Опубліковано: 2 Травня, 2021. Переглядів: 75


2 травня: це цікаво знати

Сьогодні — Великдень, або Світле Христове Воскресіння – головна подія року для православних християн і найбільше церковне свято, що символізує воскресіння Ісуса Христа з мертвих. Син Божий прийняв смерть за гріхи людей та спасіння їх від страшних бід.

Воскресіння – це фундамент християнської віри.

Воскресіння стало доказом, що Ісус – Син Божий і над цим важливо замислитись, говорить християнська традиція. Свято Воскресіння – це прославлення Воскреслого Христа, який задля нас людей помер і воскрес, а також показав, що так, як Він воскрес, воскресне кожна душа.

«Ціле християнське життя – це дорога з гріха до благодаті, це шлях, що його найкращим образом є Воскресіння Христа, це дорога з гробу до життя, зі смерті в життя. Тобто дорога християнського життя – це дорога через смерть до життя», – писав у своєму Пастирському посланні до вірних з нагоди Великодніх свят 12 квітня 1936 року митрополит Андрей Шептицький.

«Прачі б’ють – Івана чуть», говорили колись у народі 2 травня, у день вшанування Івана Старопечерника. Адже раннє травневе сонце особливо парке, і тому у цей час жінки виносили до річок та ставків наткані за зиму сувої полотна, змочували їх воді, збивали праниками і сушили – вибілювали на сонці.

Також у перші дні травня підмічали, якщо травень холодний – буде рік голодний, а як випадуть у травні три добрих дощі, то вродить хліба на три роки.

За церковним календарем 2 травня вшановують преподобного Іоанна Ветхопечерника; мучеників Феони, Христофора й Антоніна; священомученика Пафнутія, єпископа Єрусалимського; святого Георгія, сповідника, єпископа Антіохії Пісідійської; святого Трифона, патріарха Константинопольського; преподобного Никифора, ігумена.

Іменинники 2 травня:
Христофор, Никифор, Георгій, Іван, Трифон.

2 травня народились:

1877 – Володимир Лучицький – український геолог. Один організаторів Українського геологічного комітету, у 1917–1923 роках очолював його. Розробив гідрогеологічну та геологічну характеристики території України і склав гідрогеологічні та геологічні карти України.

1888 – Микола Вілінський – український композитор, педагог. Автор симфонічних сюїт, кантат, вокально-хорових обробок українських, російських і молдавських народних пісень, романсів, камерно-інструментальних творів, а також ряду теоретичних робіт і статей. Вважається засновником баладного жанру в український фортепіанній музиці.

Події 2 травня:

1611 – опубліковано першу офіційно санкціоновану англомовну версію Біблії – «Біблію короля Якова» (KJV, King James Version).

2011 – за твердженням адміністрації США, цієї ночі в ході таємної операції американського спецназу, проведеної в місті Абботтабад (Пакистан), був убитий Усама бен Ладен.

Чи знаєте ви, що:

У пісні «Їхав козак за Дунай», яку вважають народною, є автор – це український козак, поет, політик та філософ 18 сторіччя Семен Климовський.

У свій час він був «знаним не менше, як сім грецьких мудреців і шанованим в Україні між козаками і селянами, які приходили здалеку послухати його мудрих розмов і чудових віршів», писав про нього історик Микола Карамзін. Свого часу Климовський написав багато віршованих творів. Одну книжку «Про правду і великодушність добродійників» він подарував Петру І. Як відреагував на неї цар, невідомо. Однак дослідник В. Срезневський стверджує, що, прочитавши книжку, Петро І мав розгніватися. Попри все вона і нині зберігається у бібліотеці Російської академії наук у Петербурзі.

Щодо пісні «Їхав козак за Дунай», то під її впливом писали свої твори українські та російські поети, зокрема, Л. Боровиковський, О. Пушкін («Козак»), О. Дельвіг («Поляк»). А Салтиков – Щедрін зазначав, що у найвіддаленіших куточках Росії кожна баришня, яка не хотіла відставати від моди, виконувала цю пісню-романс.

У Європі ж вона стала популярною спочатку в Німеччині. На її тему музику писали Г. Вебер та Бетховен. Вона увійшла до збірки «Музикальні скарби німців», але у примітках зазначалося, що слова і музика пісні виникли в Україні. З Німеччини вона потрапила до Франції, Австрії, Чехії, Англії, а потім і до Угорщини. Текст пісні друкувався італійською, польською та іншими мовами, причому у перекладах вона залишалася майже без змін.

Оригінал пісні до сьогодні не зберігся. Нові покоління до неї додали щось своє, проте її основа залишилася незмінною.

Рідна країна


Розробка сайтів у Хусті


Телефонуйте сьогодні:

+38 095 680 80 51

+38 098 311 90 70

Гарантійне обслуговування, адміністрування, просування, технічна підтримка


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Loading...