Попри те, що Україна поки не перемогла у жорсткій і тривалій війні проти російських окупантів, маємо важливу перемогу на міжародній арені. Це безперечно — подія, яка мала місце у Брюселі вчора 1 лютого за результатами засідання Європейського парламенту. Рішення було ухвалено всіма 27 країнами-членами ЄС. Україна отримала дуже необхідне фінансування, від якого залежить наша оборонздатність та частина якого до нас могла надійти ще до початку року.
Якби не позиція Угорщини. Відтак ключі до серця Будапешту почали шукати у трьох напрямках: у Раді Європи, у Києві і на Закарпатті.
Петер Сіярто: “Микита приніс на Закарпаття абсолютно новий підхід…”
Безперечно, що кожен із ключів мусів бути ювелірно відточений переговорами щодо неузгоджених українсько-угорських питань. І якщо голова Європарламенту Шарль Мішель та канцлер Німеччини Олаф Шольц зацікавив Угорщину додатковим фінансуванням, у віктора Орбана, у разі неузгодженої позиції Києва щодо питання мов нацменшин на Закарпатті міг буди вагомий аргумент, чому варто знову накладати вето на фінансову підтримку Україні.
Київ це добре розумів і тому, окрім центральної дипломатії, вирішив зосередитися на Закарпатті, де, власне і відбувалися заключні, і як бачимо за результатами голосування, успішні події з підбору ключів до норовливої Угорщини.
Центральною з цих подій став візит до Ужгорода міністра зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петера Сіярто. Угорський міністр насамперед зустрівся з керівником Закарпатської ОВА Віктором Микитою. Про це він написав на своєму Facebook, зауваживши, що Микита “приніс на Закарпаття абсолютно новий підхід: культуру примирення, щоб українці та угорці могли жити пліч-о-пліч у мирі та злагоді”.
“Ми хотіли б покращити співпрацю між Україною та Угорщиною, тому добре, що глава ОВА приєднався до української делегації на кордоні в Захоні”, – зауважив Сійярто.
Як підбиралися “ключі” до “серця” Будапешту
Зустріч міністрів МЗС України та Угорщини в Ужгороді не була подією, вирваною з контексту. Це була зустріч, до якої на Закарпатті йшли через численні переговорні процеси не один рік.
Символічно, розуміючи стратегічність відносин із найближчими сусідами, свою першу міжнародну поїздку на посаді голови Закарпатської облдержадміністрації Віктор Микита здійснив до Угорщини. Це було ще напередодні війни 3 лютого 2022 року. Тоді Микита розпочав поїздку зі спілкування з Віцеконсулом Консульства України в Ніредьгазі Ласло Бабіком.
А вже 25 лютого одразу після вторгнення росії Микита провів зустріч із угорськими партнерами, де домовлявся про притулок для українців в Угорщині.
“Разом із Генеральним консулом Угорщини в Ужгороді Йожефом Бочкаі та керівником Угорської екуменічної служби Ласло Легелом обговорили механізми та шляхи поставок гуманітарної допомоги для облаштування місць проживання вимушених переселенців на території Закарпаття та забезпечення їх необхідними речами. Потік людей у регіон збільшується, наша місія – зробити все можливе, щоб прийняти їх та надати притулок…”
З початком війни Україна зіткнулася з проблемою експорту українського збіжжя за кордон. Адже основні канали постачання аграрної продукції були заблоковані ворогом. Відтак, аби знайти черговий такий коридор, голова закарпатської ОВА провів робочу зустріч з міністром аграрної політики Угорщини, домовлялися про транзитні коридори українського зерна через Закарпаття та Угорщину.
”Провів робочу зустріч з Міністром аграрної політики Угорщини д. Іштваном Нодем. У фокусі уваги — питання перевезення сільськогосподарської продукції через транзитні коридори Закарпатської області до Угорщини,” – повідомив Віктор Микита.
