На популярному українському курорті Буковель нещодавно стартував гірськолижний сезон. Відпочинок тут вважають найдорожчим в країні.
Курорт знаходиться в Карпатах на території села Поляниця, біля підніжжя гори Буковель на висоті 920 м над рівнем моря. Найвища точка курорту – гора Довга висотою 1372 м. У 2012 Буковель визнано найбільш швидкозростаючим гірським курортом світу.
Зимовий сезон, зазвичай, триває з грудня до квітня.
Більшість трас для катання відкриють з 18 грудня, а розпал сезону очікують на новорічні свята. Однак туристи вже приїжджають в гори й бронюють місця в готелях.
Кореспондентка Gazeta.ua побувала у Буковелі й дізналася, скільки коштує відпочинок на найдорожчому курорті. Поспілкувалася з туристами про те, чи не бояться отримати повістку після новин про рейди ТЦК до розважальних закладів.
ЦІНИ БУДУТЬ РОСТИ
Біля касових будок під центральним підйомником, що курсує на оглядовий майданчик, зібралася черга. Двоє чоловіків попереду шукають у гаманці готівку й питають, який тариф найдешевший.
– Вам потрібен квиток на вечірні катання, – відповідає молода жінка з довгим волоссям у вікні деревʼяної будки. – Із 15:00 до 19:30 виходить 340 гривень.
– Беремо, – кажуть чоловіки. – А пільговий це для кого?
Над віконцями, у які заглядають туристи, висить прайс з цінами на підйомники. Один день катання вартує 900 грн, пільговий (для пенсіонерів, військових і дітей) – 630 грн. Дешевше вийде, якщо брати абонемент на довше. Так за три дні треба заплатити 2530 грн.
– У нас зараз ще не найвищі ціни, – розповідає дівчина й привітно всміхається, трохи висунувши голову до вікна. – З 18 грудня розпочнеться високий сезон, то тоді ціни і на прокат, і на проживання піднімуться.
Цьогоріч сезон катань у Буковелі стуртував 2 грудня, трохи раніше, ніж минулоріч. Тут очікували напливу туристів, однак поки траси майже пусті.
– Найдорожче у нас на Новий рік – там ціни космічні. – продовжує касирка. – Далі з 1 по 7 січня будуть святкові дні, то краще в ці дати не їхати, бо теж дуже дорого.
Найбільше людей збирається на площі. Тут є аптека, прокат спорядження й гірськолижного одягу, безкоштовна вбиральня, кавʼярня з гарячим шоколадом. Також стоять ятки з настоянкою й глінтвейном – від 80 до 150 грн за склянку. Перед одним із кафе є лавки, а поруч – місце для лиж і сноубордів.
Спуски загородили мʼякою яскраво-жовтою сіткою. Повз пролітають лижники, тримаючи палиці під зігнутими ліктями. Катаються у яскравих костюмах неонових кольорів. Найбільш епатажні – одягають піжами поверх курток і штанів. Траси засипає мокрим снігом, тому більшість прийшли у дощовиках.
– Куртку вже можна викручувати, – каже чоловік поруч у чорному бомбері й балаклаві.
На площі чути запах диму й копченого сала. Повсюди лунає гучна музика, що час від часу переривається на рекламні оголошення. Біля сітки молодь розпиває настоянку з охолоджених чарок, у другій руці тримають дольку апельсина.
Віддаля за всім спостерігає чоловік у довгій лижній куртці, схожій на плащ, і масивному блакитному шоломі. Називається Яном, але прізвище називати не хоче.
– Я тут перший раз на катаннях, раніше був влітку, то значно дешевше, – розповідає сноубордист. – За борд, взуття й шолом заплатив загалом 300 гривень. За три дні вийде 900. На все інше треба більше витратити. Виглядає трохи дорого, але якщо зважати на курс долара, то зрозуміло, що ціни будуть рости. Найбільше у Буковелі переоцінено їжу. Багато закладів зі звичайними й простими стравами, які коштують набагто дорожче, ніж у містах. Житло тут можна вибрати на свій бюджет.
