Понад 80% звернень громадян до кіберполіції – про шахрайство.
Найчастішими схемами зловмисників є продаж неіснуючих товарів, телефонні шахрайства і фішинг. Також шахраї роблять клони відомих волонтерських сторінок.
Про це розповів начальник Департаменту кіберполіції Національної поліції Юрій Виходець.
“Від початку повномасштабної війни додалися ще схеми псевдоевакуаційних перевезень з регіонів, де точаться бойові дії, а також надання в оренду неіснуючого житла для переселенців”, – сказав поліцейський.
Зловмимники беруть передплату за неіснуючі товари, а потім зникають.
У схемах із телефонними шахрайствами або фішингом злочинці отримують від громадян інформацію про банківські рахунки, картки, а потім знімають готівку.
“Якщо ви використовуєте додатки, якими розраховуєтесь в інтернеті, то використовуйте складні паролі, не нехтуйте двофакторною аутентифікацією. Ніколи не переходьте за сумнівними гіперпосиланнями, за ними може ховатися фішинговий ресурс”, – порадив Виходець.
Для купівлі-продажу товарів в Інтернеті слід використовувати лише перевірені ресурси.
Також шахраї роблять клони відомих волонтерських сторінок.
“Завжди звертайте увагу на наповнення сторінки волонтера, дату завантаження матеріалів, кількість підписників. У більшості публічних діячів профілі в соцмережах верифіковані, тобто мають блакитну стрічку. На це також варто звертати увагу”, – повідомив начальник Департаменту кіберполіції.
Щодо телефонних шахраїв, то Виходець сказав: “Якщо запитують дані банківських карток, термін дії, CVV код (тризначний код на зворотній стороні банківської картки) або PIN-код або підтвердження через SMS, рекомендую одразу завершити цю розмову. Ніколи представники банків не будуть у вас випитувати цю інформацію”.
На шахрайство може вказати і поспіх того, хто телефонує. Коли аферист під виглядом працівника банку закликає до якихось термінових дій. Наприклад, “негайно повідомте”, “ваш акаунт зламано”, “до вашого рахунку отримано доступ третьою особою”. Це вказує на те, що діє шахрай.
Після таких випадків кіберполіція закликає повідомляти правоохоронні органи. А також звертатися до свого банку.
“Якщо ви вже повідомили інформацію щодо вашого рахунку, то негайно звертайтеся на гарячу лінію банку, телефон якої вказаний на зворотній стороні вашої картки. І просіть блокувати ваш рахунок”, – сказав начальник Департаменту кіберполіції.
