Українські БПЛА на території республіки Татарстан (РФ) атакували нафтопереробний завод (НПЗ) та підприємство, де виготовляють дрони. За різними даними, які зараз з’явилися в українських змі, цю операцію провело Головне управління розвідки Міноборони України чи то самотужки, чи то спільно з СБУ. На кожну атаку по військових об’єктах на своїй території країна-агресор реагує стандартно: визнанням факту атаки – переліком збитих БПЛА – запевненням, що “загрози немає”.
Але цього разу реакція була принципово іншою.
Краще не бачити, краще не чути
По-перше, росіяни прагнули приховати реальні наслідки атаки. Ударів зазнали два важливих об’єкти: нафтопереробний завод “Танеко” у Нижньокамську та будівлі біля підприємства, де збирають безпілотники на території спеціальної економічної зони “Алабуга” за 10 км від міста Єлабуга. Але спочатку офіційні пабліки мовчали або стисло повідомляли про наліт 2 БПЛА, котрі було відразу ліквідовано засобами ППО без наслідків.
Утім, у соцмережах місцеві жителі повідомляли про вибухи, пожежу та масово викладали фото та відео. Хто не бачив або не чув, наслідки відчув на собі, бо у будинках 80 населених пунктів республіки зникла електроенергія і відновити подачу до другої половини дня вдалося не всім. Блекаут офіційно пояснили аварією на підстанції.
За декілька годин після атаки в офіційному каналі “Алабуга” комерційний директор спеціальної економічної зони Тимур Шагівалєєв повідомив про удари двох БПЛА по гуртожитках та двох поранених осіб. Близько 9 ранку РИА “Новости” підтвердило факт пожежi, яку, за даними агенції, вдалося погасити лише через 20 хвилин.
Ближче до полудня удари по “Танеко” підтвердив мер Нижньокамська Раміль Муллін. Тоді й голова Татарстану Рустам Мінніханов офіційно визнав факт ударів по об’єктах і повідомив про шістьох постраждалих, але наголосив – “технологічний процес підприємств не порушено”. Тим часом, РБК написало, що постраждалих уже сім.
Операція “Анти-Україна”
По-друге, після вимушеного визнання наслідків атаки російські офіційні особи максимально стримані у повідомленні конкретної інформації, натомість намагаються компенсувати вакуум ідеологічними заявами з акцентом на “терорі” Києва. І це відчутно.
Той же Тимур Шагівалєєв заявив, нібито на українських БПЛА було обладнання країн НАТО, і запевнив, “таким нас не зламати”. Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков прокоментував атаку на об’єкти у Татарстані так: Київ “продовжує терористичну активність”, але військові РФ працюють, щоб “цю загрозу виключити”.
Після цих заяв з’являються інші несподівані пояснення. Депутат Держдуми Андрій Гурульов заявив, що той БПЛА, котрий атакував Татарстан, міг бути запущений не з території України, а з Середньої Азії, “особливо райони на північному заході від нас, вони практично безлюдні, не контролюються ні з повітря, ні радіолокаційними системами (РЛС)”. Східну версію озвучив не він один – блогер Олексій Волинець проаналізував відео та дійшов висновку, що дрон летів з території Казахстану. Наголошуємо, йдеться лише про дрон на “Алабугу”. Але чому не висловити таку версію про обидва дрони? І тут ключ до розуміння всієї ситуації.
Плюс 1300 кілометрів
“Алабуга” є гордістю промисловості РФ: технопарк із сучасним обладнанням, кількадесят підприємств, котрі, за потреби, можуть швидко переорітентуватися та суттєво збільшити виробництво. Суб’єкти “Алабуги” мають контракти з російськими військовими як на збирання дронів-камікадзе “Герань-2”, так і на виготовлення комплектуючих і запчастин для іранських БПЛА. Крім того, на території “Алабуги” ведуться розробки нових видів зброї, зокрема, безпілотників, щоб “клепати” їх у повному циклі на російських потужностях і не залежати від імпорту. Чим це загрожує нашій країні – зрозуміло. На другу річницю широкомасштабного вторгнення РФ до України Державний департамент США наклав санкції, зокрема, і на “Алабугу” через виконання підприємствами спецекономічної зони військових контрактів. Розташування таких підприємств, що працюють на ВПК, утримувалося росіянами у глибокій таємниці. Тому факт влучання українського БПЛА по території “Алабуги” підтвердили не відразу.
