Податки, тарифи, пенсії та ринок землі: що змінюється з 1 січня.
Економічна правда зібрала основні нововведення, які набувають чинності з 2024 року.
Зростання мінімальної зарплати
1 січня набуває чинності закон “Про державний бюджет на 2024 рік” в якому передбачено зростання доходів на 25%. Від податків та зборів уряд очікує отримати 1768,5 млрд грн.
Разом з тим, у 2024 році двічі підвищуватимуть мінімальну заробітну плату. З 1 січня її розмір зросте з встановлених ще в жовтні 2022 року 6700 грн до 7100 грн. Погодинна мінімалка підвищиться до 42,6 грн.
Друге підвищення мінімальної зарплати відбудеться 1 квітня – до 8000 грн за місяць та до 48 грн погодинно.
Відповідно змінюватиметься також і розмір прожиткового мінімуму: 3023 грн для працездатних осіб, 2563 грн – для дітей віком до 6 років, 3196 грн – для дітей від 6 до 18 років та 2361 – для осіб, які втратили працездатність. Загальний показник прожиткового мінімуму зросте з нинішніх 2589 грн до 2920 грн.
Податки для ФОПів
До мінімальної заробітної плати прив’язані чимало показників, зокрема й граничні розміри доходу для ФОПів. З 1 січня 2024 року ліміти для ФОПів будуть такими:
- річний дохід для платників першої групи (167 мінімальних зарплат) – 1,185 млн грн;
- для другої групи (834 мінімалок) – 5,921 млн грн;
- для третьої групи (1167 мінімалок) – 8,285 млн грн.
У разі перевищення цих лімітів ФОП автоматично переводиться на іншу групу або на загальну систему оподаткування.
ФОПи першої групи сплачують єдиний податок у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для працездатних (з 1 січня – 302,3 грн), другої групи – 20% від мінімальної зарплати (1562 грн). Фактичні ставки податку можуть бути меншими, і їх розмір встановлюється місцевою владою.
Для ФОПів третьої групи ставки не змінюватимуться: 5% – для неплатників ПДВ, та 3% – для платників ПДВ.
ФОПи також сплачують ЄСВ в розмірі 22% від мінімальної зарплати. З наступного року розмір ЄСВ для відрахувань підприємцями зросте до 1562 грн з січня та 1760 грн з квітня.
Пенсії та індексація
З 1 січня 2024 року мінімальна пенсія в Україні збільшиться з 2093 до 2361 грн, а, відповідно, максимальна – з 20930 грн до 23610 грн. Індексація всіх пенсій відбудеться з 1 березня.
Відповідно до закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у 2024 році зміниться розмір стажу достатнього для виходу на пенсію. Так, оформити вихід на пенсію за віком у 60 років зможуть українці зі стажем у 31 рік, у 63 роки – зі стажем 21-31 рік, у 65 років – 15-21 рік.
Якщо до 65 років людина не має мінімального страхового стажу, вона не має права на пенсію за віком. У такому випадку особа отримуватиме соціальну допомогу від держави. Її розмір дорівнює сумі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тобто 2361 грн.
Але стаж можна офіційно докупити. За кожен місяць, якого не вистачає до потрібного стажу, треба зробити внесок, який щонайменше дорівнює сумі мінімального страхового внеску на дату укладання договору, помноженого на коефіцієнт 2.
Мінімальний страховий внесок становить 22% від мінімальної зарплати, тобто з 1 січня це 1562 грн. Отже, місяць стажу коштує 3134 грн, рік – 37488 грн, два – 74976 грн, три – 112824 грн.
Соціальні виплати на дитину
Разом з підвищенням прожиткового мінімуму, змінюються також і соціальні виплати на дитину.
Допомога на дітей одиноким матерям надається в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Максимальний розмір допомоги у 2024 році становитиме:
- на дітей віком до 6 років – 2563 грн;
- на дітей віком від 6 до 18 років – 3196 грн.
Також тимчасова допомога надається дітям, чиї батьки ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або їхнє місце проживання (перебування) невідоме. Розмір цієї допомоги розраховується так само як і при виплатах одиноким матерям.
Розмір допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, також залежить від прожиткового мінімуму та змінюється з нового року. Ця допомога виплачується у розмірі 2,5 прожиткові мінімуми для дітей відповідного віку та 3,5 прожиткові мінімуми для дітей з інвалідністю.
З 1 січня такі виплати для дітей до 6 років становитимуть 6407,5 грн, а з інвалідністю – 8970,5 грн. Для дітей від 6 років до 18 років ця сума становитиме 7990 грн і 11186 грн відповідно.
Також батьки новонароджених мають право одноразово отримати “Пакунок малюка”, який містить найбільш необхідні речі для дитини: підгузки, пелюшки, ковдри, шкарпетки, одяг, предмети дитячої гігієни, рушник, іграшку.
Замість “бебі-бокса” з 2021 року за бажанням батьки можуть отримати грошову компенсацію. Її розмір становить не менше трьох прожиткових мінімумів для дітей віком до 6 років. Тобто, з 2024 року ця сума збільшиться до 7689 грн.
Тарифи на газ та воду
До кінця опалювального сезону в Україні не змінюватимуть тарифи на газ, опалення та гарячу воду. Це у вересні підтвердив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Ціна газу для побутових споживачів, які користуються послугами “Нафтогазу”, залишатиметься на рівні 7,96 гривні за кубометр. Ціни на газ у решти постачальників можна подивитися тут. Вони варіюються від 7,7 грн за кубометр до 9,90 грн.
