Рівно рік тому – 24 лютого 2022 року – Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Як пройшов той день, який для багатьох українців став, ймовірно, найдовшим у їхньому житті і запам’ятається на все життя? 24 Канал реконструював події в Україні протягом доби 24 лютого і згадав, як українська держава пережила перші години російської навали.
“СТРИБОК МАНГУСТА”: ЩО ПЕРЕДУВАЛО ВТОРГНЕННЮ
З осені 2021 року Росія почала накопичувати на кордонах з Україною велику кількість військ. У лютому для багатьох стало зрозумілим, що війна неминуча й Росія лише шукає привід. Таким casus belli став “захист народу Донбасу” – спочатку росіяни проголосили українців, які живуть на Донбасі, окремим народом, потім вигадали його “геноцид”, а оскільки Україна не давала жодних підстав для цього – зробили все самі.
Російська армія 17 і 18 лютого здійснила серію обстрілів Донеччини та Луганщини, звинуватили в усьому ЗСУ та оголосили масову евакуацію населення окупованих територій, далі окупанти оголосили про примусову й абсолютно незаконну мобілізацію місцевих чоловіків.
Росіяни та їхні поплічники навіть не намагалаись приховувати, що це фейк. Так, завдяки кривим рукам виконавців плану Путіна стала відома його кодова назва – “Стрибок мангуста”.
21 лютого Путін оголосив, що Росія визнає “незалежність” фейкових “ДНР” і “ЛНР” у межах адмінкордонів Донецької та Луганської областей (які Росія не контролювала), та заявив про введення військ. Це відбувалось на засіданні Ради Безпеки Росії, яке стало таким собі актом кругової поруки для усіх топів режиму Путіна. Наступного дня Путін підписав відповідний указ, а 23 лютого ватажки “ЛНР” і “ДНР” виклали записані заздалегідь ролики з проханням про воєнну допомогу і введення російських військ (які й так там були).
Україні були добре відомі плани росіян – розвідка про них дізналася ще восени, а тому були здійснені необхідні кроки для роззосередження військ та збереження ППО та воєнної техніки. Почалося формування сил тероборони та бойове злагодження частин ЗСУ. 23 лютого Верховна Рада оголосила надзвичайний стан в країні, починаючи з 00:00 наступного дня. А далі була війна.
ПРОМОВА ПУТІНА ТА РАКЕТНА АТАКА
Приблизно о 4:50 годині ранку (мабуть, щоб усе було майже як в пісні часів Другої світової: “22 июня ровно в 4 часа Киев бомбили – нам объявили, что началася война“) Путін з’явився у телевізорі і пафосно оголосив, що починає “денаціфікацію” та “демілітаризацію” України.
“Мною прийнято рішення про проведення спеціальної військової операції”, – Путін оголошує про початок війни.
Для керівництва країни та армії російське вторгнення не стало несподіванкою, чого не скажеш про більшість громадян. Чимало з них вірили, що це все черговий блеф і Путін не наважиться на повномасштабне вторгнення. Більшість українців прокинулись вранці близько п’ятої ранку за Києвом від звуків вибухів – після завершення трансляції інфернальної промови Путіна, Росія здійснила масований ракетний обстріл українських територій.
Обстріл Харкова 24 лютого 2022 року: дивіться відео
Ворог випустив приблизно 150 крилатих і балістичних ракет.
Їхніми цілями стали як військові об’єкти по всій Україні, так і цивільні – житлові будинки та заклади освіти.
БОЇ НА КОРДОНІ
Ракетному обстрілу передували вторгнення російських диверсантів – першими в бій з ними вступили українські прикордонники. Завдяки великому тексту видання “Бабель” знаємо ім’я першого загиблого українського захисника – це старший наряду прикордонників Денис Ткач, він загинув у перестрілці в районі села Зоринівка, що на Луганщині, о 3:30 ранку.
- О 3:40 велика колона російських танків зайшла до України через селище Мілове та почала рухатись вглиб.
- Вторгнення почалося з усіх боків – з Луганщини, з тимчасово окупованих Крима та Донеччини, з Харківщини, Чернігівщини та Сумщини, а також Білорусі.
- О 3:59 почався бій на пограничному пункті Каланчак, також атаки зазнав Чонгар. У перші хвилини вторгнення загинули українські прикордонники, які жертвуючи собою намагалися затримати ворога.
