Після рясних снігів і морозів в Україну йде відлига. Кучугури снігу на дорогах вже починають танути і потрохи перетворюватись у багнюки. Чи не найбільше снігу лежить у Карпатах, тож ТСН.ua дізнавався, чи загрожують гірським жителям паводки через танення снігу, чи готові до них рятувальники, які села та міста може найбільше залити водою і як вплине аномальна зима на український врожай.
Про це розпитали в еколога, голови Національної екологічної ради України Олександра Чистякова.
ЧИ ОЧІКУВАТИ ПАВОДКІВ?
“Так, це 100% будуть паводки, і паводок буде сильний в Карпатах. Якщо в центральній частині такого катастрофічного паводку не буде, звісно, там буде весняна повінь, але вона буде у мірах звичайної, природньої, і на господарську діяльність це не вплине. А ось в Карпатах буде очікуватись дуже сильний паводок”, – каже Олександр Чистяков.
Еколог зазначає, що найбільше можуть постраждати ті населені пункти, які розташовані поблизу гірських річок.
“Ці річки обов’язково вийдуть із свого русла. Тому що є декілька причин для цього: перше – іде масова вирубка лісу, адже ми зі школи знаємо, що кожне дерево акумулює і тримає своїм корінням до 400 літрів води. І якщо не буде дерева, то ця вода перетворюється в смертельний потік, який змиває все на своєму шляху. Також у нас, на превеликий жаль, дуже багато гірських річок просто зруйновані – річна галька, яка і тримала ці ріки у руслах, – забрана на продаж. Тепер, не мавши свого русла, ріка розливається і наносить просто катастрофічні збитки народному господарству”, – розповідає експерт.
За його словами, небезпеку для сіл та міст несуть як великі, так і малі ріки.
“Незалежно (великі, чи малі ріки, – ред). Адже великі ріки будуть приймати у себе більше вологи, а маленькі ріки, через те, що не зможуть прийняти великої кількості вологи – швидше буду розливатись”, – зазначає еколог.
На думку Олександра Чистякова, найбільше від паводків постраждає Закарпатська область.
“За останнє десятиліття, через глобальне потепління, ми змістились на понад 200 кіломентрів у сторону півдня. І ті райони, які були степовими, вони стали посушливими, вони ледь не входять в регіони напівпустинь. В основному постраждають наші південні області, такі, як Миколаїв, Херсон, Одеська область – там буде дуже серйозна засуха. Водночас карпатські регіони навпаки тепер будуть більш схильними до сильних злив, потопів тощо”, – каже експерт.
ЯКИМ БУДЕ ВРОЖАЙ?
Водночас Олександр Чистяков каже, що є й позитивні сторони у такій кількості снігу, яка випала цьогоріч. Адже після відлиги земля вбере у себе воду і згодом добре вплине на врожай.
“Ця зима, з однієї сторони для сільського господарства буде доброю, адже не було дуже сильних морозів, перед тим, як випав сніг. Тобто земля не промерзла і тому вона не втратила здатність поглинати воду. І тому, коли буде весняна повінь, то земля у себе все вбере. І це дуже добре, адже буде зволоження грунту”, – переконаний еколог.
За словами Олександра Честякова, зокрема, в Україні змінюється клімат, що безпосередньо впливає на урожайність.
“Що важливо, що через зміщення кліматичних поясів, через катастрофічне збільшення теплих днів у році, у нас зміщуються температурні пояси в країні. Тому разом з ними зміщається і урожайність, вона йде більше до півночі, і там, де ми раніше сіяли кукурудзу, сою, то зараз там буде дуже низький її показник. А ось пшениці в цьому році буде багато, якщо надалі не буде якихось температурних катаклізмів”, – переконаний еколог.
Якщо у Карпатах зливи стануть ряснішими, а опади граду почастішають, то степовим регіонам цьогоріч загрожує сильна засуха, каже Олександр Честяков.
“У цьому році степові райони будуть схильні до серйозної засухи. Також звичними процесами стануть град, швкавльні вітри під час дощів, що не дуже природньо. Град буде падати у весняний і осінній періоди. Це загрожуватиме не лише врожаю, а й іншій сільскогосподарській діяльності”, – каже фахівець.
ЯК ВРЯТУВАТИСЬ ВІД ПАВОДКІВ
Аби вирішити проблему паводків в Карпатах, еколог наголошує, що потрібно терміново відновлювати лісистість гірських схилів.
“По-перше: потрібно висаджувати дерева. І якщо вчора, можна було висаджувати дерева один до одного – тобто одне зрубали, а одне посадили, то сьогодні – вже цього буде замало. І потрібно садити один до десяти – одне дерево зрубали, а 10 посадили. По-друге: потрібно терміново провести ревізію всіх малих річок, їхніх русел, в якому вони перебувають стані. І залучити до цього науковців, бажано з Інституту меліорації, Інституту гідробіології Академії наук України, Аграрну академію наук. Вони моментально розпишусь гідрологічну карту, що потрібно зробити, щоб не було масових потопів. І третє, що потрібно зробити, – ввести такі штрафи, щоб це стало економічно невигідно. Щоб людина знала – зріжеш смереку – віддавай хату, щоб оплатити штраф за нанесений природі збиток”, – резюмував еколог.
