Місцеві органи управління освітою й заклади освіти вже розпочали підготовку до процедури зарахування першокласників до навчальних закладів.
Заслужений вчитель України та редактор порталу “Освітня політика” Віктор Громовий розповів Gazeta.ua, як має відбуватися процедура зарахування до першого класу.
-Які документи батьки мають подавати для зарахування дитини до першого класу?
-Для того, щоб дитину зарахували до першого класу, один із батьків до 31 травня має подати керівнику закладу, який обслуговує територію проживання дитини, заяву про зарахування.
-Як саме подати? На електронну пошту?
-Особисто. Необхідно написати заяву про зарахування, подати копію свідоцтва про народження дитини, оригінал медичної довідки за формою первинної облікової документації № 086-1/о, а також документ, що підтверджує місце проживання дитини.
-А дитина має бути з батьками, аби на неї подивилися чи перевірили її знання?
-Працівники навчального закладу не можуть вимагати присутності дитини під час подання заяви про зарахування або процесу жеребкування.
-Які діти мають право на першочергове зарахування до першого класу?
-Тепер учні можуть піти до шкіл, які розташовані найближче до місць їх проживання. Тобто до шкіл, які закріплені за цією територією. Зараз в Україні діє практика, яку я називаю “закріпаченням школярів” за місцем проживання. Раніше я працював директором гімназії, яка виникла на базі школи. Для того, щоб створити справжню гімназію першою умовою було те, що ми не матимемо мікрорайону, тобто територію обслуговування. Ми могли дійсно здійснювати конкурсний відбір і створити ось такий навчальний заклад. Зараз виникає дуже цікава ситуація. Наприклад, у Києві є гімназія східних мов № 1. Це унікальний заклад. Учні вивчають фарсі, китайську, японську, арабську. Ці мови не надто поширені в Україні. Тепер ця гімназія має мікрорайон. Тобто якщо, дитина народилася в цьому мікрорайоні, то вона приречена вчити одну із цих мов. Добре, якщо в дитини є для цього здібності. Але, якщо мені треба якась звичайна школа, але я закріплений за цим мікрорайоном, то виникає проблема. Парадоксальність ситуації полягає в тому, що там діє пріоритетне зарахування.
-Що це означає? Поясніть
-Ті, хто хочуть там навчатися, змушені брати “липові” довідки, що вони знімають квартири в цьому районі. Так ми відкрили ще одне джерело корупційних практик. Або ж інший приклад, коли директор гімназії в райцентрі не може брати всіх дітей і вони змушені десь робити реєстрацію в бабусі, а насправді їх підвозять до навчального закладу. Тому те, що ми в останні роки змінили порядок зарахування, на мій погляд, ні до чого хорошого не призвело. Я є прихильником того, що в початковій школі значення має вчитель. Наприклад, якщо до вчительки записались в клас більше 50-ти учнів, то це хороша вчителька. Вона має відповідну репутацію з покоління в покоління. Зрозуміло, що таку кількість учнів вона взяти не може.
-Як організувати такий освітній процес?
-Цей процес має бути прозорим і демократичним. Необхідно створити електронний запис до цього вчителя з листом очікування. Наразі порядок зарахування потребує значних змін.
Коли мені говорять, що в Америці все відбувається так само, то дуже дивуюсь. В Америці навіть наявність хорошої школи впливає на вартість нерухомості в цьому районі. Тобто, якщо це багатий забезпечений район, де люди платять солідні податки, то там стовідсотково функціонує хороша школа. Там зовсім інша практика. Коли ми маємо перемішану систему, то в нас це не працює.
-Хто ще має право на першочергове зарахування?
-На першочергове зарахування також мають право діти співробітників цього закладу освіти, а також діти, які є випускниками дошкільного підрозділу цього закладу освіти.
Якщо у школі залишаються вільні місця, то в директорів з’являються нові проблеми. Вони змушені прилаштовувати тих дітей, які не проживають на території обслуговування цього закладу.
-Чому для зарахування на вільні місця вибрали процедуру жеребкування?
-Це нормальна практика. Наприклад, навчальні заклади Німеччини мають певну кількість місць для першокласників. Коли ж кількість підготовлених дітей, які хочуть потрапити до навчальних закладів, перевищує цей показник, то застосовують процедуру жеребкування. З цього виникає інше питання, кого варто допускати до жеребкування. Не можна допускати всіх підряд, адже кожен має різні вимоги. Наприклад, комусь потрібен поглиблений рівень вивчення предметів, а комусь ні. Процедура жеребкування в Україні відбувається серед усіх підряд. Незрозуміло, чи зможе учень опанувати цю програму. Це абсолютно комуністичний підхід.
