Під час службового розслідування з’ясувалося, що 61 прокурор Хмельниччини має інвалідність. 50 з них оформили групу ще до початку повномасштабного вторгнення.
Гадаєте, що така ситуація лише на Хмельниччині? Авжеж ні. Чи не вся прокурорська верхівка Харківської та Сумської областей також отримує пенсії через інвалідність.
Ба більше, чимало здорових на вигляд прокурорів зробили собі інвалідність довічно. Тобто їм не треба щороку або через певний проміжок часу її підтверджувати. Водночас звичайні українці, котрі справді мають серйозні проблеми зі здоров’ям, серед них і бійці з тяжкими пораненнями на фронті, проходять сім кіл пекла, аби отримати групу.
“Більше половини ветеранів з Хмельниччини, які подали в МСЕК документи на інвалідність, дістали відмову, — зауважив у соцмережі командир 2-го батальйону Третьої штурмової бригади Дмитро Кухарчук. — Очевидно, що проблема має системний характер. Під час війни ця структура остаточно перетворила надання інвалідності на своєрідний бізнес… Платиш — отримуєш рішення, не платиш — чекатимеш роками”.
Ще за багато років до початку великої війни 43-річному хмельничанину Вадимові Тарасюку встановили ІІ групу інвалідності, яку регулярно підтверджували на МСЕК. З перших днів повномасштабного вторгнення чоловік пішов добровольцем на фронт. У боях на Донбасі зазнав тяжкого поранення шиї. Куля пройшла усього за п’ять міліметрів від сонної артерії. Він дивом вижив. Після лікування та проходження ВЛК подався у МСЕК.
“Хоч у медичних документах було досить підстав, щоб продовжити ІІ групу інвалідності не тільки за довоєнну травму, а й за бойове поранення, на МСЕК натякнули — без хабаря нічого не вийде, — розповідає пан Вадим. — Вимагали 700 доларів. А позаяк відмовився платити, то встановили третю групу, і ту лише на рік з подальшим перекомісуванням. У підсумку я втратив 151,4 тисячі гривень одноразової допомоги за поранення. Та річ не так у грошах. Образливо, що, ризикуючи життям, захищав Батьківщину і ледь не загинув, а прокурорам та іншим чиновникам, які сидять у своїх кабінетах далеко від лінії фронту, без жодних підстав встановлюють групи інвалідності довічно. У ще гіршій ситуації опинився мій приятель — ветеран АТО. Йому внаслідок поранення ампутували ліву ногу. На МСЕК водили за носа пів року, змушували збирати різноманітні медичні висновки, проходити діагностику та обстеження за власний рахунок, декілька разів переробляти довідку, що травму дістав під час захисту Батьківщини. А потім прямим текстом сказали: за 500 доларів усе зробимо швидко”.
У подібній ситуації опинилася й 55-річна подолянка Марія Петлюк. Їй прооперували хвору ногу й лікуючий травматолог порадив оформити групу інвалідності, підготував усі виписки з діагнозами та історією хвороби для МСЕК.
“Коли пішла на консультацію в обласну лікарню, то ніхто навіть не поцікавився документами, — розповідає жінка. — Мені сказали, що за третю групу інвалідності на три роки треба заплатити 6,5 тисячі доларів, а за другу на такий же період — 8,5. Зі своєї мінімальної зарплати такі гроші назбирати нереально, враховуючи, що більшість заробленого йде на ліки. Та й за що платити? За те, що я дійсно хвора?!” — обурюється жінка.
48-річна мешканка Кропивницького Лідія Герман після лікування онкології в одній зі столичних клінік пройшла МСЕК у Києві. Їй призначили ІІ групу інвалідності на два роки. Повторну комісію проходила в рідному місті. Голова МСЕК запитав, чому так пізно їй зробили трансплантацію кісткового мозку.