Пастка на Півдні
ЗСУ не зуміли зупинити 30-тисячне ударне угруповання росіян на Перекопі й мости з Криму не були підірвані. Ворог задіяв штурмову авіацію, встановив тотальний контроль у небі і мав 15-разову перевагу на землі. Російська артилерія, ракети та РСЗО паралізували спротив, що дозволило ворогу прорвати лінію оборони. Також, схоже, не обійшлося без зради – окупантам були відомі карти мінних полів і розташування українських військ. Що ж до чуток про нібито розмінування мостів і прикордонних територій – це фейк.
Українські захисники з 59-ої окремої мотопіхотної бригади, 124-ої бригади територіальної оборони та 137-й окремого батальйону морської піхоти та інших підрозділів опинилися під загрозою оточення та почали з боями відступати в бік Херсона. Уся територія від Криму до Херсона перетворилася на пастку, вихід з якої був фактично один – Антонівський міст.
Вдень 24 лютого росіяни вже були у Генічеську та Новій Каховці, захопили Каховську ГЕС та переправи через Північно-Кримський канал. Також стало відомо про вихід росіян до важливого логістичного центру – Мелітополя.
Ворог висадив десант у передмісті Херсона – Олешках та здійснив спробу захопити Антонівський міст, по якому йшла евакуація військових і техніки. На жаль, прорватися вдалося не всім – чимало бійців потрапили у полон. Українці чинили запеклий опір, проте сили були не рівні.
ПРЕЗИДЕНТ – У КИЄВІ
О 7 ранку президент України і Верховний головнокомандувач Володимир Зеленський вийшов на зв’язок та повідомив про початок війни та оголосив про введення воєнного стану на всій території держави.
“Сьогодні президент Путін оголосив проведення спеціальної військової операції на Донбасі. Росія здійснила удари по нашій військовій інфраструктурі та по наших прикордонниках, прикордонних загонах. В багатьох містах Україні було чутно вибухи. Ми вводимо воєнний стан на всій території нашої держави. Хвилину тому я провів розмову з президентом Байденом. США вже почали гуртувати міжнародну підтримку. Сьогодні від вас, від кожного з вас потрібен спокій. По можливості залишайтесь вдома. Ми працюємо, армія працює, працює весь сектор безпеки України. На зв’язку з вами буду постійно я, РНБО, Кабінет Міністрів України”,
– президент Зеленський повідомляє українцям про початок вторгнення росіян вранці 24 лютого.
Звернення президента Зеленського до нації вранці 24 лютого – дивіться відео:
Пізніше стане відомо, що на Зеленського та інших очільників держави росіяни готували серію замахів. Західні партнери заявили про готовність прийняти українського лідера, проте Зеленський відмовився залишати столицю України у, як тоді здавалося, безвихідній ситуації. Захоплені плани російського наступу підтвердили, що ворог розраховував захопити Київ за 3 дні, а за 10 днів завершити воєнну операцію повним розгромом ЗСУ і підкоренням України. Не більше часу відводили на спротив українців і наші союзники.
Тим не менше, народ, армія та влада продемонстрували єдність. Після оголошення воєнного стану Верховна Рада проголосувала за загальну мобілізацію, за кілька годин президент підписав закон. Також Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією.
У містах України з’явились величезні черги до військкоматів (що тепер їх називають інакше – ТЦК і СП – ніхто навіть не думав). Пізніше з’явились вірусні відео про те, як простим цивільним українцям видають бойову зброю. Особливо атмосферно це було у Києві, де за кілька годин роздали приблизно 20 000 одиниць зброї усім охочим.
ПІзніше це вилізло боком, адже спровокувало “дружній вогонь” і жертви серед українців, втім, тоді думали лише про те, як зупинити росіян і врятувати Київ. А доля міста дійсно була на волосині. Пізніше стане відомо, що у окупантів була 12-разова перевага над ЗСУ на Півночі Київщини, і якби рубіж оборони не встояв – почалися б вуличні бої у столиці.
АТАКА З УСІХ БОКІВ
Атака росіян була дійсно масштабною – головний удар був на Київ, Путін планував взяти столицю у кліщі двома ударами танкових армій з боку Чорнобиля (Поліського напрямку) та Сум та Чернігова (Сіверський напрямок).
Також ворог планував захопити Харків, знищити найбільш боєздатні частини ЗСУ на Донбасі, прорубити сухопутний коридор до Криму, а далі – висадити десант в районі Одеси і паралельно завдати удар по одеському угрупованню ЗСУ з боку Миколаєва з подальшим планом створити інший сухопутний коридор – до Придністров’я (схоже, далі б настав час Молдови).
