«Ціле життє з ним провів» — історія про ножик з яким 40 років випасали овець на полонинах. Ніж-цизорик подарували родичі на 20-річчя 82-річному вівчареві Івану Вурсті із села Луг Рахівського району на Закарпатті.
«Ціле життє з ним провів. Цей цизорик дуже багато гір побачив», — розповідає Іван Антонович.
40 років він випасав овець на полонинах Рахівського району на Закарпатті.
Ножик виготовлений ще у Чехословаччині (країна існувала у Центральній Європі з 1918 по 1992 роки, складалася з двох республік — Чехії та Словаччини, зі столицею у Празі — ред.). Металевий, окрім великого леза,є менше і штопор. Оздоблений різьбою, що нагадує хвилі чи то, пак, гори. У розкладеному вигляді має 19,5 см довжини.
«Любиш роботу, та й будеш робити. Я ножиком і їсти рихтував, і прути стругав, і мотузки різав. За стілько років в горах я всьо видів, навіть мороз на Івана 7 липня в 1964 році. І тепер тєгне в гори, тому приходжу, на паро день. Помагаю вівчарам, сир роблю», — каже чоловік.
Вівчарі на полонині пасуть овець із 6 травня після Юрія і до Воздвиження Чесного Хреста – 27 вересня. Коли спускався з полонини чоловік працював у колгоспі. Був передовим ватагом, нагороджений орденом Леніна (найвища нагорода у Радянському Союзі — ред.).
Мар’яна Чорнієвич, Gazeta.ua
