Кабінет міністрів України подав до Верховної Ради оновлений законопроєкт про мобілізацію.
Щоб запропоновані в ньому зміни запрацювали, документ мають ухвалити в парламенті, а потім його повинен підписати президент.
Закон набуде чинності за місяць після його публікації.
Проєкт закону пропонує, серед іншого, знизити призовний вік та розширити повноваження органів влади в питанні вручення повісток. Повістку зможуть вручити як паперову, так і надіслати її через електронний кабінет військовозобов’язаного або електронною поштою. Базову загальновійськову підготовку пропонують зробити обов’язковою для всіх чоловіків до 25 років.
Які ще новації пропонує уряд та чи багато змінилося порівняно з попередньою редакцією законопроєкту – в матеріалі.
Як вручатимуть повістки?
Як і в першій версії законопроєкту, уряд пропонує уточнити зміст повістки. Там обов’язково мають бути вказані місце, день та час явки військовозобов’язаного до Територіального центру комплектування (ТЦК).
Також проєкт передбачає, що органи Національної поліції беруть участь в оповіщенні військовозобов’язаних спільно з представниками ТЦК.
Повістку можна буде отримати як паперову, так і в електронному вигляді. Її можуть надіслати через електронний кабінет військовозобов’язаного або ж на електронну пошту. Тоді повістка вважається врученою й людина має прибути до ТЦК у визначений термін.
До цієї норми в аналітиків є питання. “Норма про те, що коли особі неможливо вручити повістку чи вимогу прийти до ТЦК, вона вважається повідомленою про неї, не відповідає принципу правової визначеності та є абсурдною. Натомість у таких випадках можна повідомляти особу через медіа за тією ж процедурою, що передує винесенню заочних рішень”, – вважає аналітикиня Центру спільних дій Оксана Заболотна.
А якщо не прийти до ТЦК?
Не прийти до ТЦК військовозобов’язаний може тільки з поважних причин, які мають бути підтверджені документально. Причинами можуть бути стихійне лихо, хвороба, смерть близького родича чи дії країни-агресорки, наприклад, ракетний удар. Але це треба буде підтвердити довідкою. Хто може видати подібний документ? Можливо, ДСНС. Чи було це поважною причиною не прийти вчасно, ТЦК з військовозобов’язаним будуть вирішувати радше за все вже в особистому порядку.
Якщо громадянин не приходить до ТЦК, а поліція не може доставити його туди протягом 15 днів з дати в повістці, то керівник ТЦК надсилає йому в електронній або паперовій формі вимогу про виконання обов’язків. Тих, хто не з’являється до ТЦК після виклику, подають у розшук і зараз, хоча правові підстави для цього сумнівні. Можливо, цю практику продовжать.
Якщо громадянин протягом 10 днів після цієї вимоги не з’являється, то ТЦК подає на нього в суд заяву про тимчасове обмеження на виїзд з України, керування автівкою та арешт банківських рахунків.
Суд має ухвалити рішення по суті заявлених вимог не пізніше, ніж через 15 днів з дня відкриття провадження у справі.
А якщо сторони не прибули, то суд розглядає справу без них, на основі наявних матеріалів.
Рішення суду в таких справах мають виконуватися негайно. Оскаржити їх можна протягом 15 днів з дня вручення повного рішення суду. Але навіть якщо людина подасть апеляцію, вона все одно має виконувати рішення суду.
Аналітикиня Центру спільних дій Оксана Заболотна підкреслює: немає відповідальності для представників ТЦК, якщо вони не направлять заяву до суду через неявку військовозобов’язаного. На її думку, це може породити певні корупційні ризики.
Що буде замість строкової служби?
Замість строкової військової служби законопроєкт пропонує базову військову підготовку для громадян віком від 18 до 25 років. Для чоловіків це буде обов’язково. Рекрути зможуть обирати рік та період служби, а триватиме вона до 5 місяців у мирний час і до 3 місяців – під час воєнного стану.
Законопроєкт передбачає, що від цієї служби звільняються непридатні за станом здоров’я. Також вона буде необов’язковою для тих, хто до набуття громадянства України пройшов військову службу в інших державах.
Уряд також пропонує з 2025 року запровадити базову загальновійськову підготовку (БЗВП) для здобуття військово-облікової спеціальності у військових вишах та військових підрозділах вишів, навчальних центрах ЗСУ і правоохоронних органах, а також у закладах фахової освіти та вишах всіх форм власності.
