В Україні підвищили штрафи для військовозобов’язаних чоловіків, які ухиляються від мобілізації.
Максимальний розмір штрафу, який може бути призначений ухилянту від мобілізації, становить 25 тисяч гривень. І якщо чоловік добровільно не сплатить цих грошей, у нього можуть стягнути майно, що йому належить. Стягнення, у тому числі, поширюється і на житлову нерухомість.
Про це йдеться у відповідях юристів, які прокоментували механізм стягнення штрафу з ухилянта, пише Today.ua.
Кого штрафуватимуть за ухилення від мобілізації?
Військовозобов’язаного чоловіка, який упродовж 60 днів не оновив своїх військово-облікових даних у ТЦК та СП, можуть притягнути до адміністративної відповідальності за статтею 210 КУпАП (порушення правил військового обліку). Відповідно до цієї статті, адмінпорушник має сплатити штраф у розмірі від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Це становить від 17 000 до 25 000 гривень.
Що буде у разі несплати штрафу?
Якщо винуватець не сплатить штрафу, то ТЦК має право звернутися в суд, і щодо ухилянта відкриють виконавче провадження. Зазвичай суд у таких справах – це лише формальність. Рішення буде ухвалене на користь ТЦК.
У цьому випадку до роботи береться судовий виконавець. Несплачений штраф стягується з боржника примусово. В першу чергу роблять запит у банківські установи, щоб з’ясувати, чи має ухилянт десь вклади або карткові рахунки. Якщо у нього є банківський рахунок, то стягнення здійснюють із банківського вкладу або рахунку.
Якщо ж рахунків у банках немає, або вони порожні, то в цьому випадку роблять стягнення за рахунок арешту і продажу майна боржника. Починають із рухомого майна. Та якщо у нього відсутнє й ліквідне рухоме майно, то тоді може піти в хід нерухомість.
“Тобто, в першу чергу виконавець має стягнути борг (суму штрафу) за рахунок коштів на банківські рахунки, потім рухомого майно боржника, а лише потім стягнути несплачений борг за рахунок нерухомого майна. Лише у разі відсутності в боржника достатньої кількості коштів для задоволення вимог стягувача виконавець зможе звернути стягнення іншого майна, зокрема нерухомого”, – роз’яснив адвокат адвокатського обʼєднання GRACERS Сергій Савинський.
За словами адвокатки юридичної компанії “Riyako&partners” Катерини Аніщенко, такий механізм, звісно, є, але навряд чи його можна реалізувати в тій частині, що стосується арешту і продажу квартири боржника. По-перше, сума боргу незіставна з вартістю житла.
“Механізм реалізації арештованого майна є, але вірогідность того, що сума штрафів досягне суми вартості квартири – малоймовірна”, – каже Катерина Аніщенко.
По-друге, суд може накласти арешт і продати лише ту частку житла, яка належить ухилянту, а не все помешкання. І-по-третє, є ще один момент.
У тому разі, якщо сума штрафних санкцій не перевищує 20-ти мінімальних зарплат (на сьогодні це 160 000 грн), то стягнення не поширюється на житло боржника і землю, яка знаходиться під ним, якщо це житло у нього єдине.
Отже, така норма закону про стягнення житла ухилянта є, а от механізму її реалізації практично немає.
