Верховна Рада 11 квітня ухвалила-таки у другому читанні закон про мобілізацію. Навколо відповідного проєкту кілька місяців точилися гострі дискусії як у суспільстві, так і в політичних та експертних колах. Його найсуперечливіші норми розглянула Gazeta.ua.
1. Тотальний військовий облік
На відміну від чинних правил, військовий облік зі вступом у дію нового закону розповсюдиться ширше і стане регулярним.
Важливо. За логікою нового нормативного акту, територіальні центри комплектування (ТЦК) та воєнкоми виконуватимуть адміністративні та сервісні функції, а подавати та оновлювати дані повинні самі віськовозобов’язані.
Наприклад, кожен призовник, військовозобов’язаний чи резервіст протягом 60 днів після вступу і дію нового закону має прийти до ТЦК, Центру надання адмінпослуг (ЦНАПу) або через електронний кабінет звірити звірку персональних даних із обліковими даними у ТЦК.
При цьому:
• зареєструвати електронний кабінет – справа добровільна,
• але під час військового стану або мобілізації громадяни (не чоловіки, отже, стосується і жінок) зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ і пред’являти його разом із документом, котрий посвідчує особу.
Чоловіки від 18 до 60 років, які знялися з військового обліку у зв’язку з вибуттям за межі України, мають стати на нього. У який спосіб – буде врегульовано Кабміном. Але у законі є обмеження на консульські послуги для таких осіб, якщо вони свої дані в ТЦК не оновили. Так, для оформлення паспорту внутрішнього та для виїзду за кордон потрібно буде пред’являти військово-обліковий документ (ВОД).
Причина дискусій. “Знову ніяких механізмів адекватного рекрутингу, а якась москальська схема, – нарікає проєктний менеджер Української академії лідерства Богдан Кохан. – Ті, хто має гроші, і далі “відмазуватиметься”.
Утім, рекрутинг передбачений цим законом. Як пише народна депутатка Мар’яна Безугла, він добровільний і здійснюватиметься у ЦНАПах, центрах рекрутингу та центрах зайнятості. Кожен зможе замість примусової мобілізації піти у ВСУ добровільно, обрати підрозділ.
2. Строкова служба йде у небуття
Замість строкової (2 роки) служби запроваджується базова військова служба для чоловіків від 18 до 25 років, також її можна буде пройти добровільно до 25 років (тоді надається відстрочка від мобілізації). Тривалість такої служби – 5 місяців у мирний час і до 3 місяців у воєнний. З 1 вересня 2025 року така підготовка буде обов’язково запроваджена у всіх вузах країни, незалежно від форми власності.
Важливо. Без загальновійськової підготовки не можна буде претендувати на посади у держслужбі та в органах місцевого самоврядування, а також у поліції та прокуратурі.
Причина дискусії. Закон на рівні комітету зробили “максимально м’яким та заплутаним”, – вважає народна депутатка Мар’яна Безугла, “відстрочок і бронювання там багато, але всіх, звісно, все одно не задовільнили”.
3. Повістки по-новому
Згідно нового закону, повістки військовозобов’язаним вручатимуть працівники ТЦК після того, як назвуть себе, посади і нададуть, на вимогу, службові посвідчення. Під час розгляду правок у сесійній залі Верховної Ради виникла колізія, адже правка про фото- та відеофіксацію процесу вручення повістки була відхилена. Тому, на думку Богдана Кохана, керівники ТЦК (не всі, звісно) можуть зловживати своїм службовим становищем, а “люди “на рівні ДНК” боятимуться людей у військовій формі. І це проблема одна з найбільших на роки”.
Утім, під час мобілізації участь в оповіщенні військовозобов’язаних братимуть також поліція, представники органів державної влади та місцевого самоврядування а також керівники підприємств, установ та організацій.
Важливо. В офіційному повідомленні на сайті Верховної Ради зазначено, що повістки перестають бути елементом шантажу та залякування, оскільки у документі буде зазначена конкретна інформація. За даними інших джерел, електронні повістки поки “не на часі”, тому йдеться про паперові. Якщо військовозобов’язаний не відвідав ТЦК у терміни, зазначені у повістці, ТЦК отримує право звертатися до Нацполіції щоби затримати таку особу. Якщо ж це неможливо, ТЦК надсилає рекомендований лист, причому – увага! – він вважається врученим за фактом відправки. Далі вмикається “лічильник:” якщо за 10 днів громадянин не дійшов до ТЦК, військкомат звертається до суду за призначенням покарання. Але цього не буде, якщо є поважні причини неявки.
