Основний симптом плевриту – характерний гострий біль у грудній клітці, що посилюється на вдиху, при кашлі або рухові.
Щороку в світі діагностують понад один мільйон хворих на плеврит.
Ця хвороба здатна вражати як дітей, так і літніх людей. А спровокувати її можуть безліч факторів.
— Плеврит — це запалення листків плеври — сполучнотканинної оболонки, що покриває легені та стінки грудної клітки, — каже Вікторія Сухан, фахівчиня з пульмонології, фтизіатрії та фізіотерапії, кандидатка медичних наук. — У здорової людини між листками плеври міститься декілька мілілітрів рідини, яка забезпечує “ковзання” листків один об одного при диханні. При запальних процесах у плевральній порожнині накопичується рідина — ексудат і розвивається ексудативний плеврит, через що тиск у плеврі підвищується. А ось при сухому плевриті ексудат швидко розсмоктується, на поверхні плевральних листків утворюються відкладення білка фібрину. У кожному разі це провокує сильний дискомфорт для хворого.
У більшості випадків плеврит розвивається внаслідок інфекційних захворювань легень, але може стати результатом і травми грудей, сезонної алергії, серцевих, гінекологічних, ниркових патологій. Найпоширеніший — плеврит як ускладнення бактеріальної пневмонії.
— Які симптоми вказують саме на плеврит?
— Клінічна картина може різнитися при різних видах плевриту. Але щоразу характерний гострий біль у грудній клітці, що посилюється на вдиху, при кашлі або рухові. Через страх болю людина не може глибоко дихати. А ще в неї спостерігається синюшність носогубного трикутника (результат кисневого голодування), шкіра бліда, підвищується температура, розвивається слабкість, пітливість, сонливість, ломота у м’язах через інтоксикацію.
— Як діагностують плеврит?
— Насамперед лікар оглядає хворого, простукує грудну клітку, вислуховує легені, визначаючи порушення у їх роботі. Досвідчений фахівець відразу почує “відставання” однієї частини грудної клітки під час дихання — так зокрема буває при однобічному плевриті.
Далі призначають аналізи крові, рентгенографія, а також ультразвукова діагностика, яка, до речі, дуже інформативна при плевриті, і КТ. Для підтвердження діагнозу часто проводиться плевральна пункція — прокол грудної клітки з метою забору рідини для її дослідження.
— Чим небезпечний плеврит і як його лікують?
— Хворому призначають антибіотики (якщо йдеться про бактеріальне зараження), знеболювальні, жарознижувальні, протикашльові й сечогінні засоби тощо. Одне із завдань терапії плевриту — не допустити розвитку запального процесу, утворення небезпечних для здоров’я спайок між листками плеври. Адже таке ускладнення провокує дихальну недостатність, обмежує рухливість легень.
При плевриті бактеріальної природи, якщо хворобу вчасно діагностовано й призначено адекватне лікування, симптоми минають протягом тижня-двох. Якщо ж плеврит обумовлений раком, туберкульозом чи іншим хронічним захворюванням легень, аутоімунною патологією, то він може набути хронічного стану, що потребує постійної терапії.
Після перенесеного плевриту бажано пройти реабілітацію, яка включає фізіотерапію і лікувальну фізкультуру. Такі пацієнти повинні перебувати під спостереженням лікаря протягом двох-трьох років.
Ірина Конторських, Експрес
