4 грудня греко-католики і православні відзначають Введення в храм Пресвятої Богородиці («Введення») або Третю Пречисту.
За переказами, коли Діві Марії виповнилося 3 роки, батьки повели її в старозавітний єрусалимський храм, щоб присвятити своє дитя служінню Богу, виконавши таким чином обітницю, дану Господу напередодні народження дівчинки.
Священик, який зустрів Марію у церкві, повів її до вівтаря, куди з усіх людей тільки раз в році входив він сам з очисною жертовною кров’ю. Вручивши дитя волі Божій, батьки Марії повернулися додому, а дівчинка залишилася жити в приміщенні для дів, яке знаходилося при храмі.
У цей день прийнято молитися за Боже благословення для дітей. Бездітні пари просять про дарування потомства. Вагітні моляться Богородиці про вдалі пологи.
У календарному циклі українського народу Введення завершує осінній сезон і починає зимовий. Головною метою святкувань цього дня було накликати багатство та добробут на майбутній рік.
Як на Різдво і Великдень, хто перший вранці на Введення прийде до хати, той буде першим «полазником» – тим, хто приносить добро чи якесь лихо – на новий господарський рік. Тому сусіди стримуються заходити на Введення зрана до чужої хати, щоб потім не було нарікання, що то вони принесли нещастя. Коли першим до хати увійде молодий гарний чоловік, а ще й з грішми, – це добра ознака: весь рік у хаті всі будуть здорові і вестимуться гроші. Якщо ж увійде старий та немічний, а ще бідний, то і хворі в хаті будуть, і злидні заведуться. Найгірше, за повір’ям, коли до хати зайде першою стара жінка – «то вже добра не жди». Недобре також, якщо хтось зі сторонніх приходить в цей день щось позичати.
Початок нового господарського року у введенських повір’ях виступає виразно: до Введення можна копати лопатою землю, а від Введення до Благовіщення не можна, бо земля спочиває і на літо сили набирає: жінки запасаються глиною до Введення.
Вночі проти Введення подекуди дівчата святили воду ще дохристиянським звичаєм: брали воду в такому місці, де сходяться три струмки, проливали воду через полум’я так, щоб вона проходила поміж двома вогнями, і потім уживали тієї води проти хвороб та від зурочення.
Як із іншими великими річними святами, і це свято пов’язувалося з культом померлих: «На цей день Бог одпускає праведні душі подивитися на своє тіло, тому воно називається Видінням (народна етимологія, що Введіння – «видіння»), тобто душа бачить своє тіло».
В цей час в Україні вже зазвичай випадав сніг, тому кажуть: «Третя Пречиста снігом покриває».
Чого не можна робити в це велике свято 4 грудня:
укладати церковний шлюб;
шити;
прибирати;
прати;
ображатися, злитися, засуджувати когось.
Народні прикмети:
Скільки на «Введення» води – стільки на Юрія трави.
Як горобець нап’ється на Введення в бичачім сліду води, то напасеться худоба до Юрія (6 травня) трави.
Як буде на Введення в сліду вода, то на Юрія – трава.
Як є на Введення вода, то буде в мисці / вліті молоко.
Як Введення мостить мости, а Микола забиває гвіздки, то люта зима буде.
Введенські морози ще зими не роблять.
Як ляже глибока зима, то готуй глибокі закрома.
