В Україні триває воєнний стан, а разом із ним – і загальна мобілізація. Водночас держава продовжує вдосконалювати систему обліку військовозобов’язаних, переходячи до більш цифрової моделі контролю.
Від 1 квітня 2026 року набирають чинності чергові зміни, які вплинуть як на громадян, так і на бізнес.
Про це йдеться у матеріалі ТСН.
Варто нагадати, що воєнний стан в Україні продовжено до 4 травня 2026 року. Це означає, що мобілізаційні заходи діятимуть увесь цей період і можуть бути продовжені знову, якщо Верховна Рада ухвалить відповідне рішення.
Призову підлягають чоловіки віком від 18 до 60 років, які визнані придатними до служби та не мають чинної відстрочки або бронювання.
Цифровізація мобілізації: що змінюється з 1 квітня
Нової моделі мобілізації держава не запроваджує, однак переходить до жорсткішого адміністрування. Основні зміни стосуються:
- електронного військового обліку
- автоматичної синхронізації даних між державними реєстрами
- посилення контролю за відстрочками та бронюванням
Повістки тепер можуть надходити через “Резерв+” та інші цифрові канали. Паперові документи залишаються чинними, але їхня роль поступово зменшується.
Система також здатна автоматично фіксувати порушення – наприклад, неявку до ТЦК.
Відстрочка онлайн: простіше подати, складніше довести
Подати документи на відстрочку тепер можна дистанційно. Але перевірки стали значно суворішими. Держава активно відсіює фіктивні підстави, зокрема:
- формальний догляд за родичами;
- навчання “для галочки”;
- сумнівні медичні довідки.
Усі дані проходять централізовану перевірку, а випадки підробок відстежуються автоматично.
Бронювання працівників: контроль за бізнесом посилили
Підприємства, які бронюють співробітників, тепер проходять регулярні перевірки. Держава звіряє:
- статус компанії;
- дані працівників у податкових та пенсійних реєстрах;
- рівень зарплат і фінансову дисципліну.
Мета – мінімізувати фіктивне працевлаштування та незаконне бронювання.
Хто не підлягає мобілізації
Правила залишаються незмінними. Не мобілізують:
- людей з інвалідністю;
- осіб, непридатних за станом здоров’я;
- батьків трьох і більше дітей;
- одиноких матерів і батьків;
- опікунів;
- родичів загиблих військових;
- студентів денної та дуальної форми;
- працівників критично важливих підприємств;
- окремі категорії держслужбовців, науковців і педагогів.
Чи мобілізують після 50 років
Окремих правил для чоловіків 50+ немає. Якщо військово-лікарська комісія визнає людину придатною, її можуть призвати на загальних підставах.
На практиці старших чоловіків частіше направляють на посади забезпечення – водіїв, механіків, логістів. Але фахівців із бойовим досвідом, медиків чи інженерів можуть мобілізувати незалежно від віку.
Граничний вік мобілізації – 60 років, для вищого офіцерського складу – 65.
Кого призивають у першу чергу
Плани мобілізації не публікуються, але на практиці першими викликають:
- військових із бойовим досвідом;
- фахівців дефіцитних спеціальностей;
- осіб, придатних за станом здоров’я;
- тих, хто не має відстрочки або бронювання.
Для ТЦК готують нові правила
Крім того, у парламенті розглядають законопроєкт №15076, який може змінити порядок роботи ТЦК, зокрема заборонити примусове затримання громадян та уточнити правила перевірки документів. Але данний проєкт ще не ухвалено, тому чинні норми залишаються без змін.
Які зміни у мобілізації можуть впровадити – думка адвоката
Адвокат і керуючий партнер Polina Marchenko Law Office Поліна Марченко розповіла про можливі зміни у контролі за дотриманням правил військового обліку та мобілізації. За її словами, одним із напрямків може стати цифровізація та автоматизація перевірок.
Аналогічно до системи автофіксації перевищення швидкості, через інтеграцію реєстрів і відеоспостереження можна автоматично перевіряти власників авто на наявність порушень правил військового обліку та передавати інформацію поліції для подальшої перевірки. Крім того, обговорюється зміна підходу від мобілізації до контрактної служби, зокрема перегляд умов контрактів для військових, щоб зробити їх більш привабливими фінансово та соціально.
