який всім серцем любив рідну домівку. 22 травня йому виповнилося б 76 років… Прикро усвідомлювати, що світ не побачить більше нових творів від Івана Юрійовича, проте пам’ять про нього буде жити завжди, а душа буде вічною у його рядках, кожен з яких виплеканий, мов матір’ю дитина, несе в собі його письменницько-поетичний талант.
Богдана РЯБЕЦЬ
