Весною, коли хворих були одиниці, усі боялись коронавірусу і чемно сиділи по домівках. Тоді було вчасно запроваджено жорсткий карантин, і ситуація здавалась контрольованою. Минуло півроку.
Щодня офіційно фіксують вже понад дев’ять тисяч хворих.
У деяких селах біля Львова у кожній другій хаті хворі, а у Фейсбуці чи не щодня хтось пише про смерть родича або близького друга від «корони». Тож реальна цифра, припускаю, більша від офіційної. Можемо орієнтуватися на сусідню Польщу — там щодня фіксують близько 30 тисяч нових хворих. Це означає, що друга хвиля, про яку мовчить влада, уже давно накотилася. І це вже не хвиля. Це цунамі.
Що робити, аби не захворіти, а якщо захворіли, то як вижити в умовах, коли влада, по суті, умила руки і пустила ситуацію на самоплив? Про це говоримо з відомим лікарем-пульмонологом, доцентом Львівського медуніверситету, членом-кореспондентом Міжнародної академії наук, інжинірингу і технологій Анатолієм Невзгодою.
— Ви ще не хворіли на ковід?
— Дякувати Богу, ні.
— Що треба, щоб не захворіти? Ваш особистий рецепт.
— Насамперед не треба боятися. Найбільше хворіють на ковід ті, хто боїться захворіти. Треба розуміти від чого люди, хворі на ковід, помирають. Просто від вірусу людина не вмирає. Вона помирає, тому що має двобічну пневмонію. Якщо цю пневмонію лікувати добре, все буде гаразд. Американські колеги завжди кажуть: «Перші 24 — золоті години». Треба у перші 24 години, коли поставили діагноз, провести лікування. Бояться не самого ковіду, а наслідків. А які наслідки? Пневмонія. А що, ми не вміємо пневмонію лікувати? Вміємо!
— Але ліків від ковіду немає.
— Чому немає? Є. Ми з братом отримали патент на лікування ковіду. Незабаром цей патент буде переоформлено на винахід. Це буде український винахід. І він піде у Європу.
— У чому полягає ваш метод?
— Мій батько був військовим лікарем, майором радянської армії. Я його запитував: «Під час війни, на фронті, було багато хворих на пневмонію. Як ви їх лікували?» Каже: «Брали 33-відсотковий медичний спирт, розчиняли у фізрозчині або у воді для ін’єкцій, і капали внутрівенно». Я приїхав у США, там була хвора зі СНІДом, яка мала алергію до антибіотиків, по суті, до всього мала алергію. Я запропонував капати їй спирт. Кажуть: «Якщо ти такий сміливий, то давай». Ми покапали 10 сеансів, і вона залишилась жива.
— Кількість хворих в Україні неухильно зростає. Яка причина? Карантину, по суті, немає. Є формальний карантин…
— Так, це формальний карантин, але річ навіть не в тому. Вірус — це система. А проти системи треба воювати системою. Є латинська приказка — сила силу силою. Говоримо про протоколи лікування. А має бути насамперед протокол обстеження. Латиняни казали: хто добре діагностує, той добре лікує. Що, пневмонія якась інакша? Збудник інший.
— Вважається, що ковідна пневмонія якраз інша. Що на комп’ютерному томографі видно інші зміни у легенях.
— Зміни інші, але фізіологія та сама. Це є пневмонія — запалення альвеол. Хоча я особисто вважаю, що це гострий васкуліт — ураження судин. У такому випадку найбільше допомагають не антибіотики, хоча ми даємо антибіотики. І навіть не противірусні препарати, ми їх теж даємо. Найбільше допомагають гормони. Дексаметазон. Американці почали дуже широко його використовувати.
— За півроку, що триває пандемія, який висновок зробили як лікар-пульмонолог?
— Зараз іде війна. Справжня війна між людиною і вірусом. На цій війні гинуть люди… Але маємо стільки лікарів, що ще дві епідемії можемо пережити. Просто досвідчених лікарів тупо викидають на пенсію. Але вони є, і за необхідності можна набрати ще цілу армію лікарів, які зараз нічого не роблять. У нас страждає логістика. Хто ставить діагноз ковіду? Самі хворі. Хворий каже: «У мене висока температура, у мене змінився нюх». Що, лікар ходить по вулиці і запитує: «У кого тут нюх змінився?»… Ми повинні бути свідомі, що ковід нікуди не зникне, він залишиться з нами і надалі. Буде, як з іспанським грипом. Навчимося жити з ним.
— Якщо людина захворіла на ковід, це означає, що у неї буде пневмонія?
— Ні, у 10 -15 відсотків. 80 відсотків взагалі не будуть знати, що хворіють. Міфи керують нами. Один з міфів, що людина перехворіла і вже не захворіє. У мене є хворі, які за цей рік перехворіли тричі на ковідну пневмонію.
