В Україні очікують зростання цін на хліб через дефіцит працівників, підвищення тарифів на електроенергію та використання генераторів під час аварійних відключень. Про можливі зміни вартості хліба до кінця року й ситуацію в галузі розповіли виробники та експерти, повідомляє ТСН.
У селі Витачів на Київщині крафтова пекарня, яка давно приваблює туристів, також відчуває вплив загальних економічних процесів.
Хліб тут випікають у дров’яних печах. Власники зосереджуються на якості та смаку, а не на доступній ціні.
“Оскільки ми про смаки – не про ціну, то хліб у нас дорожчий. Ціна на хліб стартує від 50-80 гривень за одиницю і може досягати 220-230 гривень”, – розповів власник пекарні Олександр Собко.
За його словами, останнє підвищення відбулося восени. Ціни зросли на 10-20%. Нині найбільші витрати пов’язані з дровами та електроенергією, яку доводиться використовувати під час знеструмлень. Поки що нове підвищення в цій пекарні не планують, але загальна ситуація на ринку залишається складною.
У промисловому сегменті говорять про неминучість зростання цін. У Всеукраїнській асоціації пекарів зазначають, що тиск формують не лише інгредієнти. Значну роль відіграють тарифи на світло та бронювання працівників. Це змушує підвищувати офіційні зарплати.
“Недавно було прийнято рішення про збільшення тарифів на електроенергію. Це спричинить зростання витрат приблизно на 30 відсотків. Порахували збільшення фонду зарплати – тільки ці два фактори собівартість збільшили десь на 4 відсотка. А крім того – робота на генераторах, збільшення цін на інші складові. У середньому десь на 6-7% збільшилася собівартість тільки після Нового року”, – заявив перший віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів України Олександр Тараненко.
За оцінками галузі, найближчим часом можливе підвищення цін приблизно на 5%. Пекарі вважають, що це не стане критичним для споживачів.
“Зараз відпускна ціна батона 25 грн неупакованого, 30 – упакованого. Якщо 5 відсотків – це буквально там 1-1,5 гривень. Той же пенсіонер чи пенсіонерка споживають 5-6 батонів за місяць. Це призведе до збільшення витрат там на 5-7 грн на місяць”, – пояснив Тараненко.
Покупці, попри складне фінансове становище, загалом сприймають можливе подорожчання з розумінням. Водночас аналітики наголошують, що ключовим чинником у 2026 році залишатиметься ситуація на фронті.
“Якщо закінчиться війна – це буде сценарій незначного підвищення ціни, стабілізація в межах 10-12 відсотків. Якщо війна буде продовжуватися, мабуть, залишиться динаміка, яка була в 24 і 25 роках – десь у межах 15-18 відсотків”, – зазначив гендиректор НДІ “Украгропромпродуктивність” Володимир Івченко.
В уряді підкреслюють, що пряме регулювання цін неможливе, оскільки пекарні є приватним бізнесом. Водночас держава розширює програми підтримки для виробників.
“Підприємствам треба мати кошти, щоб виплачувати зарплати і не бути банкрутами. Роблячи регулювання, тоді треба було б робити дотації – компенсувати. Уряд розширив програми пільгового кредитування для енергозабезпечення, збільшив суму максимального кредиту з 150 до 250 млн грн”, – заявив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький.
Попри складні умови, пекарі запевняють, що дефіциту хліба не буде. У разі потреби виробники готові змінювати формат роботи.
“Ми можемо забезпечити від 5 до 7 тисяч мешканців хлібом щоденно, якщо перекваліфікуємося у соціальну пекарню”, – сказав власник пекарні з Витачева Олександр Собко.
