Багато людей дивуються, як так – була електрика на свята, а тепер її немає. Раніше було дві дилеми: куди діваються гроші і звідки береться пил. Тепер місце грошей зайняла електроенергія.
Роблю маленьку підказку. Промислове споживання. Воно падає на свята і росте у будні. Багато власників бізнесів “вписали” свої виробництва в так звані списки “критичної інфраструктури”, тобто їх не вимикають.
Тому на місці перевіряючих, що зараз “трусять” операторів систем розподілення (колишні обленерго), я б розпочав саме з цих “списків”.
Винна у цьому збочена, деформована структура нашого “ринку електроенергії”. В ідеалі там мають бути “переборки” між трейдерами (продавцями), операторами (обленерго і “Укренерго”), державним регулятором тарифів. В реалі власники обленерго тримають ручних трейдерів, власники енергетичного бізнесу “взаємодіють” із державними структурами. Все просякнуте афілійованими зв’язками, перетоком інсайду та корупцією.
Править всім приватний інтерес.
Кому будуть продавати електроенергію – населенню з його мізерним тарифом чи бізнесу у рази дорожче? Звичайно, визначально винні російські удари по інфраструктурі, генерації, окупація ЗАЕС. Тоді електрики вистачало на всіх, навіть на експорт. Зараз її доводиться розподіляти у ручному режимі. Але це лише загострює приватний інтерес. На час війни “ринок електроенергії” треба ставити на паузу і вводити жорсткі алгоритми розподілу енергетичних ресурсів. Запроваджувати посаду “верховного державного контролера”, офіс якого буквально просвічувати антикорупційним моніторингом.
Населення не виграє конкуренцію за енергетичний ресурс за допомогою грошей.
Тим більше за допомогою афілійованих зв’язків.
Єдина надія – притомні дії влади.
Олексій Кущ, фінансовий експерт