Всім цим наполеонівським планам стали на заваді українці – не лише ЗСУ, але й Нацгвардія, прикордонники, поліцейські, бійці ДСНС, сили територіальної оборони та прості люди, що взяли – дехто зі зброєю в руках, дехто просто вийшов на вулицю, щоб зупиняти російські танки голіруч.
ГОЛОВНІ СЛОВА ПЕРШОГО ДНЯ ВТОРГНЕННЯ
Саме 24 лютого 2022 року був записаний легендарний діалог в окупованому Генічеську, в якому українка порадила російському солдату покласти в кишені насіння, щоб воно проросло в українській землі. Її слова стали пророчими. Для багатьох російських загарбників українська земля стала місцем загибелі.
Ще одна легендарна фраза пролунала на острові Зміїний у Чорному морі.
Об 11:00 стало відомо, що до українського острова підійшов флагман Чорноморського флоту Росії крейсер “Москва” і висунув його гарнізону – бійцям Ізмаїльського прикордонного загону – ультиматум з вимогою скласти зброю. У відповідь росіяни почули пророче “русский военный корабль, иди на*уй”.
Крейсер “Москва” отримує настанови від захисників острова Зміїний – дивіться відео:
Пізніше президент Зеленський повідомив про загибель героїв, проте, виявилось, що вони в полоні.
Україна згодом повернула полонених, зокрема й автора легендарної фрази. Спочатку вважали, що це прикордонник Роман Грібов, але потім з’ясувалося, що Роман взяв на себе таку честь, аби врятувати справжнього автора пророчих слів, який залишався у полоні та був звільнений пізніше.
Кидок на Чорнобиль
О 7:40 ранку стало відомо про вторгнення з боку Білорусі на територію Київської та Житомирської областей. Росіяни поперли на Київ через Чорнобильську зону відчуження – вже за кілька годин бійці Нацгвардії почали бій з росіянами на території ЧАЕС, проте, щоб уникнути нової ядерної катастрофи, змушені були скласти зброю (169 бійців опинилися у полоні).
Приблизно о 19 годині про захоплення ЧАЕС повідомив на брифінгу радник голови ОП Михайло Подоляк.
Після жорстокого бою наш контроль за Чорнобильським майданчиком втрачено. Стан об’єктів колишньої ЧАЕС, конфайнменту та сховища ядерних відходів невідомий. Після абсолютно безглуздої атаки росіян на цьому напрямку неможливо говорити про те, що ЧАЕС в безпеці. Це одна з найсерйозніших загроз Європі сьогодні,
– Подоляк про захоплення росіянами ЧАЕС надвечір 24 лютого.
Захисники ЧАЕС і персонал станції стали заручниками росіян.
Російські танки “полетіли” далі на Київ, але окупанти вирішили також створити опорник у зоні відчуження та обрали для цього Рудий ліс – найнебезпечніше місце у світі. Там росіяни вирили траншеї, нагнали людей і техніки.
Росіяни не чекали на спротив і були дуже здивовані, що бійці 80-ї десантно-штурмової бригади ЗСУ підірвали мости на їхньому шляху, зокрема, великий міст через річку Тетерів біля міста Іванків. Через це згодом утвориться велечезна 65-кілометрова колона російської техніки, яка незабром стане здобиччю української артилерії, а на окупантів, що розбіжуться по лісах, почнуть сафарі місцеві українські партизани.
ГОСТОМЕЛЬСЬКИЙ ДЕСАНТ
Крім танкових колон росіяни застосували десант з гелікоптерів. Їх метою був аеродром у Гостомелі – міжнародний аеропорт ДП “Антонов”. Там окупанти планували створити опорний пункт для прийому транспортних літаків з десантом, спорядженням і БК. Спершу повідомлялося про 20 ворожих гелікоптерів, але пізніше стало відомо, що росіяни кинули на прорив 34 машини Ка-52, а слідом за ними 18 транспортних Мі-8
Російські гелікоптери у небі біля Києва 24 лютого – дивіться відео:
Декілька російських гелікоптерів були збиті над Київським морем за допомогою звичайних ПЗРК, один знищив український винищувач.
Знищення російськихгелікоптерів, 24 лютого:
Попри втрати росіяни спромоглися висадитись у Гостомелі та надвечір захопити аеропорт. Проте втриматися елітний “гостомельський десант” з 45-ї бригади спецпризначення ВДВ там не зумів – найкращі вояки Путіна були сковані боями з українськими захисниками – вояками Нацгвардії, поліцейськими і ополченням. Український захисники пошкодили злітно-посадкову смугу та унеможливили висадку російських військ з літаків.
