Через щоденні проблеми більшість з нас мало замислюється над тим, що ми – невід’ємна частинка навколишнього світу. І від того, наскільки цей світ є чистим і здоровим, залежить і наше благополуччя.
22 квітня – Міжнародний день Землі.
Як ми його відзначатимемо, залежить від внутрішньої культури кожного з нас.
Можливо, комусь спаде на думку посадити ще одне дерево біля свого будинку або прибрати вулицю, на якій живе. І яка б гарна думка не прийшла вам цього дня – головне, щоб справа, розпочата 22 квітня, продовжувалась і по закінченню цього дня.
У давнину 22 квітня розпочинався вигін худоби в поле. У селян була традиція цього дня обходити джерела і відмикати їх (чистити), приговорюючи: «Підземна водиця, відкриваємо тобі шляхи зовнішні».
У цей день прийнято було набирати цілющої джерельної води в джерелах і примовляти: «Цар водяний, цар земний, цариця водяна, цариця земляна, дай мені водиці на добре здоров’я».
Наші пращури помітили, що можна очікувати сухого літа, якщо до цього дня ще не встановилась стабільна тепла погода.
За церковним календарем 22 квітня вшановують мученика Євпсихія; мучеників Дісана, єпископа, Маріава, пресвітера, Авдієса та ін. 270-ох; пресвятого мученика Вадима, архімандрита та Молченську ікону Божої Матері.
Іменинники 22 квітня:
Антон, Вадим, Овдій
22 квітня народились:
1886 – Євген Сагайдачний – український маляр, декоратор і педагог. Автор численних акварелей з гуцульського життя, залишив по собі велику колекцію народного, зокрема гуцульського, мистецтва.
1907 – Євген Козак – український композитор, диригент, педагог. Автор театралізованого концерту «Буковинське весілля», хорових пісень «Вівчарик», «Україно моя», «Думи мої», «Вітер з полонини», «Зелень кленова, вулиці Львова», обробок українських народних
пісень, пісень на слова Т.Шевченка.
1939 – Анатолій Михайленко – український письменник, журналіст, видавець. Автор більше 30 книжок художньої прози й публіцистики, зокрема «Оливкова гілка з Рима», «Кленовий лист з Канади», «Пливе мій човен. Запах полину», «Заки море перелечу».
22 квітня відзначають:
Всесвітній день Матері-Землі (Міжнародний день Землі).
Події 22 квітня:
1918 – Кримська група Армії УНР під командуванням Петра Болбочана, виконуючи таємний наказ уряду УНР – випереджаючи німецькі війська, захопити Крим, взяла Джанкой – першу
вузлову станцію Криму, а 24 квітня – Сімферополь.
1921 – міська влада Чикаго прийняла рішення штрафувати на суму від 10 до 100 доларів жінок, які з’являтимуться на вулицях у коротких спідницях і з оголеними руками.
1922 – у м. Подєбради (Чехословаччина) відкрита Українська господарська академія (з 1932 р. – Технічно-господарський інститут).
1937 – прийняли ухвалу про Державний герб Української Радянської Соціалістичної Республіки.
1954 – СРСР вступив до ЮНЕСКО.
1964 – Танганьїка та Занзібар об’явили про своє об’єднання в єдину державу.
1969 – У Г’юстоні вперше проведена вдала операція з трансплантації людського ока
1970 – з метою захисту навколишнього середовища проведено першу акцію з ініціативи громадськості США. Пізніше цей день Генеральна Асамблея ООН оголосила Міжнародним днем Матері-Землі.
1999 – авіація НАТО завдала авіаудару по будинку президента Югославії Милошевича і по сербському телецентру в Белграді, загинули 15 людей.
Чи знаєте ви, що:
Щодо трагедії у Броварах
20 квітня 2000 року (четвер) в місті Бровари Київської області в 15:30 пролунав вибух. Він стався у другому під’їзді 9-поверхового цегляного будинку по вул. Незалежності. Від вибуху розірвало будівлю від 9-того до 2-го поверху. Інші під’їзди не пошкодились.
21 квітня 2000 року (п’ятниця) – Міністерство оборони України виключає вірогідність того, що причиною вибуху в житловому будинку в Броварах під Києвом могло бути попадання ракетою, запущеної в ході навчань. Однак разом з цією інформацією в той же день була оголошена й інша: «Однією із основних версій причин вибуху житлового будинку в місті Бровари Київської області є вибух ракети, що впала на будинок». Про це заявило агентство «Інтерфакс-Україна» за інформацією з групи, яка займалася розслідуванням. Міліція ж вважає, що причиною вибуху в будинку Броварів був закладений вибуховий механізм.
22 квітня 2000 року (субота) – Підтверджується версія про те, що причиною вибуху в під’їзді житлового будинку в Броварах стало попадання ракети класу «земля-земля», запущеної під час навчань із Гончарівського полігону Чернігівської області, повідомляє «Інтерфакс-Україна». Однак висновки про причину вибуху повинна зробити слідча комісія, якою командує заступник Міністра внутрішніх справ України.
23 квітня 2000 року (неділя) – в ході телепередачі «Епіцентр» (студія 1+1) прес-секретар Міністра оборони Сергій Нагорянський заявив, що Міністерство оборони України визнало, що причиною трагедії в Броварах, в результаті якої загинуло 3 особи і 5 отримало травми різного ступеня, стало влучання в дев’ятиповерхівку навчальної ракети класу «земля-земля».
24 квітня 2000 року (понеділок) – За заявою агентства «Інтерфакс-Україна», командуючий ракетними військами й артилерією Збройних сил Володимир Терещенко, відповідаючи на питання, чому протягом 4 днів після трагедії Міноборони не визнавало, що саме «навчально-бойова» ракета влучила в будинок, пояснив, що «було багато сумнівів». Міністр оборони України Олександр Кузьмук робить заяву, в якій виключає причетність «людського фактору» до збоїв систем ракети класу «земля-земля.
25 квітня 2000 року (вівторок) – За даними комісії, стався вибух газогенератора, який розташований в хвостовому відділі і являє собою пороховий заряд (шашку). В наслідок цього ракета стала «некерованою і продовжила свій політ як вільно кинуте тіло під кутом до горизонту».
29 квітня 2000 року – Міністр оборони України Олександр Кузьмук вважає несправедливим подавати у відставку після аварії, в результаті якої навчальна ракета «Точка-У» класу «земля-земля» влучила в житловий будинок в Броварах, і загинуло 3 особи. «З моєї сторони це було нечесно – зробити рекламно-благородний жест: Бачите, яка я сильна людина». «Тим самим я б кинув свої війська, своїх працівників, так званим благородством я б заховався за цією трагедією» – сказав він, продовживши, що вирішив для себе «випити цю гірку чашу до дна».
Подальша доля будинку
У відреставрованому будинку зараз живуть інші люди (постраждалі були переселені на вул. Грушевського). Від сліду ракети нічого не залишилось, тільки нові стіни стали на 15 см ширшими.
Рідна країна