Захист Батьківщини можуть забезпечити лише вмотивовані громадяни, готові і фізично, і морально воювати проти рашистських окупантів.
Так вважає народний депутат від “Слуги народу” Георгій Мазурашу, ініціатор законопроекту, яким передбачено зміни до закону про мобілізацію і який уже передано на розгляд комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки.
На переконання автора документа, військовозобов’язаним треба надати право відмовлятися від мобілізації з особистих або релігійних переконань. У такому разі, наголошує він, військкомати зможуть зосередитися на роботі з умотивованими патріотами, інші ж громадяни не будуть тікати й ховатися від повісток, а працюватимуть на економіку, тобто на обороноздатність країни.
“Це реалістичний, мудрий та прагматичний підхід, який неминуче дасть комплексний позитивний ефект і дозволить нам бути сильнішими у протистоянні російській агресії. У народі це називають “мобілізацією здорового глузду”, — твердить Георгій Мазурашу.
Чи виправдано давати людям право на вибір — служити чи не служити у час війни? З’ясовуємо у розмові з головою профспілки “Українська незалежна фундація правників” Ростиславом Кравцем, юристом та військовослужбовцем ЗСУ Ігорем Лапіним, а також з адвокатом Антоном Болтиком.
— Які саме новації щодо призову на військову службу прописано у згаданому законопроекті?
● А. Болтик:
— Документ передбачає, що громадяни можуть із релігійних чи особистих переконань письмово відмовитися від мобілізації у військові підрозділи. У такому разі їх залучать до виконання робіт на оборонних підприємствах або в інших секторах економіки.
— Як ви вважаєте, чи повинні громадяни самостійно вирішувати — йти служити у ЗСУ чи працювати на економіку країни?
● Р. Кравець:
— Давати можливість людині вирішувати, йти служити чи не служити, — це, як на мене, не зовсім правильно. Держава нині має робити все для того, щоб мотивувати громадян. А що ми бачимо? Забрали у військових доплати — маю на увазі 30 тисяч для тих, хто у тилу, — і досі не повернули, хоч такий законопроект парламент підтримав. Хіба це мотивація? Хай би автор законопроекту разом зі своїми колегами-парламентарями вступив до лав ЗСУ — оце було б найкращою мотивацією для інших брати до рук зброю.
І ще: якщо законопроект ухвалять, тих, хто не працює офіційно, можуть скерувати на примусові роботи. Їм обіцяють платити не менше за мінімальну зарплату. Але ж ми розуміємо, що навряд чи буде більше. Доведеться працювати за 6700 гривень (з податками, а на руки — близько 5400 гривень). Це, власне кажучи, трудове рабство!
● А. Болтик:
— Цей законопроект суперечить Конституції, адже в ній прописано обов’язок кожного громадянина — захищати державу, її незалежність та територіальну цілісність у разі збройної агресії. Законом не можна змінювати те, що прописано у Конституції, яка має найвищу юридичну силу.
● І. Лапін:
— Тут питання насправді дискусійне. З одного боку, справді, у лавах Збройних сил потрібні вмотивовані люди. З другого — проблема у тому, що вмотивованих уже немає. Умотивовані стояли у чергах під військкоматами у перші дні повномасштабного вторгнення. Тепер, бачимо, черг немає.
Як на мене, така законодавча ініціатива деморалізує тих, хто нині в окопах. Вони вважатимуть: “Вмотивованих більше немає, нас немає ким замінити, отже, ми воюватимемо до самої смерті”. І відчуватимуть несправедливість: “А чому я маю бути в окопі? Я також хочу працювати на заводі, доглядати дітей і ввечері пити пиво після роботи”.
На жаль, влада нічого не робить для того, щоб популяризувати службу із захисту України. Може, вона вважає, що серіал “Інгулець” про Поворознюка (скандального бізнесмена-аграрія. — Авт.) та ухилянтів допоможе мотивувати людей?
— Яка ймовірність того, що згаданий законопроект підтримають у Верховній Раді?
● І. Лапін:
— Законопроект може бути ухвалений максимум у першому читанні. А шансів на його підтримку в цілому, як на мене, немає.
● А. Болтик:
— На мою думку, законопроект можуть підтримати, але тільки після його доопрацювання. Змінювати підходи до мобілізації потрібно — ми не повинні бачити того, як людей силою тягнуть до військкоматів. Але над цими підходами треба ретельно попрацювати. Щоб не було ні юридичних прогалин, ні збурення в суспільстві.
Наталія Васюнець, Експрес
