У народі 16 березня, на Василіска і Євтропія, очікували тепло, що обіцяло гарний врожай. Говорили: «Василіск і Євтропій – сніг топлять». Ще вважалося, яка середина березня – таке й літо. У селян була традиція обходити навхрест поле, тим самим вказували, що сонцю ніколи відпочивати, потрібно і вологу вести, сніжицею поле поїти.
З цього дня для городників розпочинається підготовка картоплі на посадку.
За церковним календарем 16 березня вшановують мучеників Євтропія, Клеоника і Василіска; преподобну Піаму, діву; святителів Зинона і Зоїла та Волоколамську ікону Божої Матері.
Іменинники 16 березня:
Василіса, Зиновій, Севастян, Зинон, Ринат.
16 березня народились:
1871 – Микола Бурачек – український живописець, театральний художник, письменник, мистецтвознавець. Присвятив себе створенню образів української природи. Активний дослідник живописної спадщини Т.Шевченка;
1882 – Христина Алчевська – українська поетеса і педагог. Авторка поетичних збірок «Туга за сонцем», «Сонце з-за хмар», «Пісня життя», «Моєму краю», «Пробудження».
1894 – Юрій Дараган – український поет, автор збірки «Сагайдак».
Події 16 березня:
1664 – поляки розстріляли українського гетьмана Івана Виговського.
1851 – Іспанія і Ватикан уклали конкордат, за яким католицька церква одержала повний контроль над освітою і цензурою в Іспанії.
1880 – за підозрою в революційній агітації заарештований український поет Іван Франко.
1915 – через бійку, яку влаштував Володимир Маяковський, поліція Петрограду закрила клуб артистів і поетів «Бродячий пес».
1917 – у Києві відбулася велика маніфестація – День свята революції. У ході мітингу кияни знищили міський пам’ятник Столипіну.
1919 – у США вперше випробували бездротовий телефон для переговорів з літаком.
1923 – римська поліція заборонила свист та інші прояви невдоволення грою акторів у театрах.
1936 – з конвеєру Горьківського автомобільного заводу зійшов перший радянський автомобіль – лімузин марки «М-1».
1943 – нацистські війська вдруге взяли Харків.
1960 – у Нью-Йорку представлений перший автомобіль на сонячних батареях.
1962 – СРСР запустив у космос супутник «Космос-1».
1962 – Хрущов оголосив про те, що СРСР має міжконтинентальну ракету.
Чи знаєте ви, що:
Українці Маяковські пішли від тих козаків, які стояли на сторожі на курганах, при маяках, що підпалювались у разі татарських нападів.
Один з яскравих представників такого роду Володимир Маяковський про себе писав: «Я з діда – козак, з другого – січовик». І постійно підтверджував це, рубаючи словом, як шаблюкою, зокрема, москалів.
«Товаришу москаль, на Україну жартів не скаль», бо «знань у росіянина (про Україну) не глибока товщ», тому і полюбляє такий «брат» «дурницю зморозить, викладе весь вантаж розумовий: візьме й розповість зо двоє курйозів — анекдотів української мови» (переклад цитат Л.Первомайського).
А щоб усвідомити суть відношення «комуністичного поета» Маяковського до України, відчути його широку козацьку душу, слід просто вдумливо прочитати його вірш «Борг Україні», написаний у 1926 році, де любов до України прекрасно бринить і російською мовою:
Знаете ли вы украинскую ночь?
Нет, вы не знаете украинской ночи!
Здесь небо от дыма становится черно,
И герб звездой пятиконечной вточен.
Где горилкой, удалью и кровью
Запорожская бурлила Сечь,
Проводов уздой смирив Днепровье,
Днепр заставят на турбины течь.
И Днипро по проволокам-усам
Электричеством течет по корпусам.
Небось, рафинада
И Гоголю надо!
Мы знаем, курит ли, пьет ли Чаплин;
Мы знаем Италии безрукие руины;
Мы знаем, как Дугласа галстух краплен…
А что мы знаем о лице Украины?
Знаний груз у русского тощ —
Тем, кто рядом, почета мало.
Знают вот украинский борщ,
Знают вот украинское сало.
И с культуры поснимали пенку:
Кроме двух прославленных Тарасов —
Бульбы и известного Шевченка, —
Ничего не выжмешь, сколько ни старайся.
А если прижмут — зардеется розой
И выдвинет аргумент новый:
Возьмет и расскажет пару курьезов —
Анекдотов украинской мовы.
Говорю себе: товарищ москаль,
На Украину шуток не скаль….
Разучите эту мову на знаменах — лексиконах алых,
Эта мова величава и проста:
«Чуешь, сурмы заграли,
Час расплаты настав…»
Разве может быть затрепанней да тише
Слова поистасканного «Слышишь»?!
Я немало слов придумал вам,
Взвешивая их, одно хочу лишь, —
Чтобы стали всех моих стихов слова
Полновесными, как слово «чуешь».
Трудно людей в одно истолочь,
Собой кичись не очень.
Знаем ли мы украинскую ночь?
Нет, мы не знаем украинской ночи.
«Рідна країна»
