Сім’ю із Житомирщини переконували, що немає жодної помилки.
Рідні ж взялася самотужки з’ясовувати істину.
5 листопада в селі Дриглів мав відбутися похорон 38-річного військовослужбовця Романа Богодвида, який загинув під Бахмутом.
Але церемонію прощання скасували…
“На початку вересня 2023 року брата забрали до навчального центру в Десну Чернігівської області. Там він пробув два тижні. Отримав посаду санітара-стрільця, — розповідає сестра захисника Аліна Васін. — Потім Роман зателефонував і повідомив, що їх перекидають під Бахмут. 28 жовтня брат востаннє зі мною спілкувався. Попередив, що їх відправляють на бойове завдання і зв’язку з ним не буде три-п’ять днів. 1 листопада я вже збиралась сама Роману писати, але раптом дзвінок з військкомату… Мені повідомили, що брат загинув 28 жовтня поблизу Богданівки Бахмутського району. Російська ракета влучила в машину, в якій він з іншими побратимами везли поранених. Крізь сльози та розпач ми готувалися до похорону, який мав відбутись 5 листопада. Вже і яму викопали. Напередодні нас запросили у Чуднів до моргу на упізнання. Поїхала я зі своїм чоловіком. Та коли відкрили труну, у мене почалась істерика. То був не мій Ромчик. У брата щетина світла та з сивиною, а у цього бійця — чорна. А ще в нього волосся довжиною до 5 сантиметрів, а мій брат незадовго до трагедії постригся наголо. У Роми було волосся на грудях, у цього чоловіка тіло було чисте, біле… У кишені невідомого нам воїна чомусь лежали документи Романа. Я показала працівникам моргу фото брата, які зробили перед тим, як він їхав на війну. Та вони мене стали запевняти, що просто пройшов час, тіло могло змінитись. І труну з бійцем таки привезли під нашу хату в день поховання. Зібралось до сотні людей і всі в один голос заявили, що це не Роман. Після скандалу труну таки забрали. А наша родина взялась самотужки з’ясовувати, що ж могло статись”.
Зрештою, після десятків дзвінків у різні інстанції, Аліна дізналась, що в тому бою 28 жовтня загинуло восьмеро військових.
“Роман сидів позаду. Туди влучила ракета, відповідно від тіла майже нічого не залишилось. А водія машини вибуховою хвилею відкинуло, тому його тіло вціліло. Потім ми дізнались, що цього чоловіка поховали у Славуті на Хмельниччині. Я поїхала туди, знайшла його дружину. Із собою взяла обручку, ланцюжок та годинник, які мені віддали в морзі у Чуднові як речі мого брата. Вона глянула та розплакалась, бо вони належали її коханому Івану, якого днями поховали в закритій домовині. Крім того, я показала їй фото чоловіка, якого нам привезли під будинок для поховання, і вона впевнена, що це таки її рідна людина. Виходить, що тіла просто переплутали. Але як так могло статись?! І чому ж тоді не провели ДНК, коли тій жінці віддавали хоронити мого брата?!” — зауважує Аліна Васін.
У Житомирському обласному ТЦК та СП пояснюють: труну з бійцем не відкривали. А прізвище, ім’я, рік народження у медичному свідоцтві, яке вони бачили, збігались з даними Романа. Мовляв, тут певно винен людський фактор.
“Щодо цього випадку, то варто з’ясувати, чим ми й займаємось, — пояснює заступник начальника з морально-психологічного забезпечення Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Олександр Рець. — Тіло бійця, яке привезли для поховання у Дриглів, повернуто до моргу для зберігання.
Рідні Романа Богодвида мають написати заяву в поліцію для відкриття кримінального провадження за фактом зникнення людини. Лише тоді у рамках кримінального провадження проводиться експертиза ДНК”. Рідні Романа Богодвида уже здали тест ДНК, результат якого повинен довести, що загиблий воїн, якого привезли їм з передової, — не їхній родич. І лише після того відбудеться ексгумація бійця, якого поховали на Хмельниччині.
“Нам пояснили, що це може тривати навіть місяці, — зазначає матір воїна Ольга Богодвид. — Коли ділюсь своєю історією із іншими, вони повірити не можуть, що таке можливо. Боляче та несправедливо”.
Вікторія Трудько, Експрес
