Держгеонадра повністю зупинили моніторинг якості підземних вод, а держава зірвала всі дедлайни із впровадження Нітратної директиви ЄС, яка необхідна для запобігання забрудненню водних ресурсів, стосується діяльності фермерів та агропідприємств.
Про це повідомила експерт громадської організації “Екодія” Марія Дячук, пише ZN.UA.
“За нашими даними, моніторинг якості підземних вод, що його має здійснювати Держгеонадра, повністю призупинився”, – стверджує експерт.
“Кількість обстежень шахтних колодязів (це найвищий рівень ґрунтових вод, які найбільше потерпають від впливу господарської діяльності) знизилася після 2019 року майже удвічі й надалі щороку поступово зменшується”, – додала Дячук з посиланням на Національну доповідь про якість питної води за 2021 рік.
Експертка наголошує, що в Україні роками ніхто не ставив під сумнів якість води з джерела або колодязя.
“На жаль, наразі це вже не так — не скрізь, але у багатьох регіонах України у колодязній воді є нітрати. І що ближче колодязь до великого сільськогосподарського підприємства, то гірший стан води в ньому”, – зазначила вона.
При цьому, експерти “Екодії” б’ють на сполох з огляду на нові стратегічні плани Мінагрополітики збільшити виробництво м’яса удвічі за наступні десять років.
“Екодія” проводить власний громадський моніторинг якості води у криницях і отримала невтішні результати.
“У 44% перевірених криниць виявили перевищений вміст нітратів. 2021 року “Екодія” зробила карту громад, у яких виникали конфлікти через вплив промислових тваринницьких комплексів на довкілля. І цю карту можна поповнювати й поповнювати”, – зазначила Дячук.
При цьому, Україна ще й зірвала всі дедлайни із впровадження Нітратної директиви ЄС.
За останні шість років вдалось ухвалити два накази (щодо визначення зон, вразливих до накопичення нітратів, та кодекс кращих сільськогосподарських практик), але ці норми досі існують лише на папері. Попередні дедлайни для реалізації цих документів вже давно пройшли.
Крім цього, наближається дедлайн розробки планів управління для кожного річкового басейну, який також під загрозою зриву.
Дячук підкреслює, що ця проблема знаходиться на межі повноважень Міндовкілля і Мінагрополітики, які досі не можуть визначити зони, де є ризики вимивання добрив та гною.
“Буксують, бо для цього їм потрібні дані моніторингу якості води, який вони ж самі вирішили скорочувати з 2019 року “, – пояснила експертка.
Нагадуємо:
Нітратна директива ЄС має на меті запобігти забрудненню водних ресурсів і поширюється на всіх фермерів, незалежно від величини господарства.
У межах цієї Директиви важливою частиною є налагодження моніторингу за станом водних ресурсів – як поверхневих, так і підземних – щоб контролювати динаміку забруднюючих речовин, в тому числі нітратів.
Також важлива частина Директиви – навчання фермерів підвищенню ефективності їх діяльності й зменшенню негативного впливу на довкілля. Наприклад, як правильно зберігати гній, щоб запобігати забрудненню води, та як його ефективно використовувати у господарстві.