Тарифи на воду теж поки залишаються без змін. Однак влітку 2023 року тариф на воду хотіли підвищити в середньому на 32%, але після критики влади цього не трапилося.
“Верховний Головнокомандувач в період воєнного стану висловився проти рішення про перегляд тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, що є самодостатньою підставою для скасування прийнятого регулятором рішення.
Крім цього, прем’єр-міністр України наголосив на необхідності проведення консультацій щодо такого рішення. У зв’язку з цим пропоную скасувати постанову від 29 червня 2023 року”, – пояснював тоді скасування підвищення тарифів голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський.
Тариф на електроенергію
Тариф на електроенергію став єдиний, який підвищили у 2023 році, – через суттєві руйнування та пошкодження енергетичної інфраструктури росіянами.
Ціна за електроенергію наразі становить 2,64 гривні за кіловат/годину та залишатиметься без змін.
У середині листопада низка ЗМІ та Telegram-каналів поширили інформацію про нібито підвищення тарифу на електроенергію для населення з 1 січня 2024 року, посилаючись на інтерв’ю голови НКРЕКП.
Однак у Міністерстві енергетики спростували таку заяву. У відомстві наголосили, що неправдива інформація про відключення світла, неготовність енергосистеми до зими або про підвищення тарифів постійно поширюється росіянами в українському інформаційному просторі.
9 грудня НКРЕКП затвердила підвищення тарифу на послуги з передачі електроенергії НЕК “Укренерго” на 9% з 1 січня 2024 року.
Так, вартість передачі електроенергії зросте до 528,57 грн/МВт-год. Крім того, НКРЕКП збільшила тариф на диспетчерське управління з 1 січня 2024 року на 9,5% – до 104,57 грн/МВт-год.
Також передбачається підвищення окремого пільгового тарифу на передання для підприємств “зеленої” електрометалургії на 74% – з 209,42 грн/МВт-год до 364,70 грн/МВт-год.
Призначення субсидій
За даними Міністерства соціальної політики, у 2024 році в українців збережеться можливість отримання державної допомоги у вигляді субсидій для оплати житлово-комунальних послуг. Право на це мають громадяни, чиї витрати на комунальні послуги перевищують 15% від загального доходу сім’ї за місяць. Розмір фінансової підтримки розраховується для кожного індивідуально.
Станом на листопад 2023 року понад 1,7 мільйона домогосподарств отримали субсидії, середній розмір якої становив 1,41 тис грн.
У Мінсоцполітики наголосили, що у 2024 році не плануються зміни в системі виплати державної допомоги на оплату комунальних послуг. Подати заяву на призначення субсидії можна у Пенсійному фонді, Центрі надання адміністративних послуг або через “Дію”.
Новий етап закону про ринок землі
З 1 січня 2024 року розпочнеться реалізація нового етапу закону “Про ринок землі”. Зокрема з нового року ринок землі відкривається для юридичних осіб. Також громадяни отримують право набувати у власність до 10 тис гектарів землі.
Ринок землі в Україні офіційно стартував 1 липня 2021 року. До 2024 року купувати сільськогосподарську землю можуть тільки фізособи – громадяни України з обмеженням у 100 гектарів. Закон також забороняє купувати землю іноземцям.
21 грудня до Верховної Ради подали законопроєкт про відтермінування відкриття ринку землі для юросіб та підвищення розміру отримання у власність ділянок однією особою. Депутати хочуть відкласти введення в дію цих норм до 1 січня 2025 року.
“Дмитро Разумков з групою подав законопроєкт про відтермінування цього етапу (земельної реформи – ЕП) на рік”, – повідомив народний депутат Ярослав Железняк. Він планує подати альтернативний законопроєкт із пропозицією з 2025 року збільшити ліміт продажу земельних ділянок юридичним особам до 100 тис гектарів.
Виплата компенсацій за пошкоджене житло
Українці, які зробили ремонт пошкодженого житла за власний кошт, зможуть претендувати на виплату компенсації. Виплати за новою формою компенсації почнуть здійснювати з 1 січня 2024 року. Механізм буде таким самим як і по інших категоріях програми “єВідновлення”:
- подання заяви через “Дію”;
- розгляд заяви комісією;
- визначення розміру виплати.
Під час визначення розміру компенсації комісія орієнтується на акт первинного огляду пошкодженого житла та чек-лист з встановленою вартістю будматеріалів та робіт, затверджений Кабміном.
Зміна правил в кредитуванні
З 1 січня 2024 року небанківські фінансові установи мають розкривати умови споживчого кредитування на вебсайтах та в рекламі. Відповідні зміни Національний банк затвердив ще у жовтні, однак компаніям дали час на адаптацію та виконання вимог.
“Для ефективного інформування споживача на переддоговірному етапі істотні характеристики послуги з надання споживчого кредиту мають розкриватися разом з іншими умовами кредиту, а не приховуватися на вебсторінках та в розділах, не пов’язаних із послугою”, – пояснили в НБУ.
Така ж умова стосується попереджень споживача про можливі для нього наслідки в разі користування позикою або невиконання споживачем обов’язків згідно з договором про споживчий кредит.
У разі розміщення інформації про кредитування на чужих сайтах фінустанова має забезпечити розміщення разом із рекламою гіперпосилань на власний сайт з повним переліком умов позики.
