Мешканці київської 16-поверхівки на вул. Магістральній, 33 опалюють будинок дровами. Не мають централізованого опалення через те, що будинок входить до житлового комплексу “Кузьмінський-2”. Його пов’язують зі скандальним забудовником Анатолієм Войцеховським – засновником групи компаній “Укогруп”.
Компанія з 2004 року почала зводити багатоповерхівки в Києві.
Квартири в них продавали наперед – на початку будівництва. Однак згодом частина інвесторів почали подавати на Войцеховського в суд і вимагати повернення грошей. Бо його компанії не здавали будинки вчасно або їх не під’єднували до комунальних мереж.
2016-го тодішня Генеральна прокуратура України звинуватила Анатолія Войцеховського у створенні злочинного угрупування та ухиленні від сплати податків. Також з’ясували, що через свої фірми забудовник організовував самовільне зведення об’єктів нерухомості та їхню реєстрацію. Загалом за роки діяльності побудував понад 40 нелегальних будинків. 21 травня позаторік йому направили повідомлення про підозру в заволодінні майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах.
Де зараз Анатолій Войцеховський – невідомо. У березні торік ЗМІ повідомляли, що він перебуває в Польщі.
ЖК “Кузьмінський-2” почала зводити компанія з групи Войцеховського “Капітель-Буд” 2015 року. Після того, як у забудовника почалися проблеми, роботу над будинком практично зупинили. На той момент у багатоповерхівці не було води, газу, світла й опалення. Попри це невелика частина інвесторів в’їхали туди жити або почали здавати квартири в оренду. Компанія-забудовник обіцяла розв’язати всі проблемні питання із забудовою.
Пізніше мешканцям повідомили, що в ЖК з’явився кооператив із директором Володимиром Багіним. Заявили, що саме він займатиметься благоустроєм дому. Згодом у 16-поверхівку провели воду й світло. Збудували твердопаливну котельню, яка працює від дров. Щоб дим від її роботи не потрапляв у будинок, через нього провели великий димохід із виведенням на дах. Із нього взимку постійно йде чорний дим. Екологи заявляють, що такий тип опалення небезпечний і забруднює повітря.
Кореспондентка Gazeta.ua сходила до “дров’яної” багатоповерхівки та спробувала поговорити з її мешканцями й дізнатися, як їм живеться в незвичному будинку.
НЕБЕЗПЕЧНО ДЛЯ ЖИТТЯ
16-поверховий будинок біля Сирецького парку помітно здалеку, бо збудований він на пагорбі. До будівлі ведуть нещодавно відремонтовані вузькі доріжки. Навколо комплексу розкинулися старі приватні обійстя. Під забудовою є невеликий рівчак, у якому тече струмок. Обидва боки канави підперті камінням і сіткою. Неподалік – майже облаштований сквер із фонтаном.
Частина багатоповерхівки огороджена парканом. У більшості квартир темно. Світло горить лише в кількох вікнах, деякі з яких ще прикрашені новорічними гірляндами. Через скляний фасад видно, що на першому поверсі зберігають будматеріали – лежать десятки мішків із цементом.
– Працюю тут кілька днів. Нічого не можу розказати, – відрізає охоронець у чорному одязі біля вхідних дверей багатоповерхівки. Натягує капюшон на голову й ховається в під’їзд. Нас усередину не пропускає.
Самостійно зайти до будинку нереально через кодовий домофон із системою розпізнавання обличчя. Проте через скляні двері можна розгледіти поштові скриньки, які висять на облицьованих сірою плиткою стінах. Помітні горщики із зеленими рослинами.
– У мене тут тепло, бо маю кондиціонер. І він годиться для обігріву. А як там у мешканців дому – не знаю, – розповідає продавчиня магазину, який відкрили на першому поверсі будівлі. – Працюємо ми не так давно, то нікого із квартирантів ще не знаю. Але жити тут непогано, парк рядом. Єдине плохо, що досі стройка іде.
Пройти за будинок теж складно: ліворуч наставлені технічні приміщення, а праворуч стоїть висока етажерка для ремонтників. На землі – купа будівельного сміття.
