Опубліковано: 21 Березня, 2021. Переглядів: 424


У березневі дні до карпатських лісів вирушають шукачі оленячих рогів

Ця гордість дорослих самців, якої вони позбуваються щороку на межі зими і весни, тепер прислужиться людям. Хтось зробить з них сувеніри для власної оселі, а хтось виготовить презенти для чиєїсь вітальні чи дачі. І добре заробить на цьому. Одне з призначень ро­гів — зброя під час поє­динків у шлюбний сезон.

З їх допомогою самці влашто­вують справжні битви за сам­ку. Міцна і красива «корона» на голові — запорука того, що їхній власник вийде переможцем у поєдинку. І завоює симпатії сам­ки. А ще це знаряддя захисту від хижаків, найперше — вовків…

Крислаті, як гілки дерева, роги важать кілька кілограмів. Носити такий тягар і пересува­тися з ним через гущавини для оленів проблемно. Тож на межі зимового і весняного сезонів вони скидають їх.

Фахівці Національного при­родного парку «Сколівські Бес­киди» розповідають, що в кінці лютого можна спостерігати, як олені труть рогами об стовбу­ри дерев, камені — для того, щоб прискорити процес скидання рогів. Допомагає оленям у цьо­му сама природа: основу рогів підточують мікроорганізми, тож варто оленям піднатужитися, і роги відломляться. А за дея­кий час на їхньому місці почнуть рости молоді. Позбавлення від старих виростів, кажуть науков­ці, це своєрідна «линька».

Олені різняться за своїми ро­гами. Більші і пишніші вони у того, хто добре і регулярно хар­чується. Знайти оленячі роги — велика удача. Як правило, тва­рини залишають своє багатство у глухих місцях. Шукаючи за цими сувенірами, люди забува­ють про власну безпеку. У глу­шині можна натрапити на роз­дратованих ведмедів, які щойно пробуджуються. Зустрічі з ними закінчуються драматично. Тож краще не шукайте оленячих ро­гів — милуйтеся ними в Інтерне­ті…

Іван ТЕРЕН, ВЗ


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *