Виступ народного депутата України, голови політради партії “Опозиційна платформа – За життя” Віктора Медведчука на міжнародній конференції у межах парламентського виміру “нормандського формату” “Конфлікт в Україні: вихід із глухого кута” за участю представників парламентів України, Німеччини, Франції та Росії.
Про це пише Перший кабельний.
ПРЯМА МОВА:
“Сьогоднішня наша конференція відбулася, навіть за умов сьогоднішньої ситуації з коронавірусом. І ця реальність уперше дозволила зібратися парламентаріям, представникам парламентів чотирьох країн – країн, які 6 червня 2014 року започаткували “нормандський формат”.
Два роки тому, 23 січня, тут, у Сенаті Франції, ми з паном Волошиним презентували парламентський вимір, формат переговорів парламентаріїв чотирьох країн – учасниць “нормандського формату”: України, Росії, Франції та Німеччини. І коли ми вперше вийшли на переговори, спочатку з парламентаріями Франції, потім Німеччини, а потім Росії, був певний скепсис щодо того, чи треба взагалі це робити: я маю на увазі зустрічатися парламентаріям, обговорювати ці актуальні проблеми безпеки не лише в Україні, але і загалом у Європі, особливо після такої успішної, вдалої зустрічі, що відбулася 9 грудня 2019 року в Парижі та яка ознаменувалася комюніке, підписаним главами чотирьох країн: Франції, України, Росії та Німеччини. Тоді здавалося, що нарешті було проведено очну зустріч, і глави держав, які взялися та безпосередньо мали відношення до мирного врегулювання на Донбасі, ухвалили рішення щодо тих кроків, які потрібно було зробити. Йшлося про політичну частину мінських угод, їх виконання, йшлося про неухильне дотримання мінських угод, які визнали всі глави держав.
Проте наша партія, “Опозиційна платформа – За життя”, друга партія у парламенті, завжди критично ставилася до поведінки влади, яка на словах проголошувала одне, а робила зовсім інше. І це не було винятком із їхнього загального правила, що загалом характеризує їхню політику. Вже на полях цієї зустрічі та особливо наступного дня після повернення пан Зеленський фактично відмовився від тих домовленостей, досягнутих із главами Росії, Франції, Німеччини, та підписаного комюніке – на догоду націонал-радикалам України. Це справді реально сталося саме тоді, і після цього політик, який має очолювати ініціативу, я маю на увазі владу та пана Зеленського, завів реалізацію мінських угод у безвихідь переговорного процесу. І цей переговорний процес і його неефективність та безрезультативність є характерними для сьогодення.
Проте ситуація багато в чому змінилася. Наприклад, проблеми України, Південного Сходу, конфлікту та, як правильно сьогодні говорив із колегами з Франції, запобігання ескалації, тобто деескалації напруження в Україні стали проблемами усієї Європи та всього світу. Я, безумовно, до подібної слави України ставлюся скептично, бо я хотів би, щоб про Україну говорили в інших контекстах, а не в питаннях того, чи буде війна, чи, нарешті, буде мир, чи буде деескалація, чи продовжиться ескалація. Але, на жаль, сьогодні ми бачимо зовсім іншу ситуацію. І ця ситуація характерна тим, що до України сьогодні прикуто увагу всього світу.
Зустрічі на рівні глав держав США та Росії, зустрічі представників та керівників Росії та Франції, Франції та України, планується наступного тижня зустріч канцлера Німеччини з президентом Росії, а після цього з президентом України, зустрічі міністрів закордонних справ Франції та Німеччини з керівництвом України та з керівництвом Росії. Все це не просто актуальність, це означає, що існує реальна загроза безпеці у всій Європі.
Я, шановні пані та панове, користуючись подібним презентативним форумом та форматом, звертаюся до вас та звертаю вашу увагу. Так, сьогодні є реальна загроза цій безпеці.
І я хочу сказати, що поведінка української влади, очолюваної Зеленським, викликає не просто занепокоєння, а викликає у нас, у нашої партії “Опозиційна платформа – За життя”, різке несприйняття того, що влада намагається всіляко уникнути виконання мінських угод, уникнути тих рішень, які було ухвалення в “нормандському форматі”, які фактично ознаменували безпосередній шлях, який може привести до мирного врегулювання.