НПЗ “Танеко” один з найпотужніших у Росії (близько 3% всієї нафти переробляється саме тут) і найсучасніших за обладнанням. Це перший НПЗ з часів розпаду СРСР, який побудували в РФ “з нуля”. “Сьогодні ми були не готові”, – написав у соцмережі житель Татарстану Азіз Замалієв, натякаючи, що ніхто не сумнівався в ударах ЗСУ по “одному з центрів економіки Росії”. І найголовніше: 2 квітня українські безпілотники проникли вглиб території країни-агресора на 1 тисячу 300 кілометрів.
Які символи зашифровано в атаці
Це є рекорд від початку широкомасштабної збройної агресії. Більше того, один з безпілотників був перероблений з легкомоторного літака типу Cessna . І це нагадує як 29 травня 1987 року німецький громадянин Матіас Руст на легкомоторному літаку не лише безперешкодно, попри системи ППО, перетнув кордон СРСР, але й приземлився на мості у Москві. Той політ був символічним: 29 травня відзначався День прикордонника, тому іміджевий удар по радянських військових та ефективності охорони держкордону був більш ніж дошкульним. А за 4 роки Радянський союз розпався. Український безпілотник 2 квітня 2024 року перевершив рекорд Руста, бо здолав на кількасот кілометрів більше.
Що далі
За даними Reuters, унаслідок атаки дронів завдано значних збитків “Алабузі” та НПЗ. Російські джерела цю інформацію не підтверджують настільки, наскільки це можливо. Слідчий комітет РФ офіційно повідомив про початок розслідування факту атаки, але кількість постраждалих узагалі не вказав. Це не дивує, адже перелік поранених після полудня зріс до 13 осіб, причому наголошується, що всі вони є студентами “Алабуга політех”. Згодом спливли нові деталі: пошкоджень зазнали іноземні громадяни, зокрема, Киргизстану та Руанди, двоє неповнолітніх. Опосередковано підтверджується інформація Держдепу про експлуатацію дітей на примусових роботах по виготовленню дронів.
У другій половині дня автор Telegram-каналу “Друид” припустив, що Україна перекупила когось із співробітників “Алабуги”, ті й вдарили по своїх. Отже, це могла бути диверсія за участі російських громадян. Чому виникла така версія? Бо приховати завдані збитки вже стало неможливим – Reuters за підсумками аналізу відео атаки дійшло висновку, що дрон врізався у первинну нафтопереробну установку CDU-7 на “Танеко”, а це 50% потужності підприємства. По “Алабузі” було два влучання, за даними українських та західних ЗМІ, є значні руйнації.
За останніми повідомленнями з країни-агресора, Кремль унаслідок цих атак запроваджує очікуване після теракту у “Крокусі” так зване закручування гайок. Зокрема, щодо України показово наголошується на “терористичності” дій української сторони, хоча об’єкти по виготовленню чи розробці зброї є законними військовими цілями.
Під час виступу на колегії МВС РФ Путін заявив, “геополітичні недоброзичливці поставили перед собою мету …дорозвалити її (Росії) ядро”. Та доручив кардинально оновити підходи до міграційної політики з акцентом на сучасних біометричних базах даних та на тому, що до Росії “можуть приїжджати працювати і жити тільки ті, хто “поважає наші традиції, мову, культуру, історію”.
Лілія Брудницька, політична оглядачка, для Gazeta.ua
