Ймовірно, для значущих боїв на фронті в Україні залишилося ще сім тижнів – до інавгурації новообраного президента США Дональда Трампа.
Тому зараз кожна зі сторін докладає значних зусиль, щоб саме її дії стали останнім великим поштовхом у війні, пише Politico.
Видання нагадує, що Трамп обіцяв припинити війну в Україні протягом дня після вступу на посаду.
Він призначив колишнього помічника з питань національної безпеки та генерал-лейтенанта у відставці Кіта Келлога спеціальним представником у справах Росії та України з мандатом на переговори про перемир’я.
Українські Сили оборони та російська окупаційна армія нині напружуються, щоб захопити територію та отримати будь-яку тактичну перевагу, щоб посилити свій вплив до початку переговорів.
“Скоро з’явиться пропозиція, яка змінить правила гри у вигляді Дональда Трампа”, – сказав Джеймс Ніксі, керівник програми “Росія-Євразія” мозкового центру Chatham House у Лондоні.
Це робить наступні два місяці до його інавгурації потенційно небезпечним моментом, оскільки на карту поставлено дуже багато для обох сторін.
“Усі припускають, що мають відбутися переговори, і українці, і росіяни хочуть бути в найкращому для них місці. Оскільки обидві сторони докладають більше зусиль, ризик прорахунку стає гострішим”, – сказав високопоставлений західний чиновник на умовах анонімності.
Видання зазначає, що ескалацію можна побачити не тільки на полі бою, куди Росія перекинула тисячі північнокорейських військових, а й у погрозах Кремля. РФ послабила запобіжник щодо використання своєї ядерної зброї та атакувала Україну новим типом ракети. Москва також пригрозила, що американська протиракетна база в Польщі буде “пріоритетною ціллю для потенційної нейтралізації”.
“Київ і Москва мають різні причини бажати швидкого завершення війни. Вони обоє борються з часом не лише через Трампа, а й тому, що в обох є системні ендемічні проблеми”, – зазначив Ніксі.
На його думку, Україні не вистачає робочої сили, і, схоже, вона “на шляху до програшу у цій війні”. Росія ж хоча й знайшла допомогу з боку КНДР та Китаю, має інші серйозні проблеми – тиск на її економіку, послаблення рубля та відмову Путіна проводити мобілізацію.
У НАТО вважають, що Росія завойовує позиції, але дорогою ціною, втрачаючи, ймовірно, по 1500 військових на день. Водночас Україна тримається, хоч і важко.
“Це непросто, але це ще не кінець. Це не програна справа”, – каже адмірал Роб Бауер, голова військового комітету НАТО.
Водночас міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде прогнозує, що останні тижні війни можуть стати критичними, оскільки умови перемир’я можуть визначати життя людей в Україні на покоління.
“Ці історичні рішення між країнами завжди залишатимуть щось”, – сказав Ейде.
Видання наголошує, що визначальним є також вибір Трампом свого посланника. У квітні 80-річний Келлог став співавтором стратегічного документа, в якому закликав продовжувати озброювати Україну, але лише за умови, що Київ погодиться брати участь у мирних переговорах з Росією. За його словами, США “повинні запропонувати відкласти членство України в НАТО на тривалий період в обмін на всеосяжну мирну угоду з гарантіями безпеки, яку можна перевірити”. Однак мирні переговори мають і свої підводні камені.
“Мало доказів того, що Путін справді хоче вести переговори по-справжньому. Він може бути терплячим там, де це в його власних інтересах”, – сказав один з співбесідників видання.
Міністр закордонних справ Канади Мелані Жолі попередила, що ризик переговорів з Путіним полягатиме в тому, що він перегрупується та знову вторгнеться в Україну.
На думку Ніксі з Chatham House, Путін прагне розширення війни.
“Він справді вірить, що перебуває у стані війни з широким Заходом, і він знайшов новий спосіб впоратися з нею, звернувшись до того, що він називає “глобальною більшістю”, і об’єднавши зусилля з ним. Путін справді хоче привести заснований на правилах міжнародний порядок, пошарпаний і недосконалий, який він є, до руйнування”, – додав експерт.
