Про Новофедорівку з іншого ракурсу. Так, у нас вийшло цікаво постібатися з тупенького ворога.
Але мало хто помітив головне.
Старші за 45 років люди пам’ятають, як нас учили в іще радянській школі: “Сталінград – ета начала карєннова пєрєлома в вєлікай атєчєствєннай вайнє”.
Ось. Саме там Червона армія перехопила ініціативу у вермахта. Ну а після Курської дуги вже остаточно визначилося, що Червона армія тепер вирішуватиме, де й коли вона наступатиме. Це називається “перехопити стратегічну ініціативу”.
І ось ми її перехопли.
Тепер не ми ховатимемо наші літаки від можливих ударів – тепер це робитиме ворог. Тепер ми битимемо по їх тилам, скупченням, штабам. Коли ми захочемо і де захочемо.
Ми вже давно це робимо. Але зараз це стало аж занадто очевидно. Це корінний перелом у війні. Війна перетнула свій екватор. Тепер те, коли саме посиплеться вермахт (закреслено) російська армія, – питання часу. У ворога залишилося два козирі: або жахнути тактичною ядерною зброєю для страху, або оголошувати на Росії мобілізацію. І перший, і другий кроки для режиму Путіна погані. Але інакше ми можемо битися об заклад: росіяни посипляться до Різдва чи після?
Коли проходите екватор – спочатку усе непомітно. Але потім виявляється, що замість Ковша у небі – Південний хрест.
Віктор Бобиренко, політолог – ГПУ
