У ніч на 6 квітня колись спостерігали за погодою. «Якщо ніч тепла – на добру весну, а холодна – «не чекай з моря погоди». Бо 6-те квітня у народі називається на честь Захарія і Якова, а «на Захарія і Якова весна бува ніякова».
Крім того, день 6 квітня був присвячений підготовці до Благовіщення.
Слов’яни намагалися переробити всю нагальну і важливу роботу. Обов’язковою була вечеря. Існувала прикмета: якщо незаміжня дівчина в цей день відправитися в храм, то в цьому році вона обов’язково вийде заміж. У церкву цього дня також відправлялися для того, щоб освятити насіння для посадки — вважалося, що в цьому випадку воно дасть чудовий урожай. Для подорожніх ввечері запалювали багаття, що вказували їм дорогу до храму і відганяли нечисту силу. Люди цього дня відвідували в’язниці, щоб роздати гостинці ув’язненим.
Селяни 6 квітня обов’язково обкурювали зимову одежу і домашній скарб ялівцем, що, згідно з стародавніми віруваннями, дозволяло людям захиститися від пристріту.
За церковним календарем 6 квітня вшановують преподобного Захарія, ченця; святителя Артемія(Артемона), єпископа Солунського (Селевкійського); преподобного Захарія, посника Печерського; мучеників Стефана і Петра Казанських, преподобного Якова, сповідника.
Іменинниками 6 квітня є:
Артем, Захар, Петро, Яків, Стефан
6 квітня народились:
1836 – Микола Скліфосовський – визначний військово-польовий хірург. Один із перших запровадив у Російській Імперії асептику та антисептику у хірургічній практиці, сприяв жіночій медичній освіті, організації медичного факультету при університеті в Одесі.
1873 – Борис Підгорецький – український композитор і музичний критик, етнограф, педагог. Автор опер «Купальна іскра», «Бідна Ліза», хорів, романсів, фортепіанних творів.
1883 – Олександр Марзеєв – учений-гігієніст, академік Академії медичних наук СРСР. Ім’я О. Марзеєва присвоєне Інституту гігієни та медичної екології НАМНУ, засновником і директором якого він був.
6 квітня відзначають:
День робітників слідчих органів.
Міжнародний день спорту на благо миру та розвитку.
Події 6 квітня:
1722 – Петро I увів податок на бороди в розмірі 50 карбованців на рік.
1748 – в Італії виявлені руїни Помпеї.
1896 – в Афінах почалися Олімпійські ігри – традиційні для античної Греції змагання, заборонені півтори тисячі років перед тим римським імператором Теодосієм I і відроджені завдяки ініціативі барона П’єра де Кубертена. Перші Олімпійські ігри сучасності за участю спортсменів з 13 країн відкрив грецький король Георгій I у присутності 60 тисяч глядачів.
1917 – після семи років в’язниці до Гуляйполя повернувся Нестор Махно.
1919 – у Києві пройшов «День пролетарської культури», перше масове радянське свято.
1950 – секретною постановою Ради Міністрів СРСР спецпоселенці стали вважатися засланими навічно.
Чи знаєте ви, що:
Першим творцем мультфільмів був не Уолт Дісней і навіть не ті, хто понад сто років тому почали демонструвати рухомі картинки.
Перші мультфільми з’явилися щонайменше… 4-6 тисяч років до нашої ери на стінах печер. Археологи впевнені, що наскальні зображення, принаймні, деякі з них, є примітивною версією мультфільму, бо «кадри» там мальовані.
Наші пращури, щоб передати ілюзію бігу, зображували оленів з шістьма або десятьма ногами. І оскільки ці малюнки часто знаходяться у місцях з особливою акустикою, то можна сказати, що картинки створювали у свідомості глядача історію, як у кіно.
В Україні мультфільми почали створювати у 1959 р., коли на базі студії Київнаукфільм було створено Творче об’єднання художньої мультиплікації. Перші мультфільми вийшли у 1961 р. – «Пригоди Перця» та «Веснянка».
Найбільш відомими і популярними дотепер залишаються: «Пригоди трьох козаків», «Пригоди капітана Врунгеля», «Острів скарбів» та «Лікар Айболить».
Рідна країна
