У червні цього року 27-річний закарпатець вступив на стаціонарне відділення бакалаврату Вищої школи внутрішньої безпеки в польському місті Лодзі. Відповідні відомості подав у місцевий військкомат. І в липні отримав довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до березня 2025-го. Військово-облікового документа в ТЦК йому не видали, позаяк був потрібен час на його виготовлення.
Але студент іноземного вишу своєчасно оновив військово-облікові дані через додаток “Резерв+”. Там була інформація і про перебування на обліку, і про надану відстрочку.
Наприкінці серпня військовозобов’язаного зупинили в Ужгороді працівники ТЦК, які разом з поліцейськими проводили мобілізаційні заходи. Він пред’явив довідку про відстрочку та продемонстрував у застосунку “Резерв+” електронний документ з QR-кодом для зчитування. Однак військкоми не взяли його до уваги, бо не був… роздрукований. Натомість вимагали паперовий військовий квиток. Хлопця затримали, доправили до ТЦК і склали протокол про адміністративне правопорушення.
Розгляд справи відбувався досить швидко. За якусь годину начальник ТЦК своєю постановою оштрафував студента на 17 тисяч гривень. Але молодий чоловік вирішив оскаржити це рішення в суді.
У відзиві на позов студента юристи ТЦК намагалися переконати суд, що, згідно із законом “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, чоловіки віком від 18 до 60 років зобов’язані мати при собі саме паперовий військово-обліковий документ і пред’являти його на вимогу уповноваженого представника військкомату чи поліцейського. Однак суд такий аргумент не взяв до уваги. Отож постанову ТЦК про накладення штрафу скасував, а справу про адміністративне правопорушення закрив.
“Співробітники ТЦК діяли протиправно, оскільки в Україні з 18 червня запроваджено електронний військово-обліковий документ. Він має однакову юридичну силу з паперовим військовим квитком, — пояснює Оксана Калинич, адвокатка, яка захищала права студента у суді. — У жодних нормативно-правових актах не вказано, що електронний військово-обліковий документ обов’язково має бути роздрукований. Тим паче що співробітники ТЦК мали можливість перевірити дані про військовозобов’язаного через систему “Оберіг”. Але вони чомусь пішли шляхом найменшого опору — чи то через незнання законодавства, чи то, може, заради галочки у звітах про виконану роботу”.
Водночас суд не визнав протиправними дії начальника ТЦК про безпідставне накладення штрафу на студента, оскільки “не має на це відповідних повноважень”.
— У цьому випадку протиправні дії працівників та керівника ТЦК потрібно оскаржувати окремим позовом в окружному адміністративному суді, — коментує Ростислав Кравець, правозахисник. — Але зауважу: якщо військовозобов’язаний виграв справу проти незаконного штрафу, то діями співробітників та начальника ТЦК повинно вже зацікавитися Державне бюро розслідувань. Адже є всі підстави притягнути їх до кримінальної відповідальності за перевищення влади й службових повноважень. За це передбачена відповідальність під час дії воєнного стану — позбавлення волі до 12 років. Крім того, військова служба правопорядку може розпочати адміністративну справу й оштрафувати військкомів. Як не прикро, але наразі порушень з боку співробітників ТЦК фіксується дуже багато. Про це свідчать масові скасування судами винесених постанов за недотримання правил військового обліку. Однак посадовців ТЦК чомусь до відповідальності не притягують.