Понад три місяці знадобилося парламентарям, щоб удосконалити урядовий законопроект про мобілізацію. І хоч низку норм, які були в документі, до другого читання відредагували, остаточний варіант усе ж зазнав критики. Аналітики нарікають, що ухвалений проект закону якщо й розв’яже проблему з мобілізацією, то лише частково. А військовослужбовці, надто ті, хто з перших днів великої війни на фронті, обурені, що з документа вилучено норму про терміни демобілізації.
Зауважимо, що президент Володимир Зеленський підписав законопроект 16 квітня, однак чинності документ набуде через місяць.
Як зміняться підходи до мобілізації і яка відповідальність чекає на тих, хто порушить правила військового обліку? Про це — у розмові з юристами Ростиславом Кравцем, Романом Лихачовим, Дмитром Павліченком та керівником політико-правових програм Українського центру суспільного розвитку Ігорем Рейтеровичем.
— Що зміниться для військовозобов’язаних після того, як новий закон про мобілізацію набуде чинності?
● Р. Кравець:
— Усі призовники, військовозобов’язані та резервісти протягом 60 днів від дати набуття чинності законом повинні з’явитись до ТЦК, до Центру надання адмінпослуг (ЦНАП) або ж скористатися електронним кабінетом, щоби пройти звірку персональних даних із обліковими даними територіальних центрів комплектування. Щоправда, сервісу з електронними кабінетами ще не створено. Уряд має зробити це протягом двох місяців після опублікування закону.
В електронний кабінет можна буде завантажити документи, які свідчать про те, що військовозобов’язаний змінив місце проживання, має вже трьох чи більше дітей, отримав бронювання від мобілізації тощо. Реєстрація такого кабінету є справою добровільною, а не обов’язком. Хай там як, але я вважаю, що роботу, яку б мали виконувати ТЦК, тепер перекладають на самих військовозобов’язаних.
● Р. Лихачов:
— Вимога оновити військово-облікові дані стосується і військовозобов’язаних віком 18 — 60 років, які перебувають за кордоном. Зробити це можна трьома способами: зателефонувавши до ТЦК, відправивши інформацію на електронну пошту територіального центру комплектування або ж зареєструвавши електронний кабінет. Щоправда, не зрозуміло, як ТЦК буде ідентифікувати осіб, які їм зателефонували чи написали електронного листа.
У законопроекті прописано, що якщо чоловіки, які перебувають за межами України, не оновлять своїх військово-облікових даних, то не зможуть отримати консульські послуги в закордонних дипустановах. Ідеться про те, що їм відмовлять у таких послугах, як посвідчення доручення, заява-дозвіл на перетин кордону неповнолітнім, реєстрація народження дитини тощо. Також вони не зможуть оформити паспорт громадянина України або паспорт для виїзду за кордон, якщо не матимуть при собі військового квитка.
— З якого віку тепер можуть мобілізувати до лав ЗСУ?
● Д. Павліченко:
— Мобілізації підлягають військовозобов’язані віком 18 — 60 років. У нещодавно підписаному президентом законі йдеться про те, що перебувати у списку призовників чоловіки можуть у віці 18 — 25 років. Це означає, що їх не мають права мобілізувати, доки вони не пройшли строкової служби.
Тепер замість строкової служби запроваджено базову військову службу. Її мають пройти громадяни віком від 18 до 25 років. Вони можуть самостійно обрати період служби до того, як досягнуть 24-річного віку.
Базова військова служба у воєнний період триватиме 3 місяці, з яких не менш як місяць — загальновійськова підготовка й до двох місяців — фахова. А в мирний час — 5 місяців, з яких три місяці — загальновійськова підготовка й два місяці — фахова. Запровадити її у закладах вищої освіти та у військових вишах мають із 1 вересня 2025 року.
Навіть якщо особа пройшла базову військову службу у віці 18 чи 19 років, її не мають права мобілізувати. Це можуть зробити лише після того, як їй виповниться 25 років.
— Чи змінилося щось у частині вручення повісток?
● Р. Кравець:
— Повістки й надалі вручатимуть у паперовій формі. Участь в оповіщенні військовозобов’язаних під час мобілізації разом із ТЦК можуть брати представники поліції, органів місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ та організацій.
Чітко затверджено, яка інформація має бути зазначена в повістці. Це — прізвище, ім’я та по батькові військовозобов’язаного, адреса місця його реєстрації або фактичного проживання, номер повістки й так далі. Тобто кожен військовозобов’язаний знатиме, що це саме його повістка.
— Хто тепер матиме право на відстрочку від мобілізації?
● Р. Лихачов:
— Перелік категорій для відстрочки зменшився. Наприклад, з-поміж студентів на відстрочку можуть розраховувати лише ті, хто навчається на денній формі або дуальній (коли теорію опановують у навчальному закладі, а практичне навчання відбувається на виробництві. — Авт.) та здобуває рівень освіти, вищий за попередній. Інакше кажучи, коли особа здобуває першу вищу освіту. Разом з тим відстрочка поширюється на аспірантів — тих, що навчаються на бюджеті й за контрактом, а також на інтернів та докторантів.
Досі не підлягали мобілізації особи, які мали дружину з інвалідністю І, ІІ групи або ІІІ групи. За новим законом, відстрочка зберігається не для всіх, хто має дружину з ІІІ групою інвалідності. До уваги братимуть, на якій підставі дружині оформлена інвалідність ІІІ групи. Якщо інвалідність встановлена внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів, то відстрочка діє. Якщо внаслідок інших захворювань, то — ні.
Вочевидь, законотворці пішли на такі обмеження через те, що чоловіки часто укладали фіктивні шлюби з жінками з інвалідністю ІІІ групи заради відстрочки від мобілізації. З іншого боку, треба визнати, що особи і з деякими іншими захворюваннями, які дають право на ІІІ групу, потребують сторонньої допомоги.
— Як каратимуть тих, хто ухиляється від мобілізації?
● Д. Павліченко:
— У законопроекті прописано, що тих, хто ухиляється від мобілізації, обмежуватимуть у праві користування власним транспортним засобом. Тобто, якщо громадянин не з’являється до ТЦК за повісткою, відмовляється проходити медичний огляд, уточнювати військово-облікові дані, то керівник центру комплектування звертається до поліції з вимогою затримати особу та доправити до ТЦК. Якщо поліція письмово повідомляє, що не змогла знайти порушника, керівник ТЦК упродовж п’яти днів надсилає йому вимогу в паперовій формі поштою.
Лист вважатимуть врученим, навіть якщо людина не отримала його особисто. Досить відмітки на поштовому повідомленні про неможливість вручити документ за зазначеною адресою, щоб ініціювати обмеження щодо особи. Через 10 днів ТЦК звертається до суду й просить тимчасово обмежити порушника в праві керування транспортом під час мобілізації — до виконання або відкликання вимоги.
— Як вважаєте, чи новий закон допоможе вирішити проблему мобілізації, яка нині кульгає?
● І. Рейтерович:
— У законопроекті передбачено певні стимули для військових — винагорода за знищену чи захоплену ворожу техніку (від 12 тисяч до 908 тисяч гривень), компенсацію 50% першого внеску з іпотеки, сертифікат для купівлі автівки на 150 тисяч гривень тощо. Зрозуміло, для тих, хто готовий вступати до лав ЗСУ, це буде додатковим бонусом.
Мінус у тому, що в законопроекті немає нічого про демобілізацію. Я вважаю, що терміни служби мають бути визначені. Наші військові заслуговують на те, щоб розуміти перспективу свого перебування у лавах Збройних сил. Цифра 36 місяців абсолютно не означає, що через три роки абсолютно всі наші військові написали б заяву й демобілізувалися б. Ні, для захисників важливо, щоб до них ставилися з повагою і дали їм можливість самим визначати, що і як робити. Відсутність положення про демобілізацію демотивуватиме людей вступати до війська.
У Міноборони обіцяють підготувати окремий закон про демобілізацію та ротацію, але терміни, які називають для розробки такого проекту — вісім місяців! — як на мене, занадто великі.
Наталія Васюнець, Експрес