Після цього було кілька зустрічей на Закарпатті із заступником Петера Сіярто, Парламентським державним секретарем Левенте Модьором.
“Провели двосторонню розмову, яка була відвертою і конструктивною. Подякував за те, що Уряд Угорщини підтримав пакет санкцій ЄС проти Росії, а країна зафіксувала чітку позицію щодо необхідності безальтернативного виведення путінських військ з української території.
Відмітили виступ пана Левенте Модьора у Парламенті Угорщини на підтримку України. Це був знаковий меседж, який почула вся їхня країна…
Окремо порушили питання національних спільнот, на якому постійно спекулює держава-терорист та «треті проросійські сили». Жодних утисків немає, держава дбає про представників усіх нацспільнот, які проживають на Закарпатті, вони представлені на всіх рівнях та мають повну підтримку від влади на місцях. , — писав тоді Віктор Микита.
Зустріч Микити з Модьором Левенте мала не лише добрі дипломатичні, але й гуманітарні результати. Адже за попередніми домовленостями вдалося відправити до звільненої Херсонщини, зокрема у побратимську із Закарпаттям Тягинську громаду черговий гуманітарний вантаж – 46 потужних генераторів та вантажівку з дитячим харчуванням.
Окремо завдяки цим домовленостям, Україна отримала 34 нові автобуси. Транспорт від громад Угорщини, окрім Закарпаття, поїхав на Херсонщину, Київщину, в Запорізьку та інші області України.
Потім була важлива зустріч на Закарпатті з Президенткою Угорщини Каталін Новак, котра всебічно підтримує Україну й засуджує збройну агресію терористичного утворення рф щодо нашої країни.
Тоді робочу зустріч з пані Президенткою провели у Берегові. Було обговорено гуманітарні проєкти, які разом з Угорщиною реалізовуються на Закарпатті, Київщині та в інших регіонах України.
Важливим моментом єдності і підтримки угорської громади на Закарпатті була ситуація, коли росія намагалася зіпсувати стосунки Угорщини та України завдяки контенту містечкових політиків та антиукраїнських угорських ЗМІ про ніби-то утиски угорської спільноти в області.
Ці провокації створювали загрозу можливого блокування допомоги ЄС для України.
“Ми не можемо цього допустити і не дамо використовувати українських угорців як об’єкт для маніпуляцій і ворожої пропаганди. Тому представники угорської національної спільноти Закарпаття сьогодні надіслали чіткий сигнал усім: є максимальна підтримка, всебічна допомога та розуміння від держави й органів виконавчої влади на місцях, – заявив Віктор Микита.
Провокаціям передували події із демонтажем угорського символа турула на Мукачівському замку та зняття угорських прапорів із окремих будівель шкіл у Мукачівському районі, після якого Петер Сійярто викликав главу українського посольства “на килим”, звільнення з роботи представників угорської нацменшини.
А також — публікація у виданні Рesti Sracok репортажу у стилі роспропаганди про репресії угорців та жорстоку мобілізацію на Закарпатті, через яку “тисячі чоловіків викрадають силою”.
Ще один серйозний крок на зустріч до покращення відносин Україна зробила у вигляді спеціального робочого візиту на Закарпаття Президента України Володимира Зеленського.
Центральною зустріччю цього візиту стала розмова у прикордонному Берегові з представниками угорської громади, угорськими освітянами, духовенством, політиками та угорцями, які служать в українській армї. Зустріч була тривалою і отримала позитивні відгуки з обох сторін.
Як бачимо, цього разу голова на загальному фото скромно став скраю. Хоча така зустріч стала можливою у тому числі і завдяки його зусиллям.
Отримавши підтримку від обласної влади, угорські громади Закарпаття включилися у євроінтеграційний процес, який тоді все ще перебував під звгрозою зриву. Вони, зокрема попросили угорського прем’єра Віктора Орбана та голову Ради ЄС Шарля Мішеля підтримати вступ України у ЄС.
Нагадаємо, що після того як Єврокомісія рекомендувала почати переговори з Україною про вступ до ЄС, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що проти початку переговорів про вступ України до ЄС, оскільки «країна не готова до цього». Тоді політичний директор прем’єра Угорщини Балаж Орбан заявив, що Будапешт блокуватиме початок переговорів з Україною про вступ до ЄС. Одним із аргументів щодо такої позиції угорська влада озвучує нібито «порушення прав угорців Закарпаття».
Що отримала Україна у результаті і що могла недоотримати?
Попри все, важливе політичне рішення для України перед новим роком таки було прийняте. Після нього вся увага України була зосереджена на отриманні макрофінансової допомоги у ЄС, яка знову залежала від Угорщини. І тут, як ми вже метафорично писали вище, усі ключі до серця Будапешту спрацювали…
Що ж Україна отримала у результаті?
Давайте розберемося, за що проголосували вчора 27 європейських країн, включно з Угорщиною.
Загалом переговорний пакет, який був підтриманий одноголосно, передбачає додаткове фінансування у розмірі 64,6 мільярда євро, які мають бути витрачені на наступні нові пріоритети:
- 50 мільярдів євро на фінансування в Україні (17 мільярдів євро грантів і 33 мільярди євро позик)
- 2 мільярди євро на міграцію та управління кордонами
- 7,6 мільярда євро для сусідів і світу
- 1,5 мільярда євро для Європейського фонду оборони в рамках нового інструменту STEP
- 2 мільярди євро на інструмент гнучкості
- 1,5 мільярда євро для резерву солідарності та екстреної допомоги…
Усі ці питання не були схвалені у грудні Європейською Радою через особливу позицію угорського лідера Віктора Орбана щодо України.
Що означають для України ці кошти?
У першу чергу, ця фінансова допомога — дозволяє нам прожити ще один рік, підтримати нашу обороноздатність та економіку.
Адже із понад 3 трильйонів гривень, які потрібні нам у поточному році, ми маємо трохибільше половини. А от 1,5 трильйона — це небезпечний дефіцит, який може вплинути як на хід війни так і на майбутнє країни.
Мігістерство фінансів із цього приводу напередодні оприлюднило дуже наочну інфографіку:
Замість P. S. або продовження у бік зближення українсько-угорських стосунків буде…
Звісно, що Будапешт увесь цей час спостерігав за тим, що відбувається у Закарпатті. І це, безперечно, мало вплив на подальші кроки у відносинах обох країн завдяки організації у Закарпатті відповідного поля для переговорів.
Якщо змоделювати ситуацію, за якої майданчика для діалогу з Угорщиною та угорською громадою Закарпаття не було б узагалі, або якби цей діалог носив агресивний, односторонній характер чи зайшов би у глухий кут. (До речі, такий сценарій уже прописувався у Мукачівській громаді на Закарпатті, де керує давно відома політична сім’я. На щастя, цей сценарій не отримав підтримки і подальшого розвитку). Так от, якби закарпатські угорці почали сигналізувати Орбану про деструктив у відносинах з обласною владою, угорський прем’єр однозначно б використав цю історію як аргумент щоб не підтримувати фінансово Україну.
Тому Віктору Микиті таки варто віддати належне за пошук “ключів” до серця столиці Угорщини. А також — за уміння трансформувати вузьку й напружену нитку відносин між Будапештом та Києвом у майданчик для зустрічей, обговорень та широких можливостей.
Підтвердженням цьому є й той факт, що на останній зустрічі в Ужгороді за участі Петера Сіярто нашого керівника МЗС Дмитра Кулеби та керівника ОП Андрія Єрмака, окрім іншого, ішлося і про організацію першого з початку війни візиту в Україну Віктора Орбана та його зустріч із Володимиром Зеленським.
Тож, попри всі гострі кути, стосунки України з важливим сусідом теплішають і, благо, нарешті виходять на новий рівень.
