Зміна курсу європейської освіти відбувається під гаслом “Від екрана до обкладинки”.
Низка європейських країн, як-от Швеція, Фінляндія, Франція, Італія, Данія, переглядають результати тотальної цифровізації навчання. Після років використання планшетів і ноутбуків уряди цих країн повертають у школи друковані підручники, звичайні зошити та письмо від руки.
— То що змушує європейські держави переглядати підходи до навчання?
— У народі кажуть: не все те золото, що блищить. Так само й тут: не все те ефективне в освіті, що по-модному звучить, — зауважує експерт з питань освіти Віктор Громовий. — Для прикладу, Швеція у 2009 році зробила те, про що мріяли багато країн, — повністю замінила паперові підручники на планшети та ноутбуки. Навіть у дитсадках з’явилися екрани для дітей від одного року. Це вважалося найсміливішою освітньою реформою в Європі. Через тринадцять років результати досліджень шокували. Рівень читання шведських дітей впав з “високого” до “середнього” за міжнародним рейтингом PIRLS. Чому? Бо учні масово перемикали увагу на ігри та соцмережі просто під час уроків. Учителі казали: діти гірше концентруються, гірше пишуть, гірше запам’ятовують. І тоді Швеція зробила те, на що мало хто наважується, — визнала помилку та розвернулась на 180 градусів.
— Це правда, дослідження демонструють тривожні тенденції в освіті: зниження рівня грамотності, слабше розуміння прочитаного тексту, погіршення пам’яті та базових навичок мислення, — зазначає Олександр Кондратюк, засновник Всеукраїнської освітньої компанії ЗНО Setstud. — Наукові інститути, зокрема шведський Каролінський інститут, довели: читання з паперу покращує сприйняття інформації у середньому на 25% порівняно з екраном, а письмо від руки активує унікальні нейронні зв’язки, потрібні для довготривалої пам’яті.
Згідно з висновками фахівців, друкована книжка має такі переваги: з нею легше зосередитися, легше повертатися до прочитаного, легше бачити структуру тексту, легше читати повільно, вдумливо, без сповіщень і зайвих відволікань. А письмо від руки — це не просто “старий метод”. Це тренування пам’яті, моторики, мислення й уважності. Саме тому деякі школи знову посилюють роль звичайних підручників, зошитів, ручок і читання без гаджетів.
— Як європейські країни втілюють зміни на практиці?
● В. Громовий:
— Якщо говорити про Швецію, то вона вклала 104 мільйони євро на закупівлю друкованих книжок, припинила цифрове навчання для дітей до шести років, запровадила заборону мобільних телефонів у школах, повернула читання про себе та письмо від руки як щоденну практику. Це не про “назад у минуле”. Швеція не відмовляється від технологій. Це про баланс — екрани для старших класів і досліджень, а папір, книги та ручка — для фундаменту. Швеція визнала: швидше — не завжди краще. Іноді прогрес — це вміння зупинитися.
● О. Кондратюк:
— Данія торік виділила 540 мільйонів крон (приблизно 72 мільйони євро. — Авт.) на друк паперових підручників. До слова, в тамтешньому уряді захоплення цифровими технологіями назвали “провалом покоління”. Норвегія суттєво обмежила використання мобільних телефонів та смартгодинників у закладах освіти й активно повертає до класів паперові книжки та обмежує штучний інтелект. У Франції також діє заборона на використання смартфонів у школах. Спочатку обмеження стосувалися початкових і середніх класів, а з вересня цього року цілковиту заборону на гаджети поширено і на старші школи — ліцеї.
Головна мета європейських освітніх реформ — знайти золоту середину. Користуватися комп’ютерними технологіями треба вміти. Але діти повинні навчитися не лише натискати на екран, а й глибоко думати. Вміння концентруватися без постійних переривань, читати складні тексти, аналізувати, писати, запам’ятовувати та мислити самостійно може стати однією з найцінніших навичок XXI століття.
Наталія Васюнець, Expres.online
