Фізособи-підприємці й найняті співробітники, які втратили дохід через посилення карантину, можуть отримати компенсації в розмірі від 8 тис. грн. Окрім того, президент і прем’єр-міністр закликали владу в регіонах розробити свої програми підтримки громадян.
Чи легко буде отримати таку допомогу і хто зможе на неї претендувати – дізнавався OBOZREVATEL.
Хто отримає допомогу?
За словами прем’єра Дениса Шмигаль, цього разу виплати стосуватимуться тільки тих, хто перебуває в червоних карантинних зонах. Там розраховувати на допомогу від держави можуть ФОП, які належать до малого й мікробізнесу, а також люди, які працюють на таких підприємців. Подати заявку на виплату можна буде в додатку Дія. Але це стосується не всіх видів бізнесу, а тільки тих, які сама держава вважає постраждалими.
Взимку Кабінет міністрів затвердив перелік із 49 КВЕД, яким дають право на отримання фінансової допомоги. Тоді, щоб розраховувати на виплати, були такі вимоги до підприємців:
-зареєструватися не пізніше, ніж за 3 місяці до подачі документів;
-не мати боргу з ЄСВ та сплатити цей внесок за останні 3 місяці;
-не числитися одночасно найманим співробітником;
-мати основний вид діяльності, який відповідає затвердженому переліку претендентів на допомогу.
-Ймовірно, ці ж правила діятимуть і зараз, але поки остаточних роз’яснень від Кабміну не надійшло.
Якою буде сума?
Основна сума виплат із держбюджету не змінюється. Підприємцям виділять по 8000 грн, як і взимку. Але цього разу до цієї суми хочуть додати й виплати з місцевих бюджетів. Обсяги додаткових виплат будуть змінюватися залежно від можливостей на місцях. Можна припустити, що в невеликих містах компенсації будуть меншими, ніж у містах-мільйонниках.
Але поки розмір додаткових компенсацій місцева влада не оголошує.
Чи легко отримати допомогу?
За даними Офісу президента, в січні “карантинні” 8000 грн отримали близько пів мільйона людей. Загальна сума виплат становила 3,64 млрд грн.
Богдан Гембарський із Новоград-Волинського (Житомирська область) опинився серед щасливчиків, яким вдалося отримати таку підтримку від держави. Бізнес Богдана – це кіоск із шаурмою в центрі його міста, який відкрився у розпал епідемії в серпні 2020-го. Він працює в кіоску сам, а також має одного найманого працівника.
“Минулого локдауну ми закривалися десь на півтора тижня, тому претендували на компенсацію. Подати документи було легко. Це робиться через додаток Дія та з цим впорається навіть дитина”, – розповідає він.
Зараз заклад Богдана працює на винос, тому навіть незважаючи на червону зону в його регіоні, поки їх не закривали. Але зі слів підприємця, у наступні вихідні обмеження обіцяють посилити, і заборонять працювати навіть йому.
“Якщо мій бізнес буде повністю закрито, напевно, буду подаватися на компенсацію вдруге”, – каже Богдан.
Але пощастило з виплатами не всім. Ще взимку багато підприємців скаржилися на те, що система не зовсім справедлива. Адже від локдауну так чи інакше страждає весь бізнес. Навіть якщо ті ж салони краси можуть працювати за записом, автоматично падає купівельна спроможність і активність населення, відповідно, в такі періоди попит на послуги стає меншим.
Ба більше, далеко не всі, хто має право на допомогу відповідно до свого КВЕД, на практиці могли її отримати. Подібна історія трапилася з киянкою Юлією. Дівчина довгий час працювала найманим співробітником, а також мала невеликий, отриманий у спадок від батька, бізнес – майстерню з ремонту взуття. Наприкінці листопада 2020-го Юлія втратила основну роботу, до того ж ремонт взуття числиться в списку КВЕДів, із якими можна було розраховувати на допомогу, але дівчина за своєю заявкою отримала відмову. Справа в тому, що інформація про її звільнення не відобразилася в системі, скільки вона не зверталася в техпідтримку – проблему вирішити не вдалося.
“У 2020 році як ФОП я заплатила податків більш ніж на 25 тис. грн. За цей же час мій роботодавець заплатив за мене, як за найманого працівника, суму в кілька разів більшу. Разом ця цифра точно перевалює за 100 тис. грн. При цьому виплати з безробіття мені не передбачені – бо у мене є ФОП. Як і одноразова допомога в розмірі 8 тис. грн – бо в держреєстрах я чомусь числюсь як найманий співробітник”, – каже вона.
В середині грудня зміни в реєстр таки внесли, і тепер Юлія може претендувати на допомогу. Але зараз на неї вже не сподівається і, з її слів, навіть не стежила за цією темою.
Чи справді такі виплати допомагають бізнесу в карантин?
8000 грн – сума дуже невелика і далеко не завжди може компенсувати втрати від закриття бізнесу. Але і такі гроші – теж не зайві, кажуть підприємці.
“Якщо бізнес такий, як у мене, то більшою мірою втрати компенсуються, – каже Богдан Гембарський. – Мені компенсувало податки і навіть трохи залишилося. Але якщо бізнес більший, є кілька найманих працівників і дорога оренда – тоді, звичайно, це витрати не покриє”.
“Думаю, мало яка людина у здоровому глузді відмовиться від такого “подарунка”, – каже Юлія. – І я б теж не відмовилася. Хоча б як моральну компенсацію за те, що мій роботодавець щомісяця сплачував за мене податки приблизно в розмірі цієї самої виплати”.
У схемі “карантинних” компенсацій бізнесу дійсно є недоліки, і далеко не для всіх вона справедлива. Ймовірно, і під час чергових регіональних локдаунів допомогу отримають не всі, хто її потребує. Але в той же час для багатьох підприємців у період карантину навіть така підтримка важлива і потрібна.