Жінки зможуть проходити БЗВП у добровільному порядку.
Для проходження такої підготовки направлятимуть придатних громадян віком від 18 до 25 років. А ті, хто її не пройшов, не зможуть стати держслужбовцями, прокурорами чи поліцейськими.
Вік мобілізації та військовий облік – що хочуть змінити?
У новій редакції законопроєкту зберегли норми про те, що військовозобов’язані громадяни повинні будуть зареєструватися в електронному кабінеті призовника, військовозобов’язаного або резервіста. Там, зокрема, потрібно буде вказати інформацію про місце проживання та перебування, стан здоров’я, а також вказати номер телефону й адресу електронної пошти.
Мобілізовувати громадян уряд пропонує з 25 років (зараз з 27).
Також усі військовозобов’язані повинні будуть протягом 60 днів з дня початку мобілізації уточнити свої дані через ЦНАП, ТЦК чи електронний кабінет.
“З минулої редакції законопроєкту строк, протягом якого треба уточнити дані, збільшили вдвічі. Спочатку він становив 30 днів. Тоді ми в Центрі спільних дій застерігали, що це може призвести до колапсу електронної й фізичної систем. Наразі терміни стали більш реалістичними”, – каже Оксана Заболотна.
На військовий облік військовозобов’язаних також братимуть:
- призовників, які пройшли базову загальновійськову підготовку;
- громадян старших 25 років, які раніше не перебували на військовому обліку;
- громадян, які вийшли з установ виконання покарань.
Як і зараз, жінки, які мають медичну, фармацевтичну чи споріднену з військово-обліковою спеціальність, зможуть стати на військовий облік добровільно.
Зараз мобілізація жінок, які перебуватимуть на військовому обліку, відбувається в імперативному порядку. Але після ухвалення законопроєкту жінки зможуть вступати на військову службу у воєнний час лише за власним бажанням.
У період проведення мобілізації громадяни віком від 18 до 60 років зобов’язані будуть мати при собі військово-обліковий документ. Для призовників це посвідчення про приписку до призовної дільниці, для військовозобов’язаних та військовослужбовців – військовий квиток або тимчасове посвідчення.
Аналітики Центру спільних дій вважають, що ці норми допоможуть впровадити єдину систему обліку призовників, військовозобов’язаних і резервістів.
Водночас експерти вказують на збережену в новій редакції законопроєкту норму, яка пропонує передати обов’язки організовувати призов та мобілізацію органам місцевого самоврядування (ОМС). Вони також повинні будуть ввести облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів і заброньованих військовозобов’язаних.
“Спроба перекласти проблему з викликом громадян на органи місцевого самоврядування не забезпечує єдиної державної політики у сфері призову та мобілізації. Такий обов’язок не належить до типових повноважень ОМС. Тим більше, самі ОМС не зацікавлені в тому, щоб якісно проводити мобілізацію. Для них це означатиме “ловити” своїх виборців, які за них у цьому разі більше не голосуватимуть”, – пояснює Заболотна.
А що з українцями за кордоном?
Щодо військовозобов’язаних чоловіків за кордоном, то їм будуть потрібні військово-облікові документи. Без військового квитка не можна буде ні оформити паспорт громадянина України чи закордонний паспорт, ні скористатися послугами консульства. Все це – на час, допоки в Україні діятиме воєнний стан.
Винятками з цих правил можуть бути:
- оформлення посвідчення на повернення в Україну;
- вчинення консульських дій щодо дітей громадянина України;
- коли другий з батьків яких є іноземцем або особою без громадянства;
- нотаріальні дії з питань оформлення спадщини;
- загроза життю та здоров’ю, арешт;
- затримання чи позбавлення волі за кордоном.
Громадяни України, зняті з військового обліку через виїзд з країни на понад 3 місяці, протягом 30 днів після відповідної постанови КМУ мають знову стати на облік. Під час воєнного стану такі громадяни матимуть право на безперешкодний в’їзд та виїзд із України.
Звільнення з військової служби, “обмежено придатні” та повторний медогляд
Згідно із законопроєктом, щорічна основна відпустка для військовослужбовців надається частинами не менше 15 календарних днів. А загальна її тривалість – 30 днів. Після звільнення з полону військовослужбовцеві надається додаткова відпустка на 90 календарних днів, зарплатня при цьому зберігається.
Крім того, законопроєкт дозволяє мобілізованим звільнятися в разі безперервної служби під час воєнного стану протягом 36 місяців. У Центрі спільних дій вважають, що цю норму радше за все не вдасться виконати через масштаб війни.
В новій версії законопроєкту також пропонують скасувати статус “обмежено придатний”. Громадяни України, яких ВЛК раніше визнала обмежено придатними, повинні будуть пройти повторний медогляд протягом 9 місяців з дня набрання чинності цим законом. Аналітики вказують на невизначеність цього пункту.
“Тут незрозуміло, чи надалі цю категорію людей можна буде призначати на всі посади, чи все одно будуть якісь вимоги, що посада має відповідати стану здоров’я і перелік, куди можна призначати, буде обмеженим”, – коментує Оксана Заболотна.
Чоловіки від 25 до 55 років, яким після 24 лютого 2024 року встановлено інвалідність II та III груп, до кінця 2024 року підлягають переогляду на придатність до військової служби. Це не стосується випадків ампутації кінцівки та коли інвалідність отримана під час захисту Вітчизни.
Серед інших пропозицій законопроєкту – на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період можуть бути призвані за бажанням засуджені, яких звільнили від відбування покарання з випробуванням. Під цю норму не підпадатимуть ті, хто вчинив злочин проти основ національної безпеки України та військові правопорушники.
Що з відстрочкою?
Окрім чинних підстав, відстрочку матимуть такі категорії військовозобов’язаних:
- особи, які мають на утриманні 3 і більше дітей до 18 років (крім тих, хто має борг за аліменти більше як за 3 місяці);
- особи з інвалідністю на термін 6–12 місяців з подальшим проходженням ВЛК;
- особи, які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною, дитиною, а також своїми батьками, які за висновком ВЛК його потребують;
- особи, які мають дитину до 18 років, якщо другий з батьків помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти, оголошений померлим;
- опікуни особи, визнаної судом недієздатною;
- особи, які мають дитину до 18 років, а інший з подружжя проходить військову службу;
- керівники міністерств та їхні заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
- народні депутати;
- судді, судді Конституційного Суду України, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, голова Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступник, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя;
- працівники органів військового управління військових частин Міноборони, ЗСУ, Державної спеціальної служби транспорту, Держспецзв’язку, СБУ, МВС та інших силових структур;
- особи, звільнені в запас, в тому числі після полону.
Також не можна буде призвати на військову службу під час мобілізації студентів, які навчаються за денною або дуальною формами на вищому рівні, ніж раніше, та за однією спеціальністю.
“Тобто друга освіта чи повторний вступ на ступінь, який ви вже здобували, а також навчання на заочній чи дистанційній формі не передбачають відстрочки від мобілізації”, – пояснює Заболотна.
Крім того, пропонують не призивати докторантів та інтернів, які навчаються за денною або дуальною формами, а також наукових та науково-педагогічних працівників закладів освіти за основним місцем роботи принаймні на 0,75 ставки.
Студенти, які мали право на відстрочку й втратили його, мають право завершити навчання до кінця навчального року з дня, коли цей закон набере чинності .
Бронювання працівників
У проєкті також уточнюють вимоги щодо бронювання працівників, зокрема державних службовців. На нього зможуть розраховувати усі службовці категорії “А” – керівники держорганів та їхні заступники. А також до 50% категорій “Б” і “В” – керівники структурних підрозділів держоргану, їхні заступники, провідні спеціалісти та інші працівники державної служби.
Бронюватимуть також працівників органів місцевого самоврядування – але не більше ніж 50%. А ще працівників підприємств, критично важливих для економіки, забезпечення життєдіяльності населення та потреб армії.
Аналітикиня Оксана Заболотна вказує на важливий нюанс: силовики втратили право на відстрочку, натомість тепер їх можна буде забронювати. Тобто по суті для них нічого не зміниться. “Броню” зможуть отримати працівники Нацполіції, органів прокуратури, ДБР, НАБУ, БЕБ, Служби судової охорони та патронатної служби.
“Проблема не в їхньому бронюванні чи відстрочці, це нормально. Проблема в маніпуляції. Адже Міноборони наголошувало, що в новому законі всі рівні перед мобілізацією, і поліцейські та інші працівники силових органів втрачають право на відстрочку. Але не додало, що ці працівники отримали можливість бути заброньованими”, – підсумовує юристка.
Яна Проць, журналістка Центру спільних дій – УП