Зверніть увагу, що відбувається останніми тижнями. Ось ті зустрічі на найвищому рівні, які на сьогодні актуалізовано для того, щоб досягти безпеки у Європі та в усьому світі, адже вони спрямовані зокрема й у першу чергу на те, щоб владнати конфлікт і йти шляхом деескалації на Південному Сході, на Донбасі України. А що ми бачимо у підсумку? Після заяв представників США, Франції, Німеччини, керівництва європейських органів про те, що мінські угоди треба виконувати і вони є єдиними, українська влада займає позицію несприйняття мінських угод, повного несприйняття, про це говорить нічна зустріч відучора на сьогодні радників глав держав “нормандського формату”, що відбулася у Берліні. Вона скінчилася нічим. Це підтверджують усі учасники цієї зустрічі. Радникам глав держав “нормандського формату” не вдалося погодити жодного документа, який згадав би про мінські угоди, а отже, і окреслив шлях реалізації цих мінських угод.
І це відбувається в той час, коли ми завтра вже відзначатимемо досить сумну дату – сім років мінських угод. 12 лютого 2015 року їх було підписано, і, говорячи про їх виконання, можна прямо сказати “а хура й нині там”. Українська влада робила все для того, щоб заговорити, не виконувати і нічого не робити для їх реалізації. Остання зустріч радників глав держав “нормандського формату” ознаменувала лише одне: немає спільного шляху розв’язання, оскільки цей шлях деескалації не бачать радники глав держави. І в заявах сторін ми чітко бачимо, що Україна відмовилася обговорювати питання політичної частини мінських угод, а це, повірте мені, людині, яка знає цю проблему, яка не просто вивчала, а практично реалізовувала, намагалася реалізувати мирні ініціативи, це основа. Це фундамент мінських угод, затверджених “нормандським форматом” та резолюцією Ради безпеки ООН. Це закони про вибори, які необхідно було ухвалити, закон про особливий статус Донбасу, закон про амністію та зміни до Конституції. Так ось, на вчорашній зустрічі, яка закінчилася вночі в Берліні, це питання навіть не прийняли до порядку денного для обговорення.
У мене, як і у багатьох інших людей, які щиро хочуть миру в Україні, питання: як українська влада сьогодні збирається це зробити? Як вона думає рухатися далі, якщо це загрожує саме ескалацією і нічого спільного не має з деескалацією? Це все може спричинити катастрофу в Україні та втрату української державності. Чому наша зустріч є важливою? Чому важливими є зусилля представників парламентів чотирьох країн, які заснували та продовжують працювати в питаннях мирного врегулювання в межах “нормандського формату”? Та тому що якщо взяти мінські угоди, про неухильність дотримання яких та виконання яких підписали в Паризькому комюніке глави всіх держав, то 80% цих рішень мають ухвалюватися Верховною Радою, парламентом України. 80%! А якщо ми говоримо про підґрунтя цих угод, то це 100% компетенція парламенту України.
Тому з ініціативи нашої партії в парламенті й було створено таке позафракційне об’єднання. Тому що ми розуміємо, що нам потрібна ваша допомога, шановні колеги, шановні пані та панове. Нам потрібна допомога парламентарів Росії, Франції, Німеччини, щоб ми змогли реалізувати політику, спрямовану на реалізацію мінських угод, щоб ми змогли ухвалити ті закони, які є фактично фундаментом мирного врегулювання на Донбасі, повернення Донбасу до України, а України – на Донбас .
Це головне стратегічне завдання, і виходить так, що саме на допомогу парламентарів сьогодні розраховує парламент, розраховує наша партія, яка є другою фракцією у ВРУ, на вашу допомогу, шановні пані та панове, для того, щоб ми спільними зусиллями змогли зробити так, щоб мінські угоди було виконано.
Проте я ще раз хочу звернути вашу пильну увагу, що сьогоднішня ситуація є катастрофічно небезпечною для світу, вона небезпечна, зокрема й насамперед, для України. І в цій ситуації замість того, щоб блокувати, що робить влада, яку очолює Зеленський, реалізацію мінських угод, я вважаю, що ми всі повинні зробити все для того, щоб мінські угоди було врегульовано. І ми щиро вдячні вам, парламентам і Німеччини, і Франції, ми щиро вдячні вашим керівникам. Велику роль у питаннях мирного врегулювання грає президент Франції Макрон, а до цього – пан Олланд, який заснував “нормандський формат” у червні 2014 року. Велику роль відіграє сьогодні уряд та керівники Німеччини, щоб в Україні був мир. Гадаю, що до цих зусиль ми маємо максимально можливо приєднатися та зробити все для того, щоб цей мир реально настав в Україні.
Тому я вас усіх до цього закликаю, я вам щиро вдячний за участь у цій конференції, за ту участь, яку ви робите на користь України, українського народу, щоб мир зміг у нас нарешті перемогти. Дуже вам дякую”.
Віктор Медведчук, народний депутат України