Це виграло час для ЗСУ, які за кілька годин накрили непроханих гостей “піонами” від квіткарів 72-ї механізованої бригади та мінометами. Після цього українці перейшли у наступ і приблизно о 21:00 вибили росіян з позицій, ті змушені були відходити у навколишні ліси. Довершило справу українське підкріплення – на допомогу захисникам аеропорту прибули спецпризначенці СБУ з “Альфи”. У наступні дні бої за аеродром продовжаться.
На жаль, у ході боїв внаслідок російського вертолітного авіанальоту було знищено гордість українського авіапрому – літак АН-225 “Мрія”.
“КВІТИ” ДЛЯ ОКУПАНТІВ ПІД ХАРКОВОМ І КОНОТОПОМ
Після 06:30 росіяни почали атаку на Харків – довжелезні колони техніки потягнулися у бік міста.
Близько 11-ї години передові загони росіян з’явилися на околицях Харкова. Там вони мали теплу зустріч, проте не квітами, як очікувалося, а снарядами артилерії та ПЗРК.
На об’їзній дорозі Харкова біля Північної Салтівки у перші часи були спалені мінімум 4 російські танки. Пізніше кількість спалених росіян суттєво збільшилась.
Великий наступ росіяни почали і в Сумський області. Вони планували гнати свої танкові колони на Київ і не розраховували на значний опір.
Об 11:00 окупанти з’явились у райцентрі Буринь, о 17:00 вже були у Сумах та почали рух у бік Конотопа. О 16:30 росіяни здійснили авіаналіт на Охтирку, зруйнувавши місцеві ТЕЦ і залізничний вокзал. Ввечері на околицях Охтирки та Тростянця з’явилися росіяни. Наступного дня почалися бої за ці міста.
ЗСУ відвели основні свої сили, проте, залишили засідки на шляху. Озброєні британськими протитанковими комплексами NLAW захисники України підбили декілька ворожих машин, але не змогли зупинити ворога. Ввечорі 24 лютого росіяни дісталися Конотопа. Там колону техніки росіян, яка налічувала до 300 одиниць, було зупинено на кілька годин, це дозволило ЗСУ виграти час і підготуватися до оборони.
Бої на підступах до міста тривали всю ніч, вранці 25 лютого загарбники оточили Конотоп і здійснили невдалу спробу штурму, після якої почався обстріл міста. ЗСУ змушені були залишити Конотоп і відступити.
БОЇ НА ДОНБАСІ
Великих успіхів у перший день вторгнення росіяни на Донбасі не мали. Тут на них чекали потужні лінії захисту та досвідчені ветерани АТО/ООС. Ворог одразу ув’яз в боях на околицях Донецька і не дуже просунувся на цій ділянці навіть за рік боїв.
Основний удар був на Волноваху – там окупанти за рахунок величезних втрат (в основному – “мобіків” з “ДНР”) досягли часткових успіхів, проте не зуміли нічого захопити нахрапом.
Так само Росія не зуміла в перший день вторгнення вийти до Маріуполя, окупанти отримали добрячого прочухана під Павлополем. Наступного дня – 25 лютого – у боях за Павлопіль росіяни втратили до 20 танків.
На Луганщині просунувся до Старобільська та розпочав бої за Щастя та Станицю Луганську.
УКРАЇНА БОРОТИМЕТЬСЯ
Ввечері 24 лютого президент дещо з запізненням знову з’явився перед камерами та розповів про підсумки найдовшого дня в історії України. Він був у Києві, і це стало сигналом для всього світу, що Україна чинитиме опір і не здасться лютому ворогу.
Вечірнє звернення Зеленського 24 лютого – дивіться відео:
Президент розповів про важкі бої і перші втрати – 137 загиблих і 316 поранених, про перші маленькі успіхи, першу знищену російську техніку, полонених та “оператинву паузу”.
Це пізніше, з’ясується, що танкові армади росіян чудово палають, елітні російські десантники і морпіхи гинуть не гірше за “мобіків”, “російський воєнний корабль” дійсно піде вірним курсом, а на саму Росію чекає вже неминучий розпад. Тоді ж прості слова Зеленського надихнули на спротив мільйони українців. Цей спротив триває і нині – рік потому.
Костянтин Довгань
24tv.ua
