Група компаній «Амбер Гальбин» — це приклад того, як можна успішно з дотриманням закону працювати в галузі, що прославилася як сектор тіньової економіки.
Для нас легальність — не просто вимога законодавства, а принципова позиція!
Про шлях, якими пройшла наша група компаній, директор “Бурпром” Павло Бондар розповів у спеціальному інтерв’ю для телебачення. Він також звернув увагу на головний показник легального видобутку бурштину, прозорої та чесної роботи видобувних підприємств.
Виклики на старті: сприятливий, але неврегульований закон
«Бурпром» стало першим в Україні підприємством, яке купило спеціальний дозвіл на видобуток бурштину після ухвалення змін до законів у 2019 році. Як першопрохідці, – легальні видобувники, отримали ряд труднощів: наприклад, не мали доступу до ділянок.
«Комітети, міністерства трактували нашу роботу по-різному. Дуже довго не могли розв’язати питання з лісовим господарством України, – як вони передадуть землю. На нас дивились не як на легальних видобувачів, а як на людей, які продовжують справу, що відбувалася раніше. Але ми відразу прийняли головне рішення — працювати виключно у законній площині», – пригадує директор «Бурпрому».
Місцеві не вірили легальним видобувникам, а правоохоронці арештували техніку
Окрім нового “сирого” закону, видобувники зіштовхнулися із суспільними стереотипами. Місцеві сумнівалися у законності їхньої роботи.
“Вони нам всі казали, що ні, цього ніколи не буде, це буде як було і нічого не зміниться. На нас дивились не як на легальних видобувачів, а як на людей, які продовжують справу, яка відбувалася раніше»,— каже директор.
У березні 2022 року зі всіма необхідними дозволами та проєктами підприємство почало видобувати бурштин. На компанію “наїхали” правоохоронці. Вони “кришували” нелегалів, як встановили журнали.
«Ми стикнулися з правоохоронними органами, які арештували всю техніку, намагались вилучити документи і зовсім зупинили нашу роботу. Ми виграли два суди, які повністю довели законність нашого перебування, законність видобутку. І нам усе повернули», — ділиться спогадами Павло Бондар.
Нині нелегальний видобуток знову активізувався.
“На сьогодні ми не відчуваємо ніякого тиску (збоку правоохоронців – ред.), тому я вважаю, що відсутність відносин – це найкращий варіант”, – посміхаючись розмірковує керівник.
Прибуток і податки: перші успіхи легального бізнесу
У 2024 році підприємство вперше сплатило податок на прибуток у розмірі близько 5,5 мільйонів гривень.
«Може комусь ця цифра здається не дуже велика. Але всі ці роки покривали усі витрати, які вкладали у цей видобуток…Ми за три роки стали першою компанією, яка отримує прибутки і платить податки. Можливо, це здається не надто багато, але це перші наші успішні кроки», — підсумував він.
Крім того, компанія сплатила близько 14 мільйонів гривень ренти за 2024 рік, а лише за перший квартал 2025 року — ще 5 мільйонів.
30% ренти надходить у місцеві бюджети, що впливає на добробут у громадах.
Загалом, кількість сплачених податків – це для держави найкорисніший показник прозорої та успішної роботи підприємства, вважає Павло Бондар.
“Якщо одна компанія сплачує 14 мільйонів ренти, а інша компанія платить 200-300 тисяч, то є питання. І я вважаю, що держава повинна навести лад. Ми в цьому готові співпрацювати з правоохоронними органами. Держава повинна більш жорстко дивитися на нелегальний видобуток, на компанії, які декларують видобуток, але не сплачують податки.”
Вплив повномасштабної війни на бурштиновий бізнес
Серед основних проблем у воєнний час Павло Бондар називає кадровий дефіцит, перебої з пальним та труднощі з логістикою. Водночас серйозною загрозою залишається нелегальний видобуток бурштину:
«Багато компаній купують ліцензії, заходять і одразу починають видобуток. Без проєктних робіт, без впливу на екологію, без захисту запасів. Не будемо приховувати, що у нас в основному 70% експорту – це експорт до Китаю. Наші китайські партнери наголошують, що останнім часом з’явилось дуже багато українського бурштину за низькими цінами. І це впливає на нас, бо ми намагаємося тримати відповідний рівень продажних цін», — наголосив директор.
Виробництво: замкнений цикл та міжнародні ярмарки
У 2024 році «Амбер Гальбин» запустила виробництво прикрас та сувенірів з бурштину, що дозволило “замкнути” цикл — від видобутку сировини до створення готового продукту.
«Ми вклали певні кошти в приміщення, в обладнання, закупили польські станки. У березні купили досить велику кількість китайських станків для обробки», — пригадує Павло Бондар.
Продукція компанії отримала позитивні відгуки на міжнародних виставках. Тамтешні гості фотографували вироби.
Особливу популярність мають чотки, сувеніри у вигляді тварин та птахів.
Ознайомитися з виробами можна в магазині на вулиці Київська, 94, де також працює бурштинова галерея.
Соціальна відповідальність
“Амбер Гальбин” не стоїть осторонь і проблем сьогодення. Зокрема — на постійній основі допомагає ЗСУ. Якщо бути точнішими, підтримує кілька бригад, організовує майстер-класи з обробки бурштину для реабілітації.
«Ми намагаємося один раз на місяць передавати автомобілі для потреб військових. Також підтримуємо поранених бійців.», — розповів Павло Бондар.
рупа компаній допомогла привезти медичне обладнання з Фінляндії.
Підтримує молодих спортсменів у регіоні.
Бурштин – візитівка Рівненщини
На сьогодні на “Амбер Гальбин” офіційно працевлаштовано 272 особи, розповів Павло Бондар. Група компаній планує збільшити обсяг видобутку, таким чином у майбутньому зросте кількість працівників та сплачених податків до різних бюджетів.
Рівненщина уже стала центром видобутку бурштину. Згодом це вплине на життя цілої України.
“Може зустрінемось років через десять і у нас тут буде своя виставка, конференції, якісь заходи проводитися. Це треба починати робити, бо такі бурштинові центри, наприклад, як у Гданську, починалася з виставки (для поляків – ред.), а зараз ярмарок у Гданську – це головна виставка Європи, туди з’їжджаються європейські, китайські та арабські виробники.”
Дивіться інтерв’ю.