Майже 200 тонн солодкої паприки у рік виготовляють жителі у селі Велика Добронь Ужгородського району. Перець тут садять 50 років. Про це Суспільному розповіла депутатка селищної ради Мар’яна Сенькіна.
Місцеві жителі сіють насіння навесні, перший урожай збирають влітку, а восени сушать і перемелюють паприку.
Жителька Великої Доброні Єва Балог разом з родиною цьогоріч зібрала майже три сотні кілограмів перцю.
“На початку квітня ми сіємо насіння. А наприкінці травня висаджуємо розсаду, коли вона досягає 20-25 см. Перець постійно потрібно поливати, оприскувати і полоти. Зараз його сушать, перемелюють і збирають насіння на наступний сезон. Коли ми його зібрали, треба скласти в сітку, для того, щоб ми могли його висушити на сонці. Зараз ми його не нанизуємо, а складаємо в сітку”, — каже жінка.
Єва Балог пояснює: “Сушать перець на сонці, а потім у сушарці за температури не менше 28 градусів. Потім кришать ногами і несуть у млин”.
Жителька села Валерія Шиттів розповіла Суспільному: “Кілограм меленої паприки коштує 200 гривень. З цього мішка вийде 15 кілограмів молотого перцю на продаж”.
Спецію місцеві жителі використовують для приготування страв, а також продають. Депутатка Великодобронської сільської ради Мар’яна Сенькіна пояснює: “Паприка — це приправа, змолота з сушеного м’ясистого перцю. Вирощують селяни нашої громади його гектарами. Вирощувати його, я б сказала, нелегко. Тому, що це досить примхлива культура. Вона потребує багато води. Добронська паприка вже стала брендом”.
Мар’яна Сенькіна каже: за один сезон тут виготовляють до 200 тонн солодкої паприки.
