25 грудня в Україні, як і в 145 країнах світу, відзначають Різдво Христове. Різдво в цей день святкує Римо-Католицька Церква, більшість протестантських Церков, а також частина православних, включаючи Константинопольську (крім Афону), Антіохійську, Олександрійську, Кіпрську, Болгарську, Румунську, Польську, Албанську, Грецьку.
Православна частина українців цього дня вшановує Спиридона Сонцеворота. День пам’яті цього Святого часто ототожнюють з днем зимового Сонцевороту. Адже від цього дня ніч починає коротшати. У народі у зв’язку зі збільшенням дня народилася легенда про красивого юнака Спиридона, якого любили всі жінки і навіть відьми. Однак він не любив нікого. І тоді відьми вирішили його знищити. Дізнавшись про це, Спиридон виліз на хрест, бо людину на хресті відьми не бачать. Однак вони здогадалися, що він сидить на хресті й підпалили його. Тоді Спиридон став попросити Бога, аби той вкоротив ночі, щоб хрест не встиг згоріти. Бог його почув. З тих пір і вважається, що від Спиридона ночі стають коротшими. За довголітнім прогнозуванням, цей день вважається найхолоднішим у грудні, бо «сонце переходить на другий бік».
За церковним календарем 25 грудня вшановують святого Спиридона, єпископа Тримифунтського, чудотворця; преподобного Ферапонта Монзенського; священномученика Олександра, єпископа Єрусалимського; мученика Розумника.
Іменинниками 25 грудня є:
Олександр, Свирид, Ферапонт.
25 грудня народились:
1895 – Григорій Верьовка – український композитор і хоровий диригент, педагог. Організатор Українського державного народного хору, його художній керівник і головний диригент (1943–1964). 1965 р. хору присвоєно ім’я Григорія Верьовки.
25 грудня відзначають:
Католицьке Різдво Христове.
Лютеранське Різдво Христове.
Події 25 грудня:
336 – у Римі відбулося перше документально підтверджене святкування Різдва.
1951 – у Києві введено в дію першу в СРСР електронно-обчислювальну машину (МЭСМ).
1975 – у Києві відкрито пам’ятник Івану Котляревському.
Чи знаєте ви, що:
Встановлення дати святкування 25 грудня було пов’язане з римським святом Непереможного Сонця (Dies Natalis Solis Invicti), що було введено імператором Авреліаном у 274 році та пов’язане з переходом Сонця через точку зимового сонцестояння і, відповідно, зі збільшенням тривалості дня.
На цей символічний зв’язок пізніше вказували отці Церкви, зокрема св. Іван Золотоуст: «Люди називають святий день Народження Господнього днем нового сонця…» і св. Авґустин: «Ми святкуємо день 25 грудня не задля народження сонця, а задля народження Того, хто те сонце сотворив».
«Рідна країна»