“Намагалася пояснити, що до цієї процедури треба було пройти довготривалу ремісію, чекати в черзі на операцію, і додала, що у виписці історії хвороби все зазначено, — пригадує жінка. — Голова МСЕК нагримав, мовляв, ви прийшли до лікарів, а не у ветеринарну клініку. І тут потрібно відповідати на запитання, а не пояснювати. На зауваження, чому в такому тоні зі мною розмовляє, сказав, що призначають групу інвалідності лише на один рік і вигнав з кабінету”.
Іван Войталюк з Тернопільщини пригадує, як декілька років тому хотів встановити групу інвалідності батькові-пенсіонеру, якому ампутували ногу.
“На МСЕК сказали, що потрібно буде проходити повторну комісію кожні три роки, щоб довести інвалідність, начебто в батька мала вирости нога, — згадує чоловік. — А для цього треба було щорічно лягати в стаціонарне відділення обласної лікарні на обстеження і платити гроші за медикаменти та ще й дати в кишеню лікарям, щоб написали фактичний діагноз. За інвалідність батькові мали б додати незначну добавку до пенсії. Але тих грошей аж ніяк не вистачило би на проведення обстеження. Тому від оформлення інвалідності відмовилися”.
47-літня Людмила Іващук з Хмельниччини ще з 2014 року страждає від хвороби хребта, їй призначили ІІ групу. Але торік комісія МСЕК відмовилася продовжувати інвалідність. Один з її членів заявив, мовляв, яка може бути група, коли ви ходите своїми ногами, без допоміжних засобів. Написала скаргу в центральну МСЕК і поїхала до Києва на перекомісію. Там інвалідність підтвердили.
Історій про вимагання хабарів членами МСЕК, безпідставну відмову у встановленні інвалідності та про інші бюрократичні перепони можна наводити багато. На жаль. Цікаво, що ж дає прокурорам та чиновникам оформлення інвалідності, що ледь не всі вони за документами стали важкохворими?
— Особи з інвалідністю мають чималі пенсії як добавку до зарплати (наприклад, прокурорам з II групою призначається пенсія по інвалідності в розмірі 60% суми їхньої місячної зарплати за наявності не менше як 10 років прокурорського стажу. — Авт.), — зауважує адвокат Яромир Цімура. — Крім того, працівники з інвалідністю ІІ групи мають право оформити відпустку в зручний для них час. Хоча законодавством України не передбачені пільги з оплати житлово-комунальних послуг для такої категорії осіб, але органи влади на місцях за наявності коштів у бюджеті мають право ухвалити відповідні рішення. І це ще далеко не всі пільги.
— На мою думку, чоловіки, які перебувають на державній службі та в структурах правоохоронних органів, прагнуть отримати інвалідність під час воєнного стану не стільки заради матеріальних благ, скільки для того, щоб не бути мобілізованими та безперешкодно виїжджати за кордон, — зауважує юристка Віра Тарасенко. — Це доволі вагома перевага, зважаючи на те, що після недавніх змін до законодавства бронюванню підлягають лише 50% усіх військовозобов’язаних працівників органів прокуратури.
— Чи змінять ситуацію показові затримання та арешти керівників МСЕК?
● В. Тарасенко:
— Маючи шалені гроші, фігуранти гучних справ запросто зможуть відкупитися від відповідальності. І це ще більше ускладнить ситуацію для звичайних громадян, котрим без хабарів значно важче буде довести свою фактичну інвалідність.
ДО РЕЧІ
Президент увів у дію рішення РНБО щодо “протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів”. Документ, зокрема, передбачає ліквідацію усіх МСЕК з 31 грудня 2024 року. Крім того, буде створено робочі групи, які перевірять рішення МСЕК щодо встановлення інвалідності посадовим особам, у тому числі й прокурорам, і нарахування їм пенсійних виплат по інвалідності. Також планується цифровізація проходження всіх етапів МСЕК. Після засідання РНБО генпрокурор Андрій Костін подав у відставку.
Микола Заверуха, Експрес