25-річний Ян тільки вчиться ставати на сноуборд. Приїхав на курорт з друзями, щоб було веселіше. Буковель обрали, тому що він найпопулярніший і має на території багато трас для катання різної складності.
– Є й інші курорти, менші й неподалік. Там можна покататися, але може не бути крісельних підйомників.
Нещодавно у Буковелі помітили чоловіків у військовій формі. Відповідне відео виклав у мережі один із франківських блогерів. Представники курорту запевнили, що це були не співробітники ТЦК. Про цей інцидент чув, але мобілізації не боюся, каже Ян.
– Я студент, а по-друге, казали, що військові приїжджали в реабілітаційний центр, – говорить чоловік. – Можливо, теж відпочивали. Мобілізація зараз – це ситуація з двох боків. Треба мобілізувати, бо треба міняти хлопців на фронті. Але так, як це роблять зараз – запихають в буси, ловлять на вулицях, то це сто процентів неправильно. Люди стають настрашені, не хочуть нічого допомагати. Зараз уже ті, хто хотіли піти на фронт – усі там. Тому бракує людей, мабуть. Роздавати повістки це окей, але питання, якими методами? Розумію, що більшість не хочуть воювати, тому треба якимись іншими методами мотивувати їх. Хай ті, хто не на фронті, просто сплачують щомісяця якісь кошти до бюджету, наприклад.
Чоловік бере в руки борд, бо скоро розпочнеться вечірнє катання. Усього за три дні планує тут витратити до 10 тис. грн.
КУРОРТ У СЕЛІ
Підйомник на оглядовий майданчик розташований неподалік центральної площі. Черги на нього немає. Квиток на один підйом коштує 300 грн, спуститися можна безкоштовно.
Троси повільно тягнуть двомісні сидіння догори. В обличчя летить лапатий мокрий сніг, а крізь туман майже нічого не видно. Вже ближче до гори серпанок розсіюється й можна роздивитися лижників внизу, що спускаються з гори зигзагами.
На горі стоять ятки з глінтвейном і сувенірами. Піднімаємося вище деревʼяними сходами й потрапляємо на майданчик з конусними наметами. Сніг засипає столи й лавки й мерехтить під світлом ліхтарів. Повсюди горять гірлянди з великими лампочками, створюючи святкову атмосферу.
Людей тут небагато – літнє подружжя їсть під наметом шаурму, біля інсталяції у вигляді оленячих рогів фотографується група туристів. Між столів кружляє жінка в сірому пуховику й вʼязаній шапці у білу смужку. Довгою мітлою розчищає сніг.
– Цей сезон рано почався, – розповідає жінка, але імені називати не хоче. – Даже не скажу, як було в прошлом году, бо я тут не робила. Я в Поляницях була, то не сказала б, що менше людей зараз. Місцеві тут і заробляють з того, що люди є. Якби туристів не було, то й ми би без роботи сиділи.
Жінка розповідає, що працює прибиральницею, але не в самому Буковелі.
– Така зарплата, що я би тут не робила сама. А так тільки підміняю. За день виходить 800 гривень, – зізнається. – За ці гроші на холоді сидіти, то важко. Не знаю, які тут ціни, бо цим не інтересуюсь. Живу в Яблуницях, але ні разу не пробувала кататись ні на лижах, ні на борді. У нас в селі тоже курорт великий, але понятно, що дешевше жити там. У нас і по тисячі, і по 500, і по 300 комнату можна снять.
Цьогоріч найбільше людей було влітку, каже. Очікували ажіотаж і в зимовий сезон, але поки туристів небагато. Багатьох відлякують новини про мобілізацію, зізнається.
– Військомату тут не було з прошлого года. Ото у березні минулого року заходили сюди, а так більше не бачила, – каже наостанок жінка, не відволікаючись від роботи.