– Куда пошла? Нельзя! – із будинку вибігає охоронець, щойно намагаємося обійти будівлю. – Там все опасно для жизни. Стройка идет! Если с вами что-то случится – мене посадят. Кто за все это отвечать будет?
НАРКОМАНИ
Додому поспішає молода жінка з пакетом із продуктами. Однак, запримітивши відеокамеру, пробігає повз і не реагує на вітання.
– Что вам рассказать? О проблемах дома? Знаю про них больше, чем все местные, – підходить 37-річний Давид у заляпаному глиною взутті. Живе в приватному будинку по сусідству із проблемною забудовою. – Все говорят, что дровяное отопление вредит экологии. Мол, чтобы обеспечить дровами котельню для многоэтажки – в парке рубят деревья. Это все бред! Тут вообще хорошо, что что-то делается. Ведь не так давно здесь одни наркоманы ходили. Кучковались. И никакого освещения не было! Теперь же директор кооператива поставил фонари возле дома и по всей улице. Сквер сделали, будет детская площадка, фонтан. Мои дети смогут спокойно гулять. Раньше это было невозможно еще и через повсеместную грязь и лужи.
Запевняє, що котельня працює не на дровах.
– Сюда машины везут разные прессованные материалы. Дров столько нигде не возьмешь, – присідає Давид і показує розмоклі крихти від дерева. – Летом была аварийная ситуация – поднялся уровень воды возле дома. Город не отреагировал. Все сами решали. Директор вообще не любит публичности. Не хвастается своими делами. Как когда-то цари.
Помічаємо, як із будинкових труб стікає вода в струмок.
– Это не канализация, а ливневая система для дождей и подземных вод. Тут другая проблема бывает – текут сюда нечистоты из жилого комплекса “Нивки”. Вот там реальное го*но. Прям фекалии вылетают, – видає Давид.
Із труби на даху будинку починає клубочитися чорний дим.
– Здесь все дома дровами отапливают. Вот тот и тот дом, – чоловік показує на багатоповерхівки навпроти. – Там тоже дымари есть, пойдите и спросите у них. У меня сосед вообще шинами отапливает и ничего не могу сделать с ним! А тут дом взяли с проблемами, на улице темнота была. Застройщик все решил, находит финансирование.
На вулиці сутеніє, мешканці повертаються з роботи. Розповідати про будинок відмовляються.
– Нам це нецікаво, нічого казати не буду, – каже низенький чоловік із чорною кепкою на голові.
– Я поспішаю, – із сумками виходить із машини блондинка та йде в підʼїзд.
На вулиці автоматично вмикається освітлення. Підʼїжджає вантажівка. Із тріском на землю висипає чергову купу щебеню.
КООПЕРАТИВ
Мешканці будинку відмовляються розмовляти із журналістами, бо вважають, що багатоповерхівку не добудували, не поставили на облік і не під’єднали до централізованого опалення саме через надмірну увагу до неї. Вірять, що це заважає директору кооперативу спокійно працювати, кажуть натомість інвестори, які не захотіли вселятися в багатоповерхівку. Вимагають повернути кошти.
– Ті хто заселився, думають, що головна проблема – це ми, – каже інвесторка Яніна Алєєва. – Не хочуть розказувати про будинок і вважають Багіна чудовою людиною.
Із жінкою зустрічаємося за територією житлового комплексу. Невисока брюнетка приходить на зустріч у довгому пуховику м’ятного кольору та з нафарбованими губами.
Яніна купила однокімнатнку квартиру в ЖК “Кузьмінський” за 300 тис. грн. Зараз власного житла не має. Через проблеми із забудовником вимушена жити з матір’ю.
– Світло в багатоповерхівку підключили від залізниці поряд, наскільки я зрозуміла. Це законний шлях, – розповідає жінка. – Раніше були генератори, яких вистачало на 10 квартир. Коли заїхало більше людей, то його почало вибивати. Опалення минулої зими в них ще не було. Потім запустили котел, який стояв збудований уже кілька років. Минулого року, оскільки воду не спустили з труб, їх прорвало. У людей по поверхах текла вода. І ремонти всі полетіли к чортовой матері.
