Опубліковано: 4 Жовтня, 2024. Переглядів: 242


Землетруси в Україні: фахівці розповіли, чи можуть бойові дії провокувати підземні поштовхи

У пiвденно-захiднiй частинi Одещини можливі такі поштовхи з iнтенсивнiстю 8 i бiльше балiв.

На початку вересня біля берегів Криму зафіксували землетрус силою 3,5 бала за шкалою Ріхтера.

Через два тижні дво-трибальні підземні поштовхи сталися у південно-західній частині Одеської області. Але їх відчули й мешканці інших регіонів.

— На території України сейсмічно небезпечні ділянки є у Криму й поблизу Ізмаїла на Одещині, — розповідає Ігор Кархут, доцент кафедри будівельних конструкцій та мостів НУ “Львівська політехніка”. — Власне, землетрус, що стався в Одеській області, є наслідком тектонічних зсувів у масиві Вранча, гіпоцентр якого (ділянка в земній корі) сягає глибини 150 кілометрів і розміщений неподалік Бухаресту. Це одне з джерел землетрусів, поштовхи яких неодноразово відчували й на території України.

Загалом землетруси бувають різні, найбільш сильні з них — тектонічні, пов’язані з рухом тектонічних плит. А за 12-бальною шкалою Ріхтера, яка визначає наслідки для будівель та вплив на людей, землетруси поділяють на слабкі (від одного до трьох балів), їх переважно відчувають тварини й дуже чутливі люди; середні (3 — 6 балів) — відчувають люди, будівлі можуть зазнати пошкоджень; сильні (7 — 9 балів) завдають руйнувань. А землетруси силою 10 — 12 балів призводять до катастроф.

— Додам, що землетруси в зонi Вранча вiдбуваються дуже часто, — розповідає Олександр Кендзера, директор Інституту геофізики імені С. І. Субботіна НАН України. — А iнтенсивнiсть сейсмiчних струшувань в епiцентрі може сягнути 9 — 10 балiв. У минулому столiттi найсильнiшi землетруси в цiй зонi сталися у 1940, 1977, 1986 та 1990 роках.

— А чи загрожують Україні місцеві землетруси? 

● І. Кархут:

— Так. Гіпоцентри місцевих землетрусів, зокрема, на Закарпатті (Мукачево, Берегове) лежать на значно меншій глибині, до 10 кілометрів, тож вони слабкі й далеко не розповсюджуються. Місцеві джерела землетрусів є і біля Шептицького (Львівщина), Микулинців (Тернопільщина). До речі, на згадку про землетрус на Львівщині у 1840 році на стінах Олеського замку залишились глибокі тріщини.

Біля південного берега Криму є джерело сильних так званих моретрусів (ще один вид землетрусів). На цій ділянці породи міцніші, тому період землетрусів більший і становить 100 — 120 років. Останній — Ялтинський — стався у 1927 році й мав 8 балів. Тоді вздовж узбережжя відбулось коливання рівня моря до десяти сантиметрів — протягом землетрусу фіксували так звані стоячі хвилі. У результаті балкон знаменитого Ластівчиного гнізда було пошкоджено, а в Ялті зруйновано майже 70% будівель. На тамтешній набережній з’явилась тріщина глибиною до 30 метрів.

— А чи можуть бойові дії спровокувати землетрус? 

— Власне четвертого вересня, коли росіяни завдали ракетного удару по Львову, місцева сейсмостанція зафіксувала землетрус силою до двох балів!

— Як часто на планеті стаються землетруси? 

— Якщо говорити про землетруси силою 1,5 — 2 бали, то за рік відбувається до 17 тисяч підземних поштовхів. До України можуть доходити землетруси з території Словаччини або навіть Середземноморсько-азійського поясу. Якщо, приміром, в Італії стався землетрус, до нашої країни він дістанеться із силою до 2 балів.

Ще бувають вулканічні землетруси, які викликає динамічний рух магми у вулкані. Приблизно 70% усіх діючих вулканів розміщені на поясі так званого Тихоокеанського вогняного кільця. У тому поясі землетрус викликає виверження вулкана або навпаки — виверження вулкана спричиняє місцевий землетрус.

Загалом джерел землетрусів дуже багато. Ще й з’являються нові. Це пов’язано із перерозподілом маси в земній корі. Наприклад, велике танення льодовиків у Гренландії, Антарктиді призводить до збільшення маси океанів. А це впливає на швидкість руху Землі довкола своєї осі й руху тектонічних плит, що й призводить до появи нових джерел землетрусів.

● О. Кендзера:

— У Карпатах впродовж року фiксується приблизно сто землетрусiв, у Криму — близько 70. Зазвичай вони мають iнтенсивнiсть 3 — 4 бали. На території України нерідко фiксують і землетруси iнтенсивнiстю 6 — 8 балiв. Назву лише декiлька прикладiв: район Сваляви (1908 рік), Берегового (1931, 1965, 1977), Чопа (1982), Долини (1976), Тернополя (2002). Поблизу ж Одеси, Iзмаїла нерідко фіксували поштовхи 6 — 7 балiв. Хоча, зважаючи на сейсмотектонiчний потенцiал зони Вранча, у пiвденно-захiдному районi Одещини можливі землетруси з iнтенсивнiстю 8 i бiльше балiв.

— Чи можна передбачити це явище? 

● І. Кархут:

— На сьогодні гарантованих методів передбачення землетрусів не існує. Водночас відома періодичність виникнення деяких з них (приміром, найближчим часом є ймовірність розвитку сильного землетрусу в Криму, адже після останнього минуло майже сто років).

— А чи має значення, з якого матеріалу зведено будинок? Тобто в яких будівлях під час сильних землетрусів більше шансів вижити? 

— Якщо будинки запроєктовано й зведено відповідно до норм, то усі конструкції витримають землетруси. Але побутує поширена думка, мовляв, у кам’яних будинках (зведених з цегли чи дрібноштучних блоків) безпечні­ ше. Це неправда. Річ у тому, що залізобетонні, сталеві й дерев’яні конструкції мають так звані псевдопластичні властивості, які дозволяють будівлям витримати землетрус навіть до 20% сильніший, аніж той, на який вони розраховані. Тоді як кам’яні конструкції, якщо розраховані, скажімо, на 6 балів, а станеться землетрус силою 6,1 бала, не витримають, бо не мають запасу міцності. Під час землетрусів такі будинки руйнуються у “порох” і люди миттєво гинуть. Тоді як панельні при руйнуваннях складаються за принципом карткових будинків. Але під панелями залишається повітря! Людина може тривалий час виживати без їжі та води, тоді як без повітря помирає за декілька хвилин. Один з унікальних випадків стався після землетрусу 1988 року у Вірменії: через два тижні рятувальники дістали з-під уламків панельного будинку живу жінку з немовлям!

Землетрус у гіпоцентрі триває недовго — від 5 до 60 секунд (на відстані коливання можуть тривати довше), тож часто в людей немає часу, аби вибігти з будівлі. Відтак треба знайти безпечне місце. У панельних будинках (якщо вони правильно спроєктовані) — це дверний проріз несучої стіни, у каркасних системах найбезпечніше біля сходового майданчика.

До речі, під час семибального землетрусу в Туреччині, який дійшов із Середземно-азійського поясу, загинуло понад 50 тисяч людей. А винні в цьому будівельники, які порушили норми зведення конструкцій.

Лариса Пецух, Експрес


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *