Минулої неділі повідомили про землетрус магнітудою (за шкалою Ріхтера) 2,9 бала на Львівщині. Епіцентр його зафіксували в Самбірському районі на глибині 5 км. За повідомленням пресслужби Головного центру спеціального контролю Державного космічного агентства України, це не становило загрози населенню, але могло відчуватися всередині приміщень, особливо на верхніх поверхах.
Того ж дня, 10 січня, стався потужніший землетрус поблизу столиці Туреччини Анкари – магнітудою 4,5 бала за тією же шкалою. Перед тим, 31 грудня, підземний поштовх силою 5,2 бала був поблизу Індонезії. А упродовж 29 – 30-го коливання у Хорватії (6,2 бала) призвели навіть до людських жертв. Поблизу міста Петриня будинки зазнали руйнувань, пошкоджена й будівля посольства України.
Виявляється, 3 січня 2021- го землетрус стався й на Закарпатті. За даними обробки мережі сейсмічних станцій відділу сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики ім. Ф. Субботіна НАНУ, він – магнітудою близько 1,8 бала – був на Мукачівщині. Люди цього не відчули, але факт є фактом – активність земної кори зросла та поширилася й на нашу територію. З цієї тривожної нагоди ми звернулися за коментарем до вченого-сейсмолога, старшого наукового співробітника вищезгаданого відділу Василя Ігнатишина.
Василю Васильовичу, про що свідчить серія землетрусів, зокрема в нашій частині континенту?
– Вони мають свою періодичність. Після певного періоду затишшя настають ознаки активності. Скажімо, в області останні відчутні поштовхи зафіксовані 2015-го. Уточнюю, йдеться саме про відчутні, які можуть бути помітними, навіть призвести до певних деформацій будівель чи інших явищ. Після того траплялися слабкі землетруси, досяжні тільки для спеціального обладнання. Тому відновлення активності земної кори варто було очікувати. Торік ці процеси почалися.
Що можете сказати про поштовхи, яких закарпатці не відчули?
– Наприклад, за 2020-й наші прилади зафіксували 188 сейсмічних проявів – і тут, і далеко за межами Закарпаття. Як у земній корі, так і на поверхні відбуваються процеси, що спричинюють поштовхи різної сили. Їх кількість справді зросла. Отже, є всі ознаки того, що вступаємо в період сейсмічної активності.
Ви розповідали, що на появу землетрусів впливають не лише підземні процеси, а й ті, що відбуваються на поверхні. Як це?
– Можуть бути різні метеорологічні причини. Ну, наприклад, – гідрологічні впливи, коли внаслідок інтенсивних опадів русла річок і водойми переповнюються. Ця додаткова вага тисне на верхні шари земної кори, й там, де склалися певні передумови, призводить до реакції у формі землетрусу. Свою роль відіграють і процеси в позаземній сфері, в Сонячній системі. Вплив на гравітаційні зміщення з боку Місяця, рух найближчих планет, сонячна активність – це теж чинники, які можуть викликати землетруси.
Отже, чи можете скласти певний прогноз щодо них?
– Однозначно ні, бо сейсмологічна наука взагалі поки що не може передбачити початок землетрусу – тільки досліджувати ці явища. А якщо рівень фінансування наших об’єктів і далі скорочуватиметься, то навіть дослідження не будуть розвиватися. А вони вкрай потрібні. Інформацію з наших станцій постійно очікують мої колеги, українські науковці, та й не лише українські.
Василь ГОРВАТ, НЗ