Біля ятки з глінтвейном відпочивають троє жінок. Сьогодні будуть їхати додому, а відпочивали всього три дні. Жили не в Буковелі, а в готелі за кілька кілометрів звідси.
– 12 тисяч вийшов нам готель, плюс на лижі потратили по чотири тисячі, плюс масаж і СПА вийшло три, а поїсти обійшлося у пʼять тисяч. Ми не рахуємо, бо краще рахувати прибутки, – жартує 24-річна Анастасія. – Думали, куди поїхати, і обрали Буковель. Є дешевші курорти – Драгобрат, Славське. Але там усе більше для катання, а ми хотіли відпочити, погуляти.
Жінки приїхали з Києва, тому переконують, що ціни тут не надто відрізняються від столичних.
– Якщо хтось з Тернополя приїде чи з Вінниці, наприклад, то їм може бути дорого, – продовжує Анастасія.
– Найдорожче тут взяти інструктора з катання, – каже Валерія. – Групове ще нормально – 1850 гривень за чотири години, а от індивідуальне – 4500 гривень за дві години. Здивувало, що у Яремче є McDonald’s, то ми на машині їздили туди. Ціни в ресторанах теж високі. Але ми проїжджали заклад Villa Shale MarSo, то там у ресторані грибна юшка по 130 грн. Тобто знайти щось на свій бюджет можна.
Щодо останніх рейдів ТЦК дівчата ставляться негативно. Це більше схоже на те, що роблять все напоказ, говорить Анастасія.
– Я проти того, що вони забирають людей, які можуть бути непридатними. Потім вони потрапляють на фронт із вадами здоровʼя чи інвалідністю, – каже жінка. – Ми питали, то казали місцеві, що ТЦК тут не було. Багато маю знайомих кажуть, що боїмося їхати в Буковель, бо бояться ТЦК. Взагалі з дому деякі намагаються не виходити.
– У мене в чаті друзів теж пишуть, що не хочуть їхати через це, хоча до цього щороку каталися у Буковелі, – продовжує Валерія.
– Для мене ця “примусова” мобілізація як цирк. Бо маю багато знайомих, які ще 24 лютого пішли у військкомат добровільно, пройшли навчання, але досі чекають дзвінка. Тобто тих, хто хоче воювати, не беруть чомусь. У той самий час вони заходять у спортзали, бо “нам треба люди”. Чому тоді не беруть той резерв, який стоїть у черзі? Хіба Буковель винен, що це туристичне місце і єдиний їхній заробіток – ось цей сезон?, – каже наостанок Анастасія і разом з дівчатами збираються повертатися додому.
ТЦК І ПОВІСТКА НА ЗАКАРПАТТІ
Курортне містечко занурюється у темряву. Водночас траси вже підсвітили прожекторами, а новорічний ярмарок світиться жовтими вогнями. Туристів біля підйомників стало все більше, щоправда одяг вже мокрий від снігу.
У Буковелі можна орендувати спорядження для катання. Ціни у прокатах різні. У середньому взяти на один день лижі можна за 300-400 грн, у комплект входять також шолом і черевики. Борд вартує трохи дорожче – до 650 грн.
Доплатити доведеться за спорядження вищої категорії – більш якісне й нове. Якщо брати на кілька днів – можна зекономити від 50 за добу. Також можна придбати нове спорядження або гірськолижний одяг. Куртки коштують від 2,5 до 15 тис. грн.
– Ми десь планували витрачати за добу по 170 доларів, але це з їжею й проживанням, розвагами – так, щоб не відмовляти собі, – розповідає Віталій у чорному одязі й великому матовому шоломі. – Ми тут другий раз на лижах, приїхали у вівторок. У Драгобраті важчі траси, тому обираємо Буковель.
Чоловік приїхав разом із дівчиною. Відпочивають на курорті не тільки взимку, а й у теплу пору року.