Із директором кооперативу востаннє спілкувалася щодо повернення коштів. Жити в будинку не хоче, зізнається.
– Добудовували там все “алкаші” Багіна. Набирав групами найдешевшу публіку. Одна жінка вселилася і почала робити ремонт зі своєю бригадою, чим розізлила директора кооперативу. Будівельники вивели стіну, що біля вікна. Пішов сильний дощ. Вона прийшла, а через віконну раму всю стіну позаливало водою. Її ремонтники сказали, що вікно неправильно встановили. А окрім цього, між обліцовкой і стіною немає щільного прилягання. І вода потоком по стіні тече у самий низ.
На рівні фундаменту жодних порушень немає, бо його закладали ще за проєктом архітектора, додає Яніна.
– Кооператив з’явився нізвідки й увійшов до складу засновників компанії-забудовника. Людей почали агітувати вступати в нього. Спершу ми були частково готові на це, але коли вивчили статут і договори, зрозуміли – там непрозорі та кабальні умови, – веде далі Яніна. – Кооператив відмовлявся звітувати фінансово перед інвесторами. Також у статуті було прописано, що ми маємо робити ще внески, які будуть витрачати на розсуд кооперативу. Коли попросили від керівництва звіти та акт технічного обстеження, бо можна безкінечно щось добудовувати, то у хамській манері нам сказали: “Вы туда свой нос не суньте. Не ваше дело, на что мы тут тратим деньги”. Плату за комуналку також встановлює кооператив, який складається із трьох людей – один працював ще за Войцеховського, голови кооперативу Володимира Багіна та його дружини.
Забудовник нині передав усе майно кооперативу, стверджує Яніна.
– Неясно, на яких умовах. Нам не повідомили, – продовжує жінка. – Ці документи не надали навіть на вимогу суду, куди ми зверталися, щоб наші майнові права були визнані. Однак кооператив усіма силами затягує процес. Хоче перепродати квартири за ринковою ціною, а нам повернути ті кошти, які сюди вклали у 2015 році. А що вони зараз вартують?
– Хто й чому звів котельню? – питаємо.
– Чула від багатьох експертів, що там не можна її ставити в такому вигляді, бо вона небезпечна і може розірвати пів будинку, якщо не спостерігати за нею належним чином, – відказує Яніна. – Коли забудовники вирішили, що буде 16 поверхів, то зайшла мова про електричне опалення. Але кооператив вирішив поставити твердопаливну котельню. Її встановили не на вулиці, а десь у приміщенні – чи то нагорі, чи то внизу. Багін знав, що це небезпечно. Щодо якості опалення, то скарг від мешканців не чула.
Більшість інвесторів, які погодилися вступити в кооператив, тут не живуть. Здають помешкання квартирантам, додає Алєєва.
– Офіційно будинок вважається досі будівельним майданчиком, він не є житловим. То за електрику там платять за промисловим тарифом. Не знаю, як рахують іншу комуналку, – розповідає інвесторка. – Багато людей не проти кооперативу, бо купували квартири для інвестицій. А так вони мають, де жити. Судяться ті, хто хотів отримати своє перше житло.
ОПАЛЮЄМО ПАЛЕТАМИ
Голова кооперативу ЖК “Кузьмінський-2” Володимир Багін усі звинувачення у свій бік відкидає. Створили алгоритм, за яким багатоповерхівку поступово готуватимуть до введення в експлуатацію, розповів він у телефонній розмові.
– Договір про постачання води уклали з Київводоканалом, світло провели за допомогою ДТЕК. Будинок за проєктом одразу йшов із котельнею. Стоїть вона за межами дому, – говорить Багін. – Опалююємо деревʼяними палетами. Постачальників порадив “Кузьмінський-1”. Перша партія була неякісною, тому йшов чорний дим. Екологи прийшли саме в той час і побачили це. Плюс ішов дощ, який розмочив паливні матеріали.
