Річки стрімко міліють, криниці порожні. Вчені говорять про глобальний дефіцит води.
Інститут світових ресурсів опублікував перелік країн, яким загрожує посуха. Й очолили його аж ніяк не африканські країни, що межують із Сахарою. На першому місці з-поміж 138 держав за кількістю ризиків опинилася Молдова, а от на друге потрапила Україна.
За даними провідних світових кліматичних центрів, у червні в нашій країні температура повітря може на один-два градуси перевищувати норму. І дуже ймовірний дефіцит опадів. Тим часом в ООН зауважують, що кількість і тривалість посух вже зросла на планеті на 29%, якщо порівнювати з двома попередніми десятиліттями! І прогнозують, що до 2050 року наслідки посух відчуватиме понад три чверті населення планети. То до чого нам готуватися?
— Посухи виникають, коли впродовж тривалого часу немає опадів. У травні по всій території України були вони нечасто. Увесь місяць панувала антициклональна погода, — розповідає Павло Шубер, кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії ЛНУ імені І. Франка. — От, наприклад, у Львові кількість опадів не сягала й 10 міліметрів, тоді як норма близько 100 міліметрів. Така посуха була у 1947 році, через що почався голод. Цього року нас врятували дощі в березні. Сільськогосподарські культури хоча б встигли вкоренитися.
— Щодо опадів в останній місяць весни, то маємо дані стосовно Києва. У столиці цей травень потрапив до вісімки найсухіших за період спостережень (з 1891 року), — каже Олена Доніч, начальниця відділу кліматології Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського. — Загалом кількість опадів становила лише 23% кліматичної норми (15 міліметрів). Це дуже мало. Торік в Україні теж спостерігався значний дефіцит опадів у квітні та у вересні. А за останні десятиліття у нас найпосушливішими були 1994 і 2011 роки.
— Так, в Україні цьогорічний травень був найсухіший за останні 30 років спостережень, — додає Тетяна Адаменко, керівниця відділу агрометеорології Укргідрометцентру. — А наші черкаські колеги кажуть, що у них такої малої кількості опадів в останній місяць весни не було останні 100 років!
Але найбільш несприятлива ситуація на Дніпропетровщині, Миколаївщині і в тих районах Запорізької, Херсонської та Донецької областей, де тепер ведуться спостереження. Навесні у цих регіонах майже не випадали дощі, а температура повітря була доволі висока.
Загалом, прогнозувати кількість і наявність опадів важче, ніж температуру повітря. Адже розподіл опадів — “плямистий”. Звісно, все залежить від синоптичної ситуації. Якщо формується потужний циклон, то можна прогнозувати, коли він дійде до нашої території. А от передбачити кількість опадів, яку він принесе, доволі непросто.
— Чому ж так бракує опадів?
● П. Шубер:
— Через надходження холодних вод у північну Атлантику. За цих умов немає випаровування і не формуються потужні циклони. Більшість тих, які таки сформувалися, були слабкі й не доходили до України. Відповідно не було дощів. Конвективні ж опади — ті, які випадають з купчасто-дощових хмар, що формуються безпосередньо над нашою територією, можливі лише за умови достатнього випаровування з поверхні землі. До речі, часто з таких хмар може випадати град. Та це явище — локальне.
— Що загалом сприяє формуванню засушливих явищ?
● П. Шубер:
— На метеорологічні процеси у верхніх шарах атмосфери впливає цикл сонячної активності, так званий одинадцятирічний цикл. На погоду значної частини Землі опосередковано також впливає явище планетарного масштабу — Ель-Ніньйо. Цей феномен полягає у різкому підвищенні температури поверхневого шару вод на сході Тихого океану (у тропічній і центральній частинах) на 5 — 9 градусів.
Всесвітня метеорологічна організація прогнозує, що Ель-Ніньйо, який торік у грудні досяг піку й призвів до підвищення глобальних температур та екстремальних погодних умов у всьому світі, зміниться на Ла-Нінья (викликає охолодження поверхні океану в центральній і східній частинах акваторії Тихого океану. — Авт.) лише в кінці цього року.
Кліматологи говорять і про те, що слабшає й сповільнюється Гольфстрім — тепла морська течія у північній частині Атлантичного океану. А чим тепліші води в цій частині океану, тим більше випаровування і більше дощів у нас. Через охолодження вод — усе навпаки.
Підвищення температури повітря спричиняє і збільшення випаровування вологи, танення гірських і материкових льодовиків. Усі ці умови сприятливі для формування засушливих явищ.
— За прогнозами ООН, до 2050 року посуха може вразити понад три чверті населення світу. Українцям теж потрібно до них звикати?
● Т. Адаменко:
— Глобальна середня температура постійно зростає. Показники дуже близькі до тих, що встановлені країнами в рамках Паризької кліматичної угоди. Якщо середньорічна температура на планеті зросте на 2 градуси, відбудеться повне розбалансування кліматичної системи. Тепер ми спостерігаємо підвищення майже на 1,5 градуса. І це супроводжується засушливими явищами, зростанням їх кількості, тривалості, інтенсивності. Ефективність опадів через підвищення температури буде меншою.
За останнє двадцятиліття в Україні катастрофічні засухи були в 2010, 2015 роках. А цьогоріч вже спостерігається суттєве обміління річок, як-от Дністра.
— Чи можна боротися із засушливими явищами?
● Т. Адаменко:
— Технології боротьби із засухами відомі вже давно. Якщо їх застосовувати, то аграрії можуть мінімізувати збитки. Перше, що спадає на думку, — це зрошення полів. Та в Україні через війну забезпечити його нині дуже складно, зокрема в найбільш посушливому регіоні — на півдні країни.
● П. Шубер:
— На Близькому Сході, в Китаї нині проводять експерименти — штучно викликають дощі. Вдаються до “засіву” хмар за допомогою спеціальних дронів. Та якщо десь штучно викликатимуть дощі, то над іншою територією вони не випадатимуть. Тому, ймовірно, попереду на людство чекають ще й збройні конфлікти за воду.
Богданна Мартиник, Експрес