У законі вони перелічені:
• перешкода стихійного характеру,
• хвороба громадянина,
• воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк;
• -смерть близьких родичів.
Причина дискусії. Відсутнє чітке розуміння, як і ким вручатимуться повістки. ТЦК замість установ, які повинні займатися мобілізацією та військовим обліком, стануть надструктурами, які займатимуться всім, але ні за що не відповідатимуть, – вважає адвокат Ростислав Кравець.
“ТЦК не буде винен у тому, що не виконує свої обов’язки, а будуть винні судді, …бо все перетвориться на суцільні судові справи…Повістка ТЦК про уточнення персональних даних. Але ж ТЦК має доступ до всіх можливих реєстрів! Які їм уточнення ще потрібні? Тобто, вони не хочуть виконувати свої обов’язки та перекладають їх на громадян України, які їх (ТЦК) утримують”.
4. Відстрочки та покарання для ухилянтів
Усі ті, хто раніше був визнаний “обмежено придатним” до військової служби а також особи з інвалідністю 2-3 груп (які отримали після 24 лютого 2022 року), повинні пройти медичний огляд повторно. На це закон дає 12 місяців. (До слова, всі військовозобов’язані повинні, за цим законом, пройти медичний огляд).
Важливо. Детально прописано які категорії громадян мають право на відстрочку від мобілізації.
Зокрема, це:
• особи з інвалідністю, батьки (чоловіки та жінки) трьох і більше неповнолітніх дітей,
• опікуни, всиновлювачі дітей з інвалідністю, недієздатних осіб або громадян, чиї родичі загинули або зникли безвісти.
Найбільш контраверсійна норма – про держслужбовців та співробітників правоохоронних органів. Ухвалений закон дає бронь від призову для депутатів Верховної Ради та не більше 2 їхніх помічників, керівників міністерств та їхніх заступників, членів Рахункової палати, голів судів і суддів, представників місцевої влади. Але відстрочку для працівників Міноборони скасовано.
Поставлено крапку у дискусіях про відстрочку для студентів: тільки для тих, хто здобуває за денною або дуальню формами професійно-технічну освіту або ту, яка вища за попередню. Разом із ними відстрочку отримують науково-педагогічні та наукові працівники (якщо це є основне місце роботи не менш як 0,75% ставки). Також відстрочку мають аспіранти.
Причина дискусії. Чому величезна армія силовиків, держслужбовців, які давали присягу служити Україні, є захищеними (від мобілізації), а безправні верстви населення стають ще безправнішими, – обурюється користувачка Ірина Мирна. У комітетській версії законопроєкту до другого читання є положення про військовий облік цих категорій осіб, але невідомо, чи вона буде в остаточному тексті ухваленого закону. З одного боку, вказані категорії осіб могли б служити в ЗСУ, бо мають підготовку та знають, як поводитися зі зброєю. З іншого, виникає питання, хто підтримуватиме порядок у тилу.
5. Без керма та дембеля
Інновація ухваленого закону – чітко прописані й доволі жорсткі покарання за його невиконання. Ухилянтам через суд (звертається ТЦК) може бути обмежене право керування транспортним засобом, а також консульські послуги. До слова, про транспортну повинність, – мобілізувати авто на користь ЗСУ дозволяється у громадян лише тоді, коли він у власника не один.
Важливо. Суперечки навколо закону про мобілізацію продовжуються у Верховній Раді й досі, після його ухвали. На стадії голосування відхилених правок не набрала достатньо голосів норма про демобілізацію (через 36 місяців служби).
Причина дискусії. Заради цієї норми закон так чекали наші захисники, – розповів народний депутат Дмитро Разумков, “щоб побачити свої родини та відновитися після двох років боротьби на фронті”. Але на вилученні цієї правки наполягав Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, який був особисто присутній у сесійній залі, – пишуть парламентарі у соцмережах.
“Ми отримали не просто поганий, а ще й запізнілий закон, який не посилить мобілізацію нових захисників, але цілком може послабити мотивацію тих, хто захищає країну вже не перший рік”, – переконаний народний депутат Володимир В’ятрович.
Хоча одну деталь Верховна Рада таки виправила: депутати вилучили з тексту закону норму про доплату 70 тисяч гривень тим, хто служить на фронті (на додачу до наявних виплат). Після ухвали закону парламент все-таки повернувся до цього питання й проголосував постанову, якою зобов’язав Кабмін знайти кошти для таких виплат. А от фракція “Слуга народу” більше пише і говорить про інший законопроект, який дозволяє службу в ЗСУ засуджених.
Лілія Брудницька, політична оглядачка, для Gazeta.ua