Котельня безпечна, бо її проектували експерти, запевняє директор. Про проблеми з інвесторами згадувати не хоче, але вважає, що ситуацію можна розв’язати.
– Був один замовник (забудовник. – Gazeta.ua), але він пішов. Прийшов інший і запропонував людям перейти в кооператив, внісши доплату за квадратні метри по 30-40 тисяч гривень, – говорить Багін. – Коли закінчилися всі довіреності, то пропонували інвесторам повернути вкладені гроші, але вони відмовилися. Тепер чекаємо на рішення суду.
Встановлення кооперативом тарифів на комунальні послуги Багін не заперечує. Однак ніхто з мешканців не скаржився на високі ціни, каже.
– Сусідні будинки стоять на тарифі вищому. У нас, здається, це чотири гривні 68 копійок (ідеться про вартість кіловату електроенергії. – Gazeta.ua). З приводу каналізації у нас є теж договір із Києвом. Були проблеми з облицюванням, бо не було шматку фасаду. Перед новим роком фасад добудували, – розповідає Багін.
Ліфт у будинку поки не працює. Його почнуть встановлювати з 21 січня.
– Я ремонти взагалі не роблю. Допомагаємо зі штукатуркою і стяжкою. Є лише одиниці, які замовляють у нас ремонти. А так все самі роблять люди. Тільки встановили спеціальну люльку, щоб жителі могли підіймати матеріали і не заходили через парадний вхід. Платили нам за це. Люльку засклили і тепер за її допомогою можна підіймати важкі речі, дивани, шафи. Бо ліфти дизайнерські замовили, – каже голова кооперативу.
Коли будинок здадуть в експлуатацію, сказати не може. Облицювання в підʼїзді на цей момент ще не завершили – залишилося три поверхи.
– Про це навіть держава не знає. Алгоритм придумали, а не можуть довести до кінця. Але будинок функціонує на 100 відсотків, – запевнив він.
ДРОВ’ЯНІ КОТЕЛЬНІ ВСТАНОВЛЮВАТИ МОЖНА. АЛЕ Є НЮАНСИ
Котельню на твердому паливі встановлювати в Києві можна. Однак вона має відповідати всім технічним вимогам, а її проєкт погоджує міська влада.
Про це Gazeta.ua розповів директор аналітико-дослідницького центру “Інститут міста” Олександр Сергієнко.
“Таких будинків, що підключені за тимчасовою схемою, яку надають зазвичай для забезпечення будівництва, у Києві понад 100. Кинули лічильник на стовп і відвели дроти. Після завершення всіх робіт міська комісія має ввести будинок в експлуатацію та підключити до каналізації, водогону, централізованого опалення, електрики. Недобросовісні забудовники намагаються економити й не робити нічого. Ліфт працює, електрика є. І люди наївно думають, що все гаразд”, – каже експерт.
Інвесторам треба уважніше підходити до питання купівлі квартир, перевіряти забудовників, додає експерт.
“Інший варіант – доробляти все власноруч. Зі знайомою сталася така ситуація. То у вихідні всі мешканці працювали. Тобто люди мають обʼєднуватися або шукати джерела фінансування. А із забудовником мають розбиратися правоохоронні органи”, – розповів Сергієнко.
Поки будинок не ввели в експлуатацію, його юридично не існує. Офіційно законних послуг власники квартир отримати не зможуть.
“Кооператив має право збирати плату тільки за обслуговування. Встановлювати тарифи на комунальні послуги в разі централізованого підключення не може. Однак мешканці житлового комплексу “Кузьмінський-2″ такі питання можуть підіймати на загальних зборах голосуванням. Це внутрішня справа кооперативу” – пояснює він.
Проєкт встановлення котельні має відповідати державним будівельним нормам.
“Якщо є, наприклад, підвал і його туди засунули, то виникають питання щодо законності й правильності експлуатації. Це питання безпеки. Не дай Бог, щось станеться в тій котельні і постраждають мешканці. Тоді відповідатимуть забудовники, люди, інженери, голова кооперативу”, – заявив Сергієнко.
Лілія МИЦКО, відео: Дмитро АНОХІН, ГПУ