— Кажуть, кожного разу легше…
— Неправда.
— Тобто імунітет не виробляється? Антитіла?
— Навіть якщо є антитіла, це не значить, що людина не захворіє. Залежить від рівня тих антитіл.
— Чому ковідний вірус атакує саме легені?
— Уявіть собі гроно винограду. Оці бульбашки в легенях, ці виноградинки — це пухирці, в яких відбувається обмін газів. Виділяється вуглекислий газ, а набирається кисень. Так ми дихаємо. Проходить газообмін. Площа альвеол, якщо їх всі розкласти поруч, буде 200 квадратних метрів. Кожна людина має альвеол на 200 квадратів. То ясно, куди вірус піде. Лєбенсраум — місце для життя, — де є?
— Тобто якщо вірус потрапляє в наш організм, то найбільша площа — легені? Тому насамперед уражає легені?
— Саме так.
— Який відсоток ураження легень є небезпечним для життя?
— Понад 30 відсотків — це вже небезпека. У мене були хворі, які мали 75 відсотків ураження. І ми їх вилікували.
— Від чого залежить ураження легенів? Від кількості, концентрації вірусу?
— Як довго був контакт з хворим. Останні дослідження кажуть, щоб заразитися, контакт з хворим повинен бути не менш ніж 15 хвилин.
— Тобто якщо ти контактував з хворим 2 секунди, ти не заразишся?
— Саме так.
— Щоб захворіти, треба бути в компанії чи у натовпі, де був хворий?
— Можна в трамваї сидіти на сидінні, де перед цим була людина, хвора на ковід. Вірус залишиться. На гаджеті вірус ковіду зберігається до 28 годин .
— Ось я йду по центру міста без маски. Там хтось кашлянув, там пчихнув. Якщо ці люди хворі, вони мене не заразять?
— Заразять.
— Але ж вони не 15 хвилин на мене чхали.
— Той пчихнув, той пчихнув… Сумарно візьміть. Має бути правило — людина входить в магазин, аби щось купити, і перебуває там не більше п’яти хвилин.
— Ваша думка про маски. Де вони необхідні, а де не обов’язкові?
— Мені подобається американський вислів: «Моя маска рятує твоє життя, а твоя маска — моє». У всіх громадських місцях людина має бути в масці! Якщо людей більше, ніж двоє — це вже громадське місце.
— По місту треба ходити в масці?
— Треба!
— Багато хворих, особливо, хто має важкі супутні хвороби, якби не ковід, могли би зі своїми діагнозами ще жити і жити. З цього роблю висновок, що ковід не вбиває, а добиває… То він вбиває чи добиває?
— Він, як вірус звичайного грипу, — і вбиває, і добиває. Добиває того, хто має цукровий діабет, ожиріння, серцеві захворювання… Звичайний грип теж часто таких хворих добиває. У Львові зараз епідемія туберкульозу, епідемія СНІДу, епідемія вірусного гепатиту. Від туберкульозу торік померло 15 тисяч українців. Від ковіду вже померло 5 тисяч українців. То що страшніше: туберкульоз чи ковід?
— Що ви особисто робите, щоб не захворіти?
— Превентивно вживаю противірусні ліки. А якщо відчуваю, що щось не так, тоді дихаю спиртом. Беру маску, на маску наливаю пів чарки або самогонки, або горілки, або коньяку, прикладаю до обличчя і дихаю 5 хвилин — вдих ротом, видих носом. Якщо навпаки, то обпечете ніс. І так три-чотири рази на день. Це якщо людина хвора. Якщо здорова, то дихати спиртом треба до роботи і після роботи. Також раджу для імунітету пити вітамін D3.
— Ви курите?
— Упаси Боже. Я пульмонолог, як можу курити? Казати комусь кинути курити і самому курити?! Кажу хворим: ніколи не робіть того, що лікар каже, робіть те, що він робить. Я не бачив в Америці лікарів, які курять. Студентам наголошую: куріння — це самогубство, хочете закінчити життя самогубством? У ХХІ столітті кожен мужчина помиратиме від раку легенів. Зараз найбільше помирають від серцево-судинних захворювань, а будуть помирати від раку легенів. Тютюнове листя має особливість — воно збирає на себе радіоактивний полоній. Людина, яка курить, має мікрочорнобиль у собі.
— Вакцина стане панацеєю від ковіду?
— Вакцина буде, але вона нічого не дасть. Вакцина — це профілактика, а не лікування. Коли вона буде, немає гарантії, що той вірус до того часу не мутує…
— Від звичайного грипу радите вакцинуватись?
— Обов’язково!
— Самі вакцинуєтесь?
— Так. Ба більше! Торік вакцинувався від грипу, від правця і від дифтерії.
Наталія БАЛЮК, ВЗ
