Деякі українці намагаються ухилитися від мобілізації та відмовляються брати повістку. Особа, якій вручається повістка, має право відмовитися від її підпису, але це не скасовує сам факт вручення повістки, у коментарі “РБК-Україна” пояснила адвокат юридичної компанії Riyako&Partners Катерина Аніщенко.
“Відмова від підпису означає, що людина не підтверджує своє ознайомлення з вмістом повістки.
Важливо пам’ятати, що відмова від підпису повістки не звільняє вас від відповідальності перед законом або від обов’язку виконати дії, передбачені в повістці”, – пояснює Аніщенко.
Відмова від підпису також може викликати додаткові процедурні або правові наслідки, бо за результатами такої відмови буде складено Акт, який зафіксує відмову, але не скасує обов’язок.
“Відповідно до законодавства, важливим є сам факт передачі повістки особі, а не її підпис. Це зроблено для того, щоб уникнути можливих ухилень від виконання обов’язків, які можуть бути визначені в повістці”, – зазначає адвокат.
Водночас відмова брати повістку, яка вручається офіційними представниками, такими як працівники військового комісаріату або поліції, може мати правові наслідки.
“Сама відмова від прийняття повістки не звільняє вас від відповідальності перед законом. Це може призвести до проведення додаткових процедур – наприклад, повторної спроби вручення через судові органи, а також може вплинути на вас в контексті виконання зобов’язань, вказаних у повістці”, – уточнює фахівець.
Залежно від конкретних обставин і типу повістки (наприклад, повістка на мобілізацію чи бойова повістка), можливі наслідки можуть варіюватися.
“Якщо особа відмовляється брати повістку і це стосується зобов’язань, які вона повинна виконати згідно з повісткою (наприклад, випадки мобілізації), можуть мати місце правові наслідки. Це може включати штрафи, адміністративну відповідальність або навіть кримінальну відповідальність в деяких випадках”, – зазначає адвокат.
