У народі 4 серпня вшановували Марію Магдалину. Її вважали заступницею від холери.
З давніх-давен остерігаються у цей день виконувати польові роботи: градом поб’є, грозою уб’є, тому що цей день вважається і часто буває громовим. А також підмічали, великі роси цього дня – на гарну погоду та сірий льон.
За церковним календарем 4 серпня вшановують мироносицю рівноапостольну Марію Магдалину; перенесення мощей священномученика Фоки; преподобного Корнилія Переяславського.
Іменинники 4 серпня:
Марія, Магдалина, Фока, Корнилій (Корній).
4 серпня народились:
1757 – Володимир Боровиковський – художник-живописець, іконописець та портретист, академік Петербурзької Академії мистецтв (з 1795).
1878 – Антін Крушельницький – український письменник, літературний критик і літературознавець, педагог, міністр освіти УНР (1919), редактор шкільних хрестоматій з української літератури (Відень, 1919–1922), видавець-редактор громадсько-літературних журналів совєтофільського напрямку «Нові Шляхи» (1929–33 у Львові) і «Критика» (1933, там же), автор біографічного нарису «Іван Франко» та ін. Жертва сталінського терору.
4 серпня відзначають:
День Повітряних Сил Збройних Сил України.
Події 4 серпня:
1687 – Івана Мазепу обрано гетьманом Лівобережної України.
1693 – французький чернець Дом Періньйон (Pierre «Dom» Pérignon) відкрив секрет приготування шампанського.
1777 – відставний старший сержант Філіп Естлі відкрив у Лондоні перший у світі цирк.
1783 – укладено Георгіївський трактат. Грузинське царство перейшло під протекторат Російської імперії.
1879 – Ельзас і Лотарингію проголошено територією Німеччини.
1914 – у Львові засновано Союз визволення України (СВУ).
1914 – створено Бойову управу українських січових стрільців – організаційно-координаційний центр легіону УСС.
1914 – Велика Британія оголосила війну Німеччині.
1962 – ув’язнення лідера організації Африканський національний конгрес Нельсона Мандели, в тюрмі він провів 28 років.
1995 – у Хорватії почалася операція «Буря» проти сербських сепаратистів, що тривала до 7 серпня.
Чи знаєте ви, що:
Ми знаємо її як блудницю, яку пробачив Ісус. Ця грішниця мила Його ноги сльозами та витерла своїм волоссям. Її звали Марія Магдалина.
Нові наукові дані розповідають, що Ісус не тільки цілував її, але й міг обрати проводирем свого вчення. То чому ж ми знаємо її як повію?
Можливо, ця жінка просто жертва наклепів? Нові сучасні дослідження розбивають наш стереотип про Марію Магдалину. Ми навіть уявити не могли, що саме ця жінка стояла біля витоків, що змінили західний світ.
У Євангелії від Пилипа Марія Магдалина – ключова фігура, згадано, що Ісус цілував її в губи. Але це не означає, що у Марії Магдалини й Ісуса були «тілесні, фізичні, сексуальні» стосунки. Колись вважали: через поцілунок у губи передається тайна знання – це символ прийняття учення й божественних слів. Звідси – Марію Христос виділив з-поміж інших учнів.
Вона відповідала усім критеріям апостольства: була учнем Ісуса, слухала Його проповіді, бачила страту та воскресіння Ісуса, проповідувала істинну віру (написано в апокрифах). Одначе Новий Заповіт не називає Магдалину апостолом. Чому?..
У 1896 р. на Каїрському ринку німецький вчений знайшов книгу із папірусу. Це було Євангеліє від Марії, яке вважають апокрифічним. Євангеліє від Марії оповідає про події, які трапились після страти Христа. Про те, як учні боялися виконувати Його волю – проповідувати, тому що їхнього лідера за це стратили. І як Марія сказала: «Не хвилюйтеся, він обіцяв, що буде з нами, аби захистити нас». У Євангелії від Пилипа Марія теж зображується як мудра жінка, вона відкриває учням слова Вчителя. Їй допомагає вести за собою людей – духовна зрілість.
Євангеліє від Марії не згадується в інших християнських текстах. Але в цій історії дивним є те, що ми навіть не підозрювали про існування такого тексту. Чому про Марію так мало говорить Біблія? Євангеліє від Марії заставляє нас задуматися над питанням: чи всі учні розуміли Христа правильно. Марія Магдалина була апостолом серед апостолів, оскільки саме вона більше спілкувалася із Ісусом. Як же з’явилася зіпсута репутація?
Тепер повернімося до ранньохристиянських общин. Для деяких із них Марія залишалася уособленням жінки-християнки. Вона протиставляє всіх жінок чоловікам. Учні-чоловіки часом хочуть виключити її зі своїх рядів. І їй доводиться захищати себе і всіх жінок. Її головний опонент серед чоловіків – Петро. Він конфліктує з Марією. Є багато ранньохристиянських текстів, які описують їхню ворожнечу.
Через деякий час Петро та його ідеї (міркування, світогляд, бачення Церкви) зайняли основне місце в церкві, яка намагалася применшити роль Марії. Церква набувала законного статусу і жінок витісняли з неї.
Що ж з Марією? Вона стала жертвою боротьби за владу. Про неї писали переможці-чоловіки. До ІV–V ст. навіть уявити жінку-лідером вважалося єрессю. Жінка не могла такою бути. Образ Марії Магдалини став проблемою, адже з його допомогою можна було виправдати лідерство жінки.
Керівники нової Римської церкви не могли прийняти такої ситуації. Марію Магдалину вирішили «знищити», паплюжачи її біографію. Церква вирішила обмежити навчання рамками Біблії, викинувши звідти «зайве». Книга із Наг Хамматі та Євангеліє від Марії Магдалини були зайвими. Церква заборонила ці книги у ІV–V ст., тому їх намагалися або заховати, або знищити.
Заховати тексти – півсправи. У Новому Заповіті Марія Магдалина названа ученицею Христа. Тому їй треба було терміново знайти нову роль. Їй вигадали нове минуле. Так вона стала блудницею.
Жінку-лідера легко очорнити та спаплюжити, назвавши її повією. Пізніше Католицька церква оголосила Марію Магдалину святою, але вона залишилася святою, яка кається. Лише у 1969 році Католицька церква визнала, що на Марію Магдалину звели наклеп. (За матеріалами Марія Магдалина: повія чи апостол?)
Рідна країна
