Пришестя Путіна, схоже, передрекли близько 500 років тому. Однак чи примушували росіян щоразу його обирати?
Давним-давно, в 1990 р., коли СРСР тріщав, як гнила бочка, і ясно було, що грядуть глобальні зміни з перекройкою політичних мап і великими історичними потрясіннями, я погодилась підготувати й перекласти зі старофранцузької для журналу “Всесвіт” кількадесят вибраних катренів Нострадамуса.
На кінець ХХ- поч. ХХІ ст. пророцтв у Нострадамуса було особливо рясно: намічалась буремна доба. І серед них – знаменитий катрен “про народження Антихриста”, як його звичайно звуть коментатори:
У році тисяч дев’ятсот дев’ятдесят
дев’ятім з неба спАде серед літа
Князь Жаху, наче гунн з пожарищ і заглад,
І Бог війни посяде власть над світом.
(Х, 72)
Мій переклад у цьому випадку був не зовсім точний: в оригіналі не “гунн”, а Le Grand Rois d`Angolmois – Великий Князь Моголів, з відповідними для європейця XVI ст. асоціаціями: військова навала, пожари й руїна. Влітку 1999 р. світова жовта преса довірливо чекала “за Нострадамусом” появи Антихриста (жваво обговорюючи, чому він “спаде з неба”) і заспокоїлась тим. що 19 серпня 1999 р. відбулося сонячне затемнення – мабуть, про це й катрен.
Тепер, через чверть століття, виглядає, що катрен був усе ж не про те. І що Нострадамус таки не помилився, просто du ciel viendra (“прийде з неба”) слід розуміти як “прийде нізвідки”, “як грім з ясного неба” (пор. у Котляревського: “Аж плюсь – Еней, як будто з неба” (с). В тому ж серпні 1999 р. “Великий Могол” Єльцин неочікувано, всупереч усім прогнозам “помазав” своїм “наступником” нікому не відомого тихого кагебіста Вову Путіна: il est venu.
Проблема з пророцтвами в тому, що їх розуміють тільки після того, як вони збуваються. Людям взагалі не треба знати про своє майбутнє: це позбавляє нас свободи вибору.
До речі, в іншому місці у Нострадамуса є вказівка, ніби ті “Великомогольські” війни триватимуть недовго – 27 років. Але хтозна, чи його й цим разом правильно розуміють…
Побачимо. А поки ми живі – вибір завжди за нами. (Ті російські “антипутінці”-втікачі, які вчора годинами стояли в чергах перед посольствами РФ, леґітимізуючи тим фарс путінських виборів, могли туди не приходити – на відміну від нащих окупованих територій, їх ніхто під дулом автомата туди не гнав, і ліків від діабету припинати видавати не грозив: це був цілком і повністю їхній вибір.) Содом сам вибрав свою долю.
Пали, Господи!
Оксана Забужко, письменниця
