У народі 5 лютого відзначали Свято Місяця, і за його появою та грою передбачали погоду на наступні чотири тижня. Так, якщо молодик з’явився у похмурий день, то похмурим мав бути весь наступний місяць, і навпаки – якщо він з’явився в ясну погоду – наступні чотири тижні мали бути сухими і холодними.
Ще погоду передвіщали за поведінкою білок і птахів.
Якщо під час морозу білка залишає гніздо і спускається з дерева, це означає, що слід чекати відлиги. Якщо вранці виразно чути крик синиці, то варто готувались до серйозних морозів.
За церковним календарем 5 лютого вшановують священномученика Климента, єпископа Анкирського, і мученика, Агафангела; преподобного Геннадія Костромського і Любимського; перенесення мощей святителя Феоктиста, архієпископа Новгородського; преподобних Мавсими Сиріна та Самана, мовчальника; святителя Павлина Милостивого, єпископа Ноланського.
Іменинники 5 лютого:
Климент, Феоктист, Геннадій, Федір.
5 лютого народились:
1881 – Сергій Тимошенко – український архітектор і суспільно-політичний діяч. Учасник визвольних змагань, член Української Центральної Ради. Автор проектів 400 споруд (церков у Галичині, будівель у стилі модерн).
1924 – Олександр Матросов – рядовий-піхотинець, Герой Радянського Союзу. 27 лютого 1943 р. у районі с. Чорнушки Псковської області знищив німецький дзот, спочатку кинувши 2 гранати, а потім прикривши його власним тілом. Подвиг Матросова став хрестоматійним прикладом самопожертви в ім’я Батьківщини.
1941 – Володимир Тимофієнко – дослідник української архітектури та містобудування XVIII–XX ст., доктор мистецтвознавства.
5 лютого відзначають:
День безпеки в Інтернеті.
Події 5 лютого:
1585 – у Львові засноване Успенське Ставропігійське братство (Львівське братство).
Національно-релігійна громадська організація православних українських міщан Львова з 80-х рр. 16 ст. до 1788 р. Боротьба Львівського братства із засиллям духовенства у громадському і культурному житті була одним з проявів реформації в Україні. Братство виступало проти соціально-політичного гноблення та національно-релігійних утисків з боку польсько-шляхетської влади, намагалося створити у Львові міське самоврядування, незалежне від влади шляхетської Польщі. Збудувало визначну пам’ятку архітектури у Львові – Успенську церкву. Значну увагу приділяло розвитку українського образотворчого мистецтва.
Чи знаєте ви, що:
Найстарішим деревом України вважається 1350-річний дуб, що росте в урочищі «Юзефинська дача» у Рівненській області. Дуб-патріарх має обхват 8,4 метра, його ледве охоплюють п’ятеро людей, узявшись за руки, висота дерева становить 20 м. Загалом, в Україні взято на облік понад 3 000 унікальних дерев, вік яких становить понад сто років. Серед них – дуби, липи, груші та інші дерева.
Доля приблизно 50-ти з таких дерев пов’язана із історичними подіями, людськими долями та легендами. Сьогодні усі ці рослини офіційно мають статус «державної пам’ятки».
Так, скажімо, поблизу села Верхня Хортиця в Запоріжжі росте 800-літній дуб, під яким, за переказами, стояли загони князів Олега та Святослава, відпочивали Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко, Микола Лисенко…
У Нагуєвичах, що біля Дрогобича, росте старий дуб, під яким полюбляв творити Іван Франко. В Холодному Яру на Черкащині височить Дуб Максима Залізняка…
Цікаво, що наші пращури свято вірили у надзвичайну силу дубового дерева. Малим дітям вишивали на сорочках дубове листя як обереги від злих духів. У колиски немовлятам клали дубове листя. З дубової деревини виготовлялися ліжка, меблі та інше хатнє начиння. Дубова деревина вважалася вічним матеріалом. (З сайту Музейний простір)
«Рідна країна»
