У суботу в Нересниці на Тячівщині через “псевдослухання” знову спробують протиснути міні-ГЕС, проти яких вже проголосувала громада

Бізнес-проєкт нардепів-втікачів з проросійської “ОПЗЖ” Льовочкіних втілює голова Нересницької сільської ради, колишній активний “регіонал” Гасинець.

Сьогодні,17 лютого, о 13:00, в селі Нересниця, що на Тячівщині, відбудуться так звані “громадські слухання” для обговорення будівництва двох міні-ГЕС, хоча в травні 2022 року громада вже чітко висловилась проти.

Тобто, не зважаючи на позицію та рішення громади, голова Нересницької сільської ради, в минулому активний член “Партії регіонів” Василь Гасинець, під час війни та зловживаючи владою в інтересах забудовника з Харкова, пов’язаного з нардепами-втікачами від проросійської “ОПЗЖ” Льовочкіними, знову поновив спроби протиснути проєкт “екологічного вбивства” річки Тересва на Тячівщині.

Відповідно до повідомлення на сайті сільради, 17 лютого 2024 року, о 13:00, в Будинку культури Нересницької сільської ради (вул. Грушевського, буд. 13) відбудуться громадські слухання щодо обговорення містобудівної документації – детальних планів території щодо будівництва двох міні гідроелектростанції на річці Тересва в с. Нересниця Тячівського району та Звіту про стратегічну екологічну оцінку. Також зазначено, що строк подачі зауважень щодо включення інтересів громадськості триватиме до 1 березня 2024 року.

Як підставу для проведення даних “слухань” чиновники зазначають дозвіл на розробку документації на будівництво двох міні-ГЕС, яку надала сільрада харківській фірмі ТОВ «Томарт» у жовтні 2021 року.

Однак, у травні 2022 року в селі вже відбулися громадські слухання з цього питання, на яких мешканці громади прийняли рішення, що не підтримують дане будівництво МГЕС, а саме – не погодили забудовнику розроблену документацію. Тому процедура обговорення проєкту цієї документації завершена прийняттям такого рішенням.

Крім того, люди зібрали близько 1500 підписів про відмову у наданні дозволу на будівництво гідроелектростанцій.

На думку правників, влада села, не маючи законних підстав і предмету обговорення, фактично намагається в такий спосіб провести “повторні” слухання, щоб підмінити “незручні” результати попередніх. Такому грубому порушенню чинного законодавства і зловживанню владою сільським головою мали би надати належну оцінку правоохоронні органи.

Зі слів місцевих мешканців, інтереси забудовників “лобіює” сільський голова Василь Гасинець разом з підконтрольними депутатами та секретарем ради Марією Русин. Керує громадою він вже понад 20 років, а в часи правління президента-втікача Віктора Януковича був ще й активним членом “Партії регіонів”. Перед попередніми слуханнями забудовник намагався “купити” громаду обіцянками по 1 млн грн за 2 мініГЕС, а в жотвні 2021 року надіслав лист-подяку цьому ж голові села.

Люди пам’ятають гіркий досвід функціонування міні-гідроелектростанції у с.Нижній Бистрий на Хустщині, гребля якої під час льодоходу мало не призвела до екологічної катастрофи й затоплення кількох сіл. Тож споруди на гірських річках несуть не лише очевидні загрози для екології, проблеми з питною водою, а й наражають село на ризик підтоплення й можуть погіршити наслідки природних катаклізмів. У 2017 та 2018 роках “заповідну” річку Тересву вже хотіли забудувати гідроелектростанціями, але в межах інших сіл – Біловарців, Бедевлі та Калин, де люди висловились також проти.

Крім того, напочатку 2022 року мешканці села Нересниця, що на Тячівщині, вже постраждали від паводку. Річка Тересва забрала частину дамби й берега, що відкрило їй шлях на обійстя людей. Місцеві стурбовані, бо роботи по відновленню не проводили, а це означає, що коли велика вода прийде знову, то наслідки будуть гірші.

Як з’ясували журналісти проєкту “ПравдаЄ”, один з бенефіціарів фірми забудовника – харків’янин Андрій Босий був серед засновників ТОВ “Енергія Карпат”, що належить київському бізнесмену Ігорю Тинному та депутатам-втікачам з партії Медведчука “ОПЗЖ” Сергію та Юлії Льовочкіним, і у власності якого преребуває Білинська МГЕС на потоці Ільмин на Рахівщині.

Як раніше інформувало Закарпаття онлайн, річка Тересва – об’єкт Смарагдової мережі, де живуть і розмножуються більше десятка червонокнижних видів риб. Підпірні греблі, які зводять при будівництві МГЕС і які перегороджують собою річку, можуть завдати непоправної шкоди біорізноманіттю річки і змінити її гідрологічний режим назавжди. Враховуючи особливий природохоронний статус даної річки та цілий ряд зауважень, поданих до звіту з ОВД попереднього разу, 9 вересня 2022 року Міндовкілля відмовило у видачі екологічного висновку ТОВ “ТОМАР”.

Слід зауважити, що на офіційному веб-сайті Нересницької сільської ради у повідомленні від 1 лютого, яким анонсовано проведення цих “псевдо-слуханнь” вказано, що посилання для приєднання до відеоконференції-трансляції буде опубліковане на сайті громади за 5 днів до громадських слухань. Проте станом на вечір 16 лютого, таке посилання так і не опубліковано.