– Зупинились у готелі тут неподалік, – каже Віталій. Їхати було не страшно, хоча бачив новини про рейди ТЦК. Вони виконують свою роботу, бо потрібні люди на фронті. А що їм ще робити? Військових треба міняти на передовій, бо вже кілька років не можуть повернутися додому. У мене типу відстрочка є, але хотіли колись видати на Закарпатті. Тоді не очікував, але відреагував без паніки. Якби зараз тут хотіли видати, то точно б не скандалив.
У сезон вартість на житло у Буковелі зростає ледь не вдвічі. Ціна номеру в центрі курорту – від 5 тис. грн. У святкові дні доведеться заплатити від 6 до 10 тис. грн за невеликі апартаменти. Найдорожчі тут шале – від 25 тис. грн за будиночок.
Під сіткою відпочиває чоловік в оливковій куртці, на лобі – білі лижні окуляри. Трохи спустив донизу балаклаву й шукає щось у телефоні. До нього підходить жінка у білій куртці в рожеві й зелені кола.
– Вперше у Буковелі, приїхали з друзями, – говорить Артем. – Катався до цього у Фінляндії й у Водяниках, це на Черкащині. Уже з 2000-го року катаюся на лижах. Тут вечірнє катання недороге, на цілий день брали тільки друзі, бо вони тільки вчилися. Брали на три дні по 15 тисяч на людину, але живемо в Яблуниці й знімаємо будиночок. Виходить по дві тисячі гривень.
Оксана й Артем родом із Кіровоградщини, але зараз живуть у Фінляндії. За кордон переїхали багато років тому, але часто навідуються в Україну, бо займаються волонтерством від початку повномасштабного вторгнення.
– За півтора роки купили більше 120 джипів на ЗСУ. Працюю з черкаським фондом, – зізнається Артем. – Збираємо кошти на площі в Черкасах, у соцмережах збори проводимо. Щоб пригнати машини, збираємо групу людей, хто хоче допомогти. Беремо квитки безкоштовні, є такі до Фінляндії для українців. Останній раз 12 людей їздили. Багато донатять в інтернеті.
До останніх новин про роботу військкоматів чоловік ставиться негативно. Життя йде, і неможливо всім служити, переконаний Артем.
– Хтось допомагає на передовій, а хтось в тилу, – говорить і обтрушує лижі від снігу. – Військові теж відпочивають, коли йдуть у відпустку. Тому зрозуміло, що такі місця все одно працюють. Хлопці на передовій нормально до цього ставляться, якщо людина і допомагає також.
Надвечір відпочивальники виходять на вулиці вже в звичайному одязі. Ідуть на ярмарок, щоб випити гарячого чаю й повечеряти. У Буковелі розвинена ресторанна сфера. Свої заклади мають більшість готелів, а також на території курорту є концептуальні ресторани, що спеціалізуються на українській кухні.
Поснідати можна від 300 до 400 грн, але часта ця послуга входить у вартість проживання. У ресторані SALO вареники з картоплею вартують 285 грн, борщ з фазана обійдеться у 295 грн, а деруни з лісовими грибами – 370 грн. Пляшка французького вина обійдеться в середньому у 2 тис. грн.
У ресторані NUMO, що одразу біля озера й новорічної ялинки борщ коштує 180 грн, карпаччо з сала – 120 грн, бургер з картоплею фрі – 360 грн. За 50 г віскі просять від 120 до 450 грн, горілку можна скуштувати за 50-105 грн за чарку. Пляшка пива тут коштує 150 грн за 0,5 л.
Найбільш популярний заклад у Буковелі ресторан “Грибова хата”. Інтерʼєр тут виконаний в українському стилі. Власники оздобили зали старовинними речами й витканими килимами. Однак ціни, запевняють відпочивальники, трохи кусаються.
Тарілка маринованих грибів тут вартує 307 грн, а борщ у запеченому хлібі – 298 грн. Оселедець з кавʼяром у ресторані коштує 342 грн. Традиційні карпатські наливки можна скуштувати за 93 грн.
Лілія МИЦКО, ГПУ